Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4747/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано судом: 15.10.2025. Зареєстровано: 16.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2025.

Номер судового провадження: П/520/4664/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 жовтня 2025 р. Справа № 640/4747/20
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
		У С Т А Н О В И В :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 03132615050103, №03122615050103.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність податкових повідомлень-рішень від 29.11.2019 № 03132615050103, №03122615050103, якими до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» застосовано штрафні санкції. Позивач зазначив про помилковість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, що непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Талер Бізнесгруп", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс". Також, позивач зазначив, що контролюючим органом завищено розмір штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані ГУ ДПС у м. Києві за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 17.06.2020 о 15:00 год.
		На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №640/4747/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - до Харківського окружного адміністративного суду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 дана справа передана на розгляд судді.
		Ухвалою суду від 24.02.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття справи до розгляду подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
		Копія ухвали про прийняття справи до розгляду доставлена позивачу до електронного кабінету в системі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. 
		Відповідачу копія ухвали про прийняття справи до розгляду надіслана засобами поштового зв`язку та така ухвала отримана відповідачем 10.03.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. 
		У матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень. За доводами відповідача, позивачем не підтверджено реальність проведення господарських операцій з ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Талер Бізнесгруп", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс", у зв`язку з чим контролюючим органом під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "ВС-ТРАНС" протягом перевіряємого періоду фактично безоплатно одержано з невідомого джерела товари, роботи (послуги), оскільки їх придбання в зазначених суб`єктів господарювання не доведено. Просить відмовити в задоволенні позову. 
		Матеріали справи містять додаткові пояснення, надані позивачем до матеріалів справи, згідно яких позивач підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві, та зазначив, що ТОВ "ВС-ТРАНС" підтверджено всі господарські операції з контрагентами ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Талер Бізнесгруп", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс".
		Також, матеріали справи містять додаткові пояснення відповідача, згідно яких відповідач повідомив суду, що судовими рішеннями визнано винуватість директора ТОВ "Праймкорп" Козьміча П.С. та директора ТОВ "Статус Альянс" ОСОБА_1 та встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Праймкорп" та ТОВ "Статус Альянс" здійснювалася поза межами правового поля без мети досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Просить відмовити в задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС-ТРАНС» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 32048551.
		Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «ВС-ТРАНС», за результатами якої встановлено порушення ТОВ «ВС-ТРАНС»:
		- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, ст. 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 № 860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N 20, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 200 150 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 187 605 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі 12 545 гривень;
		- п. 198.1, л. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодекс року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 60 506 грн., у тому числі по періодам: за жовтень 2016 року в сумі 44 211 грн., за листопад 2016 року в сумі 4679 грн, за січень 2017 року в сумі 11 200 грн., за лютий 2017 року в сумі 416 гривень.
		За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 01.11.2019 № 93/26-15-05-01-03/32048551.
		На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
		- від 29.11.2019 № 03122615050103, яким збільшено ТОВ "ВС-ТРАНС" суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" на 300 226,00 грн;
		- від 29.11.2019 № 03132615050103, яким збільшено ТОВ "ВС-ТРАНС" суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на суму 24 443,00 грн.
		Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
		Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій, укладених позивачем із контрагентами ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Талер Бізнесгруп", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс".
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Праймкорп", суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що ТОВ «ПРАЙМКОРП» (код 40800168) виписано в жовтні 2016 року ТОВ «ВС-ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 129417,24 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 21 569,24 гривень, а саме: видаткові накладні № 9 від 25.10.2016 та №10 від 25.10.2016, податкові накладні № 9 (дата реєстрації 25.10.2016) та № 10 (дата реєстрації 25.10.2016) та рахунки-фактури № 6 від 25.10.2016 та №7 від 25.10.2016.
		Також, ТОВ «ПРАЙМКОРП» (код 40800168) виписано у листопаді 2016 року ТОВ «ВС-ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 28075,55 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 4679,26 гривень, а саме: видаткову накладну № 128 від 14.11.2016, податкову накладну №60 (дата реєстрації 25.10.2016) та № 10 (дата реєстрації 14.11.2016) та рахунок-фактуру №140 від 14.11.2016.
