Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/1700/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 13.10.2025. Зареєстровано: 13.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2025.
Дата набрання законної сили: 30.09.2025
Номер судового провадження: 22-ц/4806/841/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 303/1700/25
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		 
		 
		   30 вересня 2025 року м. Ужгород
		 
		Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
		суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
		за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Мукачівської окружної прокуратури на ухвалу Мукачівського місьрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2025 року, постановлену суддею Курах Л.В., в справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради до ОСОБА_1 , третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння
		встановив:
		 
		У березні2025року Мукачівська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради звернулася з позовом до ОСОБА_1 третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
		Позов мотивуєтим,що Мукачівською окружною прокуратурою в ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №12024071120000432 від 05.08.2024, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, виявлено порушення інтересів держави, а саме встановлено факт протиправного вибуття з власності ТГ Верхньокоропецької сільської ради земельної ділянки за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 загальною площею 0,19 га та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на території Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району в урочищі «За ГРП».
		Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю від 27.08.2002 отримала у приватну власність вищезгадану земельну ділянку. Згідно інформації, зазначеній у державному акті, даний акт видано на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3246.
		В подальшому, дана земельна ділянка неодноразово перепродавалася між фізичними особами.
		30.09.2015 Верхньокоропецькою сільською радою прийнято рішення 47 сесії 6 скликання №934, яким змінено цільове призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі.
		24.02.2023 ОСОБА_6 продав спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_1 , який є власником на даний час та зазначений відповідачем у даній справі.
		В ході досудового розслідування встановлено, що рішення 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999, сільською радою не приймалося. Дана обставина підтверджується листом архівного відділу Мукачівської РВА від 13.02.2022, в якому чітко зазначено про те, що в матеріалах 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999 рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 відсутнє.
		Даний факт також підтверджується матеріалами засідання 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999. Згідно даних документів, рішення про передачу у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки на сесії ради не приймалося, так як відомості щодо передачі такої ділянки в протоколі відсутні.
		У книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, державний акт на право приватної власності на землю в книзі записів відсутній, а за №3246 зареєстровано інший державний акт на ім`я ОСОБА_7 .
		Під час судового розгляду кримінального провадження №12024071120000432, встановлено, що ОСОБА_8 перебуваючи на посаді інженера землевпорядника відділу земельних ресурсів Мукачівського району, який обслуговував Верхньокоропецьку сільську раду з 02.01.1995 по 31.03.2003, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності спірної земельної ділянки з комунальної в приватну до ОСОБА_2 видав завідомо неправдивий офіційний документ  державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.08.2002 серії І-ЗК №010879, вказавши анкетні дані ОСОБА_2 та визначивши підстави набуття права власності рішення 12 сесії 23-го скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999.
		20.01.2010 ОСОБА_3 , якій відчужила земельну ділянку 19.06.2009 ОСОБА_2 , здійснила реєстрацію земельної ділянки в ДЗК.
		Вищезазначені обставини встановлені в рамках кримінального провадження №12024071120000432, а саме в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.10.2024.
		Враховуючи вищенаведене, наявні підстави вважати, що ОСОБА_2 не набула права власності на вказану земельну ділянку, у зв`язку з тим, що рішення про передачу їй у власність земельної ділянки Верхньокоропецькою сільською радою не приймалось.
		Тобто, право власності у відповідача ОСОБА_1 також не набуто в законний спосіб.
		Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 загальною площею 0,19 га, вартістю 605734,03 гривень та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на території Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району в урочищі «За ГРП» на користь територіальної громади с. Верхній Коропець в особі Верхньокоропецької сільської ради.
		 
		Ухвалою Мукачівського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від18червня 2025року позов залишено без розгляду.
		Суд вказав, що позивач не виконав вимоги ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2025, в якій було зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви  11.03.2025.
		Суд зазначив, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ. Даним законом внесено зміни до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача.
		Зокрема, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону, положення такого мають зворотну дію в часті в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
		Також, вищезгаданим Законом було внесено зміни до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх положення про додання до позовної заяви у позовах про витребування нерухомого майна документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом.
		Оскільки прокурор вищезгаданих вимог Закону та ухвали про залишення без руху не виконав, то така підлягає залишенню без розгляду.
		 
