Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/17253/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Надіслано судом: 17.10.2025. Зареєстровано: 18.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/161/1247/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024030000000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/17253/25
		Провадження № 1-кп/161/1247/25
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       м. Луцьк                                                                  17 жовтня 2025 року
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
		судді        -                                                                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                                                 ОСОБА_2 ,
		прокурора -                                                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -                                                         ОСОБА_4 ,
		захисника -                                                                 ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22024030000000022, що надійшов з Волинської обласної прокуратури, відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорська Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, внутрішньо переміщеної особи, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
		Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» № 1710-VI від 05.11.2009, перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю.
		Згідно з ст. 5 вказаного Закону, прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються, зокрема, у пунктах пропуску через державний кордон.
		Водночас, у зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану, відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 288-р (зі змінами) та від 26.02.2022 № 188-р, пункти пропуску (пункти контрою) через державний кордон України з Російською Федерацією закрито та вони не функціонують.
		Натомість, у вересні 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в ОСОБА_4 , який будучи обізнаним із вказаними вище обставинами, що склались через неприховану військову агресію РФ проти України, а також на порушення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», виник злочинний умисел, направлений на порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави у вигляді підриву внутрішнього та міжнародного авторитету державних органів України в умовах військової агресії з боку рф, шляхом публічного потурання міжнародного та національного законодавства.
		Зокрема, він, усвідомлюючи той факт, що територія Луганської та Донецької областей є тимчасово окупованою збройними формуваннями держави-агресора рф, а в`їзд до неї не можливий у зв`язку із тимчасовим закриттям відповідних пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, в обхід усіх заборон, налагодив маршрут слідування «Україна» - «Республіка Польща» - «республіка білорусь» - «рф» - «тимчасово окупована територія України, Донецької та Луганської областей» для осіб, котрі бажають виїхати з України на вищевказані тимчасово окуповані території.
		Так, ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного умислу, розуміючи протиправність своїх дій, з використанням особистого мобільного телефону марки «ОРРО