Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/13170/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Невиконання водіями вимог про зупинку.
Надіслано судом: 09.10.2025. Зареєстровано: 10.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2025.
Дата набрання законної сили: 21.10.2025
Номер судового провадження: 3/199/6740/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/13170/25
		(3/199/6740/25) 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України
		09.10.2025 року                         м. Дніпро
		 
		Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, місце роботи невідомо, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції  місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451062 від 11.09.2025 року слідує, що «11.09.2025року приблизноо 22-53годин,за адресою:м.Дніпро,вулиця Белградськабіля буд.151, ОСОБА_1  керуючи транспортним засобом TOYOTA AVENSIS з державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський надавав за допомогою увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та подання спеціального звукового сигналу, чим порушив п.п 2.4 та п.8.9.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122-2 КУпАП».
		 
		У судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду,  ОСОБА_1 не з`явився. 
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 суд враховує те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 09.10.2025, смс-повідомленням, та судовою повісткою про виклик до суду, та на яку у зазначений час та місце до суду не з`явився.
		Вважаю, що  ОСОБА_1 був судом належним чином повідомлений на 09.10.2025.
		Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання  ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
		Суд вважає такі дії  ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останнього уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення. 
		З огляду на викладене, неявка  ОСОБА_1 , як особи, на якого складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
		В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
		Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
		Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
		Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.
		Слід зазначити, що  ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 09.10.2025, щодо свого наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. 
		Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_2 , та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
		Суд, з огляду на викладене, констатує той факт, що  ОСОБА_1 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
		Оскільки відсутнятакавищевказаназаява  ОСОБА_1 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд,  ОСОБА_1 був належним чином повідомлена про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що  ОСОБА_1 не з`явивсяв судовезасідання,не бажаєз`являтися усудове засідання,тобто добросовісноне виконавпроцесуальні обов`язки,тому вважаюза можливена підставіч.1ст.268КУпАП розглядатисправу увідсутність  ОСОБА_1 .
		При цьому також враховую, що 24.02.2022 Рада Суддів України відповідно достатті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів",Положення проРаду суддівУкраїни,затвердженого Хпозачерговим з`їздомсуддів України16вересня 2010року (ізподальшими змінами)прийняла рішення№9щодо вжиттяневідкладних заходівдля забезпеченнясталого функціонуваннясудової владив Українів умовахприпинення повноваженьВищої радиправосуддя тавоєнних дійз бокуРосійської Федерації.Серед іншого,Рада СуддівУкраїни вирішила:Звернути увагуусіх судівУкраїни,що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
		02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
		 
		Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами: 
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451062 від 11.09.2025 року, де викладені обставини, при яких  ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення;
		- рапортом працівника поліції від 11.09.2025 року, де викладені обставини скоєння  ОСОБА_1   адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.
		 
		Згідно із п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України.
		Відповідно доп.8.9.бПДР України,вимога прозупинку транспортногозасобу подаєтьсяполіцейським задопомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
		За таких обставин дії  ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, як невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
		З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження. 
		Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях  ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст122-2 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
		1) про накладення адміністративного стягнення;
		2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
		3) про закриття справи.
		Оскільки під час розгляду справи встановлена вина  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
		Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу  ОСОБА_1 ступінь вини, повне визнання вини, наявні в матеріалах справи письмові докази, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, відсутність в матеріалах справи відомостей про настання негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.
		На підставі ст. 40-1 КУпАП із  ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1  визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_1  на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
		Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
		 
		 
		 
		Суддя:                         В.Л.Воробйов
		 
		09.10.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...