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції Мукачівська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.
		   Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що винесена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		   Вказує, що норми Закону №4292-ІХ, яким було внесено зміни до ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки такі зміни були прийняті після подання прокуратурою позовної заяви в даній справі. За загальним правилом закон зворотної дії в часі немає, крім випадків пом`якшення або скасування відповідальності особи.
		   Вважає, що норма п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4292-ІХ є нормою матеріального, а не процесуального права, а тому не має зворотної дії в часі.
		   Як зазначено в самому змісті спірної норми, то положення Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації та щодо обчислення та перебігу граничного строку, які по своїй суті не є нормами процесуального права.
		   В законодавстві України відсутні норми, які вказують на те, що абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України мають зворотну дію в часі, а тому посилання суду першої інстанції на пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону при застосуванні абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України є безпідставним.
		   Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції обмежив прокурора в доступі до правосуддя.
		   Також незаконною є вимога про оцінку спірного нерухомого майна, оскільки оцінку такого майна може замовити тільки та особа, якій таке майно належить чи в яких таке майно перебуває на законних підставах, а прокурор не є власником спірного об`єкта нерухомості.
		 
		У дане судове засідання з`явились: представник позивача  прокурор Андрейчик А.М., представник відповідача  адвокат Меренич М.І.
		Прокурор Андрейчик А.М. просила задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду.
		Адвокат Меренич М.І., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Щодо розгляду у відсутності довірителя не заперечувала, повідомила, що такий про судове засідання знає.
		Відповідач ОСОБА_1 повідомлений в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 05.08.2025 (Т2 а.с.55).
		Верхньокоропецька сільська рада подала заяву від 12.08.2025 через підсистему «Електронний суд» в якій просила провести розгляд справи без їх участі.
		Третя особа ОСОБА_6 повідомлений електронною повісткою в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 05.08.2025 (Т2 а.с.53).
		Третя особа ОСОБА_3 повідомлялася шляхом надіслання повістки поштовими засобами зв`язку, однак така повернулася 25.08.2025 з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
		Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 повідомляли шляхом надіслання судової повістки поштовими засобами зв`язку, які повернулися 15.08.2025, 15.08.2025 та 29.08.2025, відповідно, з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
		Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
		Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що Мукачівською окружною прокуратурою здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024071120000432 від 05.08.2024, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Згідно Державного акту на право приватної власності серії І-ЗК №010879 від 27.08.2002 на земельну ділянку з кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 загальною площею 0,19 га, та цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована на території Верхньокоропецької сільської ради Мукачівського району в урочищі «За ГРП» ОСОБА_2 є власницею такої земельної ділянки з 27.08.2002 на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20.12.1999.
		19.06.2009 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016, на підставі якого ОСОБА_3 стала власником даної земельної ділянки та на користь якої видано державний акт серія ЯЕ №441108 від 20.01.2010.
		17.07.2009 ОСОБА_3 розробила технічну документацію на земельну ділянку за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 у ТОВ «Зодчий і К» та внесено відомості до Державного земельного кадастру, що підтверджується реєстрацією земельної ділянки в ДЗК 20.01.2010.
		07.05.2015 ОСОБА_3 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 на користь ОСОБА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Барановою Ж.В.
		13.05.2015 земельна ділянка з кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 була відчужена ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Барановою Ж.В. та зареєстрованим за номером 170.
		30.09.2015 Верхньокоропецькою сільською радою прийнято рішення 47 сесії 6 скликання №934, яким змінено цільове призначення земельної ділянки з для ведення особистого селянського господарства на для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі.
		10.12.2022 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. та зареєстрованим за номером 559 в реєстрі, продала земельну ділянку з кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 на користь ОСОБА_6 .
		ОСОБА_6 24.02.2023 продав земельну ділянку за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу Попович В.В. та зареєстрованим в реєстрі під номером 608.
		Згідно листа архівного відділу Мукачівської РВА від 13.02.2025 за №07-03/3 рішення 12 сесії 23 скликання від 20.12.1999 Верхньокоропецької сільської ради, щодо отримання земельних ділянок ОСОБА_2 відсутнє у архівному відділі.
		Станом на 11.02.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером №2122781601:00:101:0016 становить 605734,03 гривні.
		 
		Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ч. 3 та 4 ст. 3 ЦПК України).
		Частиною 1 статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 09.04.2025 частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
		У пункті 2 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 4292-IX зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
		 
		Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2025 подану Мукачівською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської залишено без руху для усунення виявлених недоліків, а саме: з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Позивачу надано термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		17.06.2025 позивачем було подано додаткові пояснення, в яких прокуратурою було висловлено позицію, що дані зміни в законодавстві було прийнято після подання позивачем позовної заяви та відкриття провадження у справі, а оскільки закон зворотної дії в часі немає, то вимога про внесення суми вартості спірного майна не є правомірною.
		Суд першої інстанції ухвалою від 18червня 2025року позов залишив без розгляду у зв`язку з не усуненням позивачем вимог зазначених в ухвалі про залишення без руху. У прикінцевих та перехідних положеннях зазначено, що Законом було внесено зміни до ч. 4 ст. 177 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, доповнивши їх положення про додання до позовної заяви у позовах про витребування нерухомого майна документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом. Оскільки прокурором не виконано таких вимог, то позов слід залишити без розгляду.
		 
		Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
		09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
		Даним Законом було внесено зміни в ч. 4 ст. 177 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України.
		Так, частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
		Частину 2 статті 185 ЦПК України доповнено наступним: Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.
		В прикінцевих та перехідних положення Закону №4292-ІХ зазначено, що такий має зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
		Статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших принципів юриспруденції - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Згідно частини 3 та 4 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
		Тобто, за загальним правилом ті факти та правовідносини, які мали місце до набрання чинності законодавчих змін будуть врегульовані законом, який діяв на час настання тих подій.
		Проаналізувавши прикінцеві та перехідні положення Закону №4292-ІХ, слід констатувати, що такі мають зворотну дію в часі саме в двох випадках: в умовах та порядку компенсації та щодо обчислення та перебігу граничного строку, які по своїй суті є нормами матеріального права.
		Водночас, законодавством не передбачено, що положення процесуального закону, а саме ч. 4 ст. 177 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, мають зворотну дію в часі.
		Тому, колегія суддів апеляційного суду поділяє думку прокурора, що норми Закону №4292-ІХ мають зворотну дію в часі саме щодо матеріальних норм, однак не щодо процесуальних.
		Крім цього, слід також погодитись з позицією прокуратури щодо проведення нормативної оцінки спірних земельних ділянок та відсутності обов`язку прокуратури щодо надання таких, оскільки тільки та особа, якій таке майно належить чи в якої таке майно перебуває на законних підставах має право замовити експертну оцінку майна. Як тимчасова альтернатива - в матеріалах справи наявна нормативна грошова оцінка майна.
		Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо залишення позовної заяви без руху та в подальшому  без розгляду, оскільки не врахував, що норми Закону №4292-ІХ мають зворотну дію в часі саме щодо матеріальних норм, однак не щодо процесуальних, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням такої до Мукачівського місьрайонного суду Закарпатської області для продовження розгляду справи.
		   Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
		 
		ухвалив:
		   апеляційну скаргу Мукачівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Верхньокоропецької сільської ради, задовольнити. 
		   Ухвалу Мукачівського місьрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		   Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		   Повний текст постанови складено 10 жовтня 2025 року.
		 
		Суддя-доповідач:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...