Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/12466/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку провадження господарської діяльності.
Надіслано судом: 14.10.2025. Зареєстровано: 15.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2025.

Номер судового провадження: 3/295/3191/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №295/12466/25
		Категорія 225
		3/295/3191/25
		 
		П О С Т А Н О В А
		13.10.2025 року м. Житомир
		 
		   Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, одруженої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 354 від 29.08.2025, ОСОБА_1 28.08.2025 о 15 год. 15 хв. по АДРЕСА_2 здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, чим порушено вимоги ч.1 ст.58 Господарського кодексу України, а саме: 28.08.2025р. при здійсненні контрольно-розрахункової операції здійснила реалізацію одного лотка лохини та однієї дині на загальну суму 241,00 грн. перед проведенням фактичної перевірки.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. 
		Адвокат Струкова Л.В. просила закрити справу на підставі пункту 1 та 6 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а також внаслідок скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. 
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її адвоката, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
		Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
		Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст. 254КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
		Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
		Системний аналіз приписів ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вказує, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
		17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
		В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини особи у скоєному.
		При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
		Протокол про адміністративне правопорушення є по своїй суті вичерпним змістом обвинувачення, яке ставиться у провину особі, із відображенням суті правопорушення та нормативного акту, недодержання якого інкримінується особі.
		Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 порушила вимоги частини 1 статті 58 Господарського кодексу України.
		В той же час Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-IX, який набрав чинності 28.02.2025, та був введений в дію 28.08.2025, статтею 17 Прикінцеві та перехідні положення, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
		Також ключовим в цьому закону, в частині 3 статті 17, було визначено, що Господарський кодексУкраїни втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.
		Тобто з 28.08.2025 року Господарський кодекс України, зокрема стаття 58, на яку робиться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, втрачає свою силу. 
		З урахуванням втрати сили Закону, порушення якого прописувалось в протоколі особі, а також заборони для суду самостійно відшуковувати інші джерела права та суттєво змінювати суть обвинувачення, тим самим перебирати на себе функції органу звинувачення та порушувати ключовий принцип незалежності органу правосуддя, суддя вважає, що в судовому засіданні не доведено склад та подію адміністративного правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за п.1 ст.247 КУпАП. 
		Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події правопорушення.
		Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.164 КУпАП Українизакрити через відсутність складу та події адміністративного правопорушення. 
		Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя:                         Д.В. Кузнецов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...