		Видаткові накладні підписані від ТОВ «ВС-ТРАНС» Телегіним В.В. та від ТОВ «ПРАЙМКОРП» Козьмічем Павлом Сергійовичем. Виписані ТОВ «ПРАЙМКОРП» податкові накладні підписані Козьмічем Павлом Сергійовичем засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		До перевірки позивачем надано, зокрема, договір про відступлення прав вимоги від 04.07.2017 №04/07/17-1, укладений між ТОВ «ПРАЙМКОРП» (Первісний кредитор), в особі Козьміча Павла Сергійовича, ПП «ЖБК «Славутич» (Новий кредитор), в особі директора Залогіна Сергія Васильовича та ТОВ «ВС-ТРАНС», в особі директора Телегіна Віктора Васильовича.
		Перевіркою також встановлено, що згідно з листом СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2018 № 370/26-15-23-0230, наданим до контролюючого органу, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100100000024 від 13.02.2017 встановлено, що ТОВ ПРАЙМКОРП, поряд із ТОВ СТАТУС АЛЬЯНС та ТОВ СЕЛІНКС УКРАЇНА, використовувалось злочинною групою з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема  для мінімізації податкових зобов`язань реально діючими суб`єктами господарювання.
		Відповідно до протоколу допиту свідка - громадянина Козьміча Павла Сергійовича від 07.09.2017, який згідно наявних документів є директором ТОВ "ПРАЙМКОРП", Козьміч П.С. надав показання про те, що про «ТОВ «Праймкорп» йому нічого невідомо, чує вперше про таке товариство. ОСОБА_2 зазначив, що директором підприємства він не був, хто від його імені реєстрував підприємство йому також не відомо, статут ТОВ «Праймкорп» не розробляв та не підписував, свідоцтво платника ПДВ не отримував та рахунки в банках не відкривав, довіреності на представництво ТОВ «Праймкорп» не надавав, договори, контракти, акти виконаних робіт, податкові накладні або інші документи, як директор ТОВ «Праймкорп», не складав і не підписував, хто складав та підписував податкову звітність йому не відомо.
		Копія відповідного протоколу допиту свідка ОСОБА_2 міститься в матеріалах справи. (а.с. 157-159 т. 5)
		Відносно ОСОБА_2 розглядалася кримінальна справа, в якій останній обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.07.2019 у справі № 755/9999/19 (провадження № 1-кп/755/1160/2019), яка набрала законної сили 19.08.2019, звільнено останнього від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		В акті перевірки зазначено, що декларуючи у своєму штаті лише директора, ТОВ «Праймкорп» документально оформлює господарські операції щодо придбання та реалізації товарів широкого асортименту, що передбачає наявність персоналу із відповідними фаховими знаннями (менеджерів, комірників, бухгалтерів, працівників складу та інших). Однак, на ТОВ «Праймкорп» станом на 31.12.2016 працювала 1 особа, основні засоби відсутні. 
		За доводами контролюючого органу, встановлені факти свідчать про неможливість виконання ТОВ «Праймкорп» господарських операцій у задокументованих обсягах з урахуванням наявних на підприємстві трудових ресурсів.
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Алето Союз", суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що між ТОВ «ВС-ТРАНС» (Замовник) в особі директора Телегіна Віктора Васильвича та ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» (Підрядник) в особі директора Коваленка Михайла Васильовича укладено наступні договори. 
		1) Договір на виконання підрядних робіт від 25.07.2016 № 18/04-8, згідно якого Підрядник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи зазначені в Додатку до цього Договору: роботи по прокладанню труб в стояках та на поверхах будинку (надалі за текстом «Роботи») об`єкті Замовника (Реконструкція з надбудовою нежитлової будівлі під готель) за адресою м.Київ, вул. Еспланадна,17 в Печерському районі, а Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору. Договір підряду від 25.07.2016 № 18/04-8, укладений в м. Києві та підписаний від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М.В. ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» на підставі договору підряду від 25.07.2016 № 18/04-8 було складено наступні первинні документи, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 дата 31.08.2016 та податкову накладну № 65 дата реєстрації 31.08.2016. До перевірки надано довідку від 31.08.2016 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016 року, яка підписана від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М.В. Акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2016 № 1 підписані від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М.В.
		2) Договір на виконання підрядних робіт від 01.08.2016 № 571/6-8, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи зазначені в Додатку до цього Договору: роботи по прокладанню кабелів та кріплення обладнання (надалі за текстом «Роботи») об`єкті Замовника (Житловий будинок №2 (секція №1.2) II черги будівництва готельно-побутового призначення) по проспекту Академіка Глушкова, 926 у Голосіївському районі м.Києва, а Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт згідно умов даного договору, (договір знах. в матеріалах справи). ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» на підставі договору підряду від 01.08.2016 № 571/6-8/04-8 складено: Акт приймання виконаних будівельних робіт № б/н дата б/д та податкову накладну № 66 дата реєстрації 31.08.2016. До перевірки надано довідку від 31.08.2016 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016 року, яка підписана від TOB «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М. Акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2016 № 1, підписані від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М.В. 
		3) Договір про обслуговування від 29.07.2016 № 926/9, згідно якого виконавець надає замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту систем водопостачання та санітарії центрів оптової торгівлі «Метро Кеш енд Кері», в вересні 2016 року. ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» на підставі договору про обслуговування від 29.07.2016 № 926/9 складено: акти надання послуг №/№ 1.2,3,4. 5 від 02.09.2016 та №/№ 6,7,8 та 9 від 14.09.2016; акти надання послуг, підписані від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М.В. До перевірки надано наступні податкові накладні, а саме: № 11 дата реєстрації 02.09.2016 та № 22 дата реєстрації 14.09.2016. Виписані ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» податкові накладні підписані директором Коваленко Михайлом Васильовичем, засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		4) Договір на виконання підрядних робіт від 01.09.2016 № 571/6-9, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи зазначені вДодатку до цього Договору: роботи по прокладанню кабелів та кріплення обладнання (надалі за текстом «Роботи») об`єкті Замовника (Житловий будинок №2 (секція №1.2) II черги будівництва готельно-побутового призначення) по проспекту Академіка Глушкова, 926 у Голосіївському районі м.Києва. ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» на підставі договору на виконання підрядних робіт від 01.09.2016 № 571/6-9 складено: Акт приймання виконаних будівельних робіт № б/н та дата б/д та податкову накладну № 77 дата реєстрації 30.09.2016. Акти приймання виконаних будівельних робіт від 31.08.2016 № 1 підписані від TOB «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М. В. Виписані ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» податкові накладні підписані директором Коваленко Михайлом Васильовичем, засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		5) Договір про обслуговування віч 26.09.2016 № 926/10, згідно якого виконавець надає замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту систем водопостачання та санітарії центрів оптової торгівлі «Метро Кеш енд Кері» (надалі іменуються «Послуги»), в вересні 2016 р. Договір про обслуговування від 26.09.2016 № 926/10, укладений в м. Києві та підписаний від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М. В. ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» на підставі договору про обслуговування від 26.09.2016 № 926/10 складено: Акти надання послуг №/№ б/н. № б/н. № б/н, № б/н, № б/н від 05.10.2016 та №/№ б/н, № б/н. № б/н. № б/н, № б/н від 24.10.2016. Акти надання послуг підписані від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» директором Коваленко М. В. Виписані ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» податкові накладні підписані директором Коваленко Михайлом Васильовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 12 (дата реєстрації 05.10.2016) та № 55 (дата реєстрації 24.10.2016).
		В акті перевірки зазначено, що ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» не подано до податкового органу: Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 2016, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності в підприємства основних засобів, виробничих запасів, тощо. Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу , розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ), у відомостях про трудові відносини за серпень, вересень, жовтень 2016 року 2016 рік значиться 5 осіб. Згідно ЄРПН за період діяльності ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» здійснювало надання будівельних робіт (послуг) понад 40 суб`єктам господарювання, при цьому здійснювало придбання лише будівельних матеріалів. Будівельно-монтажні роботи товариством по ланцюгу постачання не придбавались.
		За доводами контролюючого органу аналізом інформації баз даних ДФС неможливо встановити наявність у ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.
		Окрім того, контролюючим органом встановлено, що директор ТОВ «АЛЕТО СОЮЗ» - ОСОБА_3 , яким підписувалися документи в ході спірних господарських операцій, вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 у справі №522/15012/17 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (пособництво у фіктивному підприємництві). Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнав, що погодився зареєструвати підприємство на своє ім`я за грошову винагороду, участі у господарській діяльності не брав, первинні документи не підписував і фактичну діяльність не здійснював. (а.с. 141-143 т. 5)
		Відповідно до позиції Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 у справі №2а-15124/11/2670), наявність вироку щодо фіктивності підприємства, який набрав законної сили, унеможливлює визнання правочинів із таким підприємством дійсними.
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Інжекс", суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що між ТОВ «ІНЖЕКС» (Підрядник) в особі директора Івасенко Віталія Валентиновича та ТОВ «ВС-ТРАНС» (Замовник) в особі директора Телегіна Віктора Васильовича укладено договір на підрядні роботи від 28.12.2016 № 12/01, згідно якого Підрядник зобов`язується у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов договору, виконати монтажні роботи по прокладанню кабелів та кріплення обладнання на об`єкті: приміщення 4-го поверху, вісь 24-31 та в технічному приміщенні між 1 та 2-м поверхами, технічних приміщень вентиляційних камер та шахті панорамного ліфта за адресою: м.Київ, вул.М.Грінченка, 2/1, корпус Д. Договір підряду від 28.12.2016 № 12/01, укладений в м. Києві та підписаний від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В. В. та від ТОВ «ІНЖЕКС» директором Івасенко В.В. ТОВ «ІНЖЕКС» на підставі договору підряду від 28.12.2016 № 12/01 складено: Акт надання послуг №/ б/н дата б/д та податкову накладну № 168 дата реєстрації 17.01.17. Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року №б/н, дата б/д підписаний від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В. В. та від ТОВ «ІНЖЕКС» директором Івасенко В.В. Виписана ТОВ «ІНЖЕКС» податкова накладна підписана директором Івасенко Віталієм Валентиновичем (РНОКПП НОМЕР_2 ), засобами електронного цифрового підпису та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Контролюючий орган зазначив про неможливість встановити у ТОВ «ІНЖЕКС» будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.
		Також, під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна ухвала Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/9545/18-к де встановлено, що в ході досудового розслідування встановлено, що, зокрема, підприємство ТОВ «ІНЖЕКС» (ЄДРПОУ 40797627) створене з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяло умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.
		За сукупністю вищевикладених матеріалів, контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «ВС-ТРАНС» та ТОВ «ІНЖЕКС».
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Селінкс Україна", суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що ТОВ «СЕЛІНКС УКРАЇНА» виписано в червні 2017 року TOB «ВС- ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 38181,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 6363,52 гривень, а саме: видаткову накладну № 40 дата 29.06.2016 та податкову накладну № 30 дата реєстрації 29.06.2016. Видаткова накладна від 29.06.2016 № 40, підписана від TOB «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «СЕЛІНКС УКРАЇНА» Романчиком В.В. Виписані ТОВ «Селінкс Україна» податкові накладні, підписані директором Романчиком Владиславом Васильовичем (РНОКПП НОМЕР_3 ) засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Також, в акті перевірки зазначено, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 24.10.2017, який за документами був директором ТОВ "Селінкс Україна" під час здійснення спірних господарських операцій, ОСОБА_4 надано наступні показання, згідно яких повідомив, що у зв`язку з хворобою він втрачає пам ять і дуже багато моментів з життя не пам ятає. Зазначив, що восени 2017 року від співробітників податкової міліції він дізнався, що значний період часу був засновником та директором ТОВ «Селінкс Україна» (код 40086172). Зазначив, що до здійснення фінансово-господарської діяльності на ТОВ «Селінкс Україна» не має відношення, йому не відома засновниця ТОВ «Селінкс Україна» ОСОБА_5 та засновник гр. ОСОБА_6 , вказаних громадян він ніколи не бачив. Зазначив, що в 2016 не підписував ніяких документів щодо перереєстрації на його ім`я ТОВ «Селінкс Україна» і взагалі ніяких документів щодо вказаного підприємства ніколи не підписував, йому не відомий теперішній директор ТОВ «Селінкс Україна» гр. ОСОБА_7 , він його не призначав на посаду директора та не оформлював документів щодо передачі ТОВ «Селінкс Україна», не відкривав банківських рахунків ТОВ «Селінкс Україна» у АБ «Кліринговий Дім» та ПАТ АКБ «Львів» та йому не відомі особи, які зробили це від його імені, не розробляв та не підписував статут ТОВ «Селінкс Україна, не розробляв та ніколи не передавав, не уповноважував користуватися посиленими електроними ключами електроного підпису та печатками ТОВ «Селінкс Україна», не видавав нікому довіреностей на представництво ТОВ «Селінкс Україна» від його імені, нікого не уповноважував звітувати до ДПІ за місцем реєстрації підприємства ТОВ «Селінкс Україна» та сам цього не робив. Зазначив, що в нього ніколи не перебували реєстраційні документи, печатки, фінансово-господарські документи, речі ТОВ "Селінкс Україна", йому не відомо де перебував офіс ТОВ «Селінкс Україна», він не підписував та не розробляв контрактів, договорів та інших документів ТОВ «Селінкс Україна», не реєстрував та не підписував жодної податкової накладної та видаткової накладної ТОВ «Селінкс Україна», йому не відомі підприємства покупці ТОВ «Селінкс Україна», а саме: ТОВ «Олів Лайн» (код 39234659), ТОВ «Ревком Центр» (код 37394173), ТОВ «Руно-Агро- Трейд» (код 40246713), ТОВ «Євроком» (код 35572324), ТОВ «Тріумф Пак» (код 34600884), ТОВ «Агрофірма «Амальтея» (код 37796463), ПП «Елітар Авто» (код 37357964), ТОВ «Прогредіс» (код 37106408), та інші підприємства, не відомі директории вказаних підприємств. Зазначив, що він не мав відношення до постачання товарів, послуг від імені ТОВ «Селінкс Україна».
		Також, контролюючим органом під час перевірки встановлено, що фінансові звіти за 2016 рік ТОВ «Селінкс Україна» не подавалися, декларація з податку на прибуток підприємств за 2016 рік ТОВ «Селінкс Україна» не подавалась, остання звітність подана за жовтень 2016 року з податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.12.2017 (22 - неподання декларацій протягом року).
		За доводами контролюючого органу, відсутність основних фондів, трудових ресурсів та неможливість простежити ланцюг постачання у ТОВ «Селінкс Україна» - є ознаками того, що дана операція не має економічної суті (не є господарською) та свідчить про відсутність адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань.
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Статус Альянс", суд зазначає наступне.
		Перевіркою встановлено, що ТОВ «СТАТУС АЛЬЯНС» (код 40517333) виписано в серпні 2016 року ТОВ «ВС-ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 497,64 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 82,94 гривень, а саме: Видаткову накладну № 40 дата виписки 29.08.2016 та податкову накладну № 29 дата реєстрації 29.08.2016. Також, було встановлено, що ТОВ «СТАТУС АЛЬЯНС» (код 40517333) виписано у вересні 2016 року ТОВ «ВС-ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 3 581,42 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 596,90 гривень, а саме: Видаткову накладну № 131 дата виписки 26.09.2016 та податкову накладну № 88 дата реєстрації 26.09.2016 . Видаткова накладна від 26.09.2016 № 131, підписана від ТОВ «ВС-ТРАНС» Телегіним В.В та від ТОВ «СТАТУС АЛЬЯНС» Цимбалем 0.0 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Виписані ТОВ «СТАТУС АЛЬЯНС» податкові накладні підписані директором Цимбалем О.О. (РНОКПП НОМЕР_4 ), засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Також, в акті перевірки зазначено, що відповідно до протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_1 від 31.10.2017, який за документами був директором ТОВ «СТАТУС АЛЬЯНС», останнім надано показання, в яких він повідомив, що «ТОВ «Статус Альянс» йому невідомо, відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства він має, хто складав реєстраційні та установчі документи ТОВ «Статус Альянс» з приводу його створення та призначення його на посаду директора, а також подання документів до державного реєстратора йому не відомо, печатку підприємства не отримував, рахунки в банківських установах не відкривав, договори, контракти, акти виконаних робіт, податкові накладні або інші документи, як директор ТОВ «Статус Альянс», не складав і не підписував, хто складав та підписував податкову звітність йому не відомо. Також, зазначив, що йому не відомо чи здійснювало ТОВ «Статус Альянс» фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Єврокомм» та ніяких документів з цим підприємством не підписував.
		Відносно ОСОБА_1 розглядалася кримінальна справа, в якій останній обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, та ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2019 у справі №7553149/19 (провадження № 755/3143/19) по кримінальному провадженню № 32019100000000145 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності.
		Також, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що від дати свого створення - 30.05.2016 та на даний час ТОВ «Статус Альянс» подано до органів державної фіскальної служби податкові декларації з податку на додану вартість (із додатками до них) за періоди липень - жовтень 2016 року. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана 23.11.2016. Остання податкова накладна виписана 21.10.2016. Фінансова звітність та податкові деклараціїз податку на прибуток ТОВ «Статус Альянс» за 2016 - 2017 рік не подавались. Директор/засновник ТОВ «Статус Альянс» у періоді взаємовідносин (серпень - вересень 2016 року) ОСОБА_1 . На ТОВ «Статус Альянс» станом на 30.09.2016 рік працювала 1 особа, інформація щодо наявності основних засобів відсутня.
		За висновками контролюючого органу, декларуючи у своєму штаті лише директора, ТОВ «Статус Альянс» документально оформлює господарські операції щодо придбання та реалізації товарів широкого асортименту, що передбачає наявність персоналу із відповідними фаховими знаннями (менеджерів, комірників, бухгалтерів, працівників складу та інших). Вищевказані факти свідчать про неможливість виконання ТОВ «Статус Альянс» господарських операцій у задокументованих обсягах з урахуванням наявних на підприємстві трудових ресурсів.
		Зважаючи на викладені обставини та досліджуючи питання реальності господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами, суд зазначає наступне.
		По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
		З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
		З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
		Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		Суд зауважує, що аналізуючи вищевказані приписи норм податкового законодавства, обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт/послуг), наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства та зв`язок витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
		При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
		Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного зменшення оподатковуваного доходу.
		Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
		Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
		Отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення витрат не можна розглядати як самостійну ділову мету.
		Суд зазначає, що з досліджених в процесі розгляду справи судом первинних документів неможливо встановити факт реальності проведення позивачем господарських операцій за вищевказаними договорами з ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс", та отримання позитивного економічного ефекту від укладення таких договорів. Позивачем належних доказів на підтвердження таких обставин до суду не надано.
		Також, матеріали справи взагалі не містять документів щодо руху, навантаження та розвантаження товару при отриманні товару від постачальника, відповідних товаро-транспортних накладних, інших документів, які свідчать про фактичне переміщення товару та документів щодо наявності у підприємств належних основних засобів та достатньої кількості персоналу для виконання робіт. 
		Жодних пояснень з цього приводу та доказів на спростування вказаних обставин позивачем до суду не подано.
		Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки з підприємствами ТОВ «Праймкорп», ТОВ «Інжекс» та ТОВ «Статус Альянс» фактично не проводились, оскільки кошти були сплачені на підставі договорів уступки, відступлення права вимоги іншому підприємству, у випадку з ТОВ «Інжекс» та ТОВ «Праймкорп» це ПП ЖБК «Славутич», у випадку ТОВ «Статус Альянс» це ТОВ «Мегарент Плюс».
		Договори з ТОВ "АЛЕТО СОЮЗ" про технічне обслуговування та ремонт систем водопостачання та санітарії в центрах оптової торгівлі ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» передбачали здійснення робіт у різних містах України, а саме: Київ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Одеса, Миколаїв. Жодних доводів щодо наявності персоналу, фактичного переміщення їх за зазначеними адресами також не подано. 
		Відповідно до сталої судової практики (зокрема постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.
		Таким чином, суд зазначає, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, складені за результатом вказаних господарських операцій, не підтверджують реальність здійснення ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс" спірних господарських операцій, а також не підтверджують їх належність до господарської діяльності позивача та доцільність укладання вказаних договорів.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.09.2019 по справі №520/11437/18.
		Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, суд зазначає, що позивач, як ініціатор позову, не надав до суду додаткових документів та відповідних пояснень щодо реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс".
		Окрім того, матеріали справи містять відомості щодо того, що директори зазначених підприємств-контрагентів, які підписували документи під час здійснення спірних господарських операцій з позивачем, заперечують свою причетність до таких господарських операцій.
		Також, встановлено, що директора ТОВ АЛЕТО СОЮЗ ОСОБА_3 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2017 у справі №522/15012/17 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (пособництво у фіктивному підприємництві). Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнав, що погодився зареєструвати підприємство на своє ім`я за грошову винагороду, участі у господарській діяльності не брав, первинні документи не підписував і фактичну діяльність не здійснював.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.01.2018 у справі №2а-15124/11/2670, наявність вироку щодо фіктивності підприємства, який набрав законної сили, унеможливлює визнання правочинів із таким підприємством дійсними. 
		Також, відносно директорів ТОВ Праймкорп та ТОВ «Статус Альянс» у суді розглядалися кримінальні справи за обвинуваченням їх у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України (пособництво у фіктивному підприємництві), однак їх було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		При цьому, суд зазначає, що дана обставина не є реабілітуючою та зазначеною ухвалою не встановлено невинуватість директорів ТОВ Праймкорп та ТОВ «Статус Альянс» в інкримінованому їм злочині, передбаченому ч. 1 ст. 205 КК України.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач довів наявність обґрунтованих підстав для висновку про відсутність реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Праймкорп", ТОВ "Алето Союз", ТОВ "Інжекс", ТОВ "Селінкс Україна" та ТОВ "Статус Альянс".
		Натомість, доводи позивача щодо помилковості обставин, викладених відповідачем в акті перевірки щодо відсутності господарських операцій із зазначеними контрагентами спростовуються матеріалами справи. Позивачем жодних доказів, що спростовують вищезазначені висновки акту перевірки до суду не подано.
		Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП", суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» (код 40787692) виписано в лютому 2017 року TOB «ВС-ТРАНС» видаткову накладну на поставку товарів на загальну суму 2 495,47 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 415,91 гривень, а саме: видаткову накладну № 17/02-1 дата 17.02.2017 та податкову накладну № 188 дата реєстрації 17.02.2017. Видаткова накладна від 17.02.2017 №17/02-1, підписана від ТОВ «ВС-ТРАНС» директором Телегіним В.В. та від ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» Онищенком В.П. Виписані ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» податкові накладні підписані директором Онищенком Вадимом Петровичем (РНОКПП НОМЕР_5 ), засобами електронного цифрового підпису та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		ТОВ «ВС-ТРАНС» надано до перевірки товарно-транспортну накладну від 17.02.17 №17/02-1.
		Суд зазначає, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи, складені за результатом вказаної господарської операції, підтверджують реальність здійснення ТОВ «ВС- ТРАНС» та ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» спірної господарської операції та її доцільність.
		Актом перевірки не встановлено зауважень до зазначеної господарської операції безпосередньо, оскільки відсутність реальності господарської операції обґрунтовано виключно наявністю інформації, що ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» мало взаємовідносини з підприємствами, що мають ризиковість. 
		З цього приводу суд зазначає наступне.
		Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків. 
		При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
		Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.
		Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
		Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником податку на додану вартість та податку на прибуток здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.
		За викладених обставин, судом встановлено наявність реальності господарської операції між ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" та TOB "ВС-ТРАНС", що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відповідачем зазначених обставин не спростовано та відсутність реальності господарської операції не доведено.
		Отже, суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачем відповідачу додаткового податкового зобов`язання та штрафних санкцій по господарській операції з контрагентом ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» по податку на додану вартість та податку на прибуток.
		При цьому, судом установлено, що при розрахунку штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем застосовано штраф у розмірі 50 % суми нарахованого грошового зобов`язання, про що відповідачем зазначено в розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 29.11.2019 №031326150500103. (а.с. 91-92 т. 1)
		У розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 031226150500103 зазначено про застосування штрафу в розмірі 25 % суми нарахованого грошового зобов`язання. Зазначене твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення та розрахунку до нього вбачається, що сума донарахованого податкового зобов`язання становить 200 150,00 грн, а штраф становить 100 076,00 грн, тобто 50 % від суми донарахованого податкового зобов`язання (від суми 200 150,00 грн). Отже, суд приходить до висновку, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях застосовано розмір штрафу  50 %.
		Оцінюючи правомірність застосування штрафу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями в розмірі 50 %, суд зазначає наступне. 
		Положеннями пункту 123.1 статті 123 ПК України установлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України).
		При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України).
		Отже, підставою для застосування контролюючим органом штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого суми податкового зобов`язання є повторне визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку.
		З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для розрахунку штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання була наявність раніше винесених у відношенні позивача податкових повідомлень-рішень № 0340140103, № 0341140103, № 0343140103 та №0341140103, прийнятих внаслідок попередньої документальної позапланової виїзної перевірки - акт від 27.02.2018 №110/26-15-14-01-03/32048551, що оскаржені підприємством у судовому порядку (адміністративна справа № 826/11/230/18 - згідно розрахунків справа знаходиться в Касаційному суді). 
		Так, судом встановлено, що позивач оскаржував у судовому порядку податкові повідомлення-рішення № 0340140103, № 0341140103, № 0343140103 та № 0341140103, прийняті внаслідок попередньої перевірки.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі №826/11230/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» відмовлено.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №826/11230/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.03.2018 року №0340140103, №0341140103, №0343140103 та №0341140103.
		Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №826/11230/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
		Отже, в контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафу в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання, оскільки податкові повідомлення-рішення, за якими позивачу 
		Разом із тим, зважаючи на вищевказані висновки суду щодо правомірності встановлення контролюючим органом, суд зазначає, що контролюючий орган повинен був розрахувати штраф за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.11.2019 № 031326150500103 та від 29.11.2019 № 031226150500103 в розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов`язання.
		Розраховуючи суму грошового зобов`язання, що неправомірно застосована до позивача за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.11.2019 № 03122615050103 (з податку на прибуток приватних підприємств) та від 29.11.2019 № 03132615050103 (з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) за господарським операціями позивача з контрагентом ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП", суд виходить із наступного.
		Судом встановлено, що ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" виписано в лютому 2017 року ТОВ "ВС-ТРАНС" видаткову накладну на поставку товарів № 17/02-1 від 17.02.2017 на загальну суму 2 495,47 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 415,91 грн. Сума за видатковою накладною без ПДВ становить 2 079,56 грн. (а.с. 28 т. 3)
		Отже, сума розрахованого податкового зобов`язання за господарською операцією з контрагентом ТОВ "ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП" становить: 2 079,56 грн х 18 % (базова (основна) ставка податку згідно пункту 136.1 статті 136 ПК України) = 374,32 грн.
		Згідно податкового повідомлення рішення від 29.11.2019 № 03122615050103 (з податку на прибуток приватних підприємств) позивачу нараховане грошове зобов`язання в загальній сумі 300 226,00 грн, з якої: 200 150,00 грн - сума донарахованого податкового зобов`язання та 100076,00 грн - сума штрафних санкцій, (а.с. 89-90 т. 1)
		Так, сума податкового зобов`язання, що мала бути розрахована за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2019 № 03122615050103 становить: 200 150,00 грн - 374,32 грн = 199 775,68 грн.
		Зважаючи на зазначену суму податкового зобов`язання, що мала бути нарахована позивачу, штрафна санкція за зазначеним податковим повідомленням-рішенням мала становити 25 % від суми податкового зобов`язання: 199 775,68 грн х 25 % = 49 943,92 грн.
		Так, за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2019 № 03122615050103 неправомірно нараховано штраф у розмірі 100 076,00 - 49 943,92 грн = 50 132,08 грн.
		Отже, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 03122615050103 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання в розмірі: 50 506,40 грн, з яких 374,32 грн - податкове зобов`язання та 50 132,08 грн - штрафна санкція.
		Згідно податкового повідомлення рішення від 29.11.2019 № 03132615050103 (з податку на додану вартість) позивачу нараховане грошове зобов`язання в загальній сумі 24 443,00 грн, з якої: 16 295,00 грн - сума донарахованого податкового зобов`язання та 8 148,00 грн - сума штрафних санкцій, (а.с. 91-92 т.1)
		ТОВ «ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП» (код 40787692) виписано в лютому 2017 року ТОВ «ВС- ТРАНС» видаткові накладні на поставку товарів на загальну суму 2 495,47 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 415,91 гривень.
		Так, сума податкового зобов`язання, що мала бути розрахована за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2019 № 03132615050103, становить: 16 295,00 грн - 415,91 грн = 15 879,09 грн.
		Зважаючи на зазначену суму податкового зобов`язання, що мала бути нарахована позивачу, штрафна санкція за зазначеним податковим повідомленням-рішенням мала становити 25 % від суми податкового зобов`язання: 15 879,09 грн х 25 % = 3 969,77 грн.
		Так, за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2019 № 03132615050103 неправомірно нараховано штраф у розмірі 8 148,00 грн - 3 969,77 грн = 4 178,23 грн.
		Отже, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2019 № 03132615050103 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання в розмірі: 4 594,14 грн, з яких 415,91 грн - податкове зобов`язання та 4 178,23 грн - штрафна санкція.
		Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-А, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
		Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
		Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Так, згідно квитанції, яка міститься в матеріалах справи, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 4 870,03 грн.
		Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає відшкодуванню розмір судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 826,51 грн = 55 100,54 грн * 4 870,03 / 324 669,00 грн.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» (вул. Верховинна, буд. 91, м. Київ, 03179. ЄДРПОУ 32048551) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19. м. Київ. 04116, ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.11.2019 №03122615050103 в частині нарахування грошового зобов`язання в розмірі: 50 506,40 грн, з яких 374,32 грн - податкове зобов`язання та 50 132.08 грн - штрафна санкція.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.11.2019 №03132615050103 в частині нарахування грошового зобов`язання в розмірі: 4 594,14 грн, з яких 415,91 грн - податкове зобов`язання та 4 178,23 грн - штрафна санкція.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС-Транс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві суму сплаченого судового збору в розмірі 826,51 грн (вісімсот двадцять шість гривень 51 копійка).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційногоперегляду.
		 
		 
		Суддя Дмитро ВОЛОШИН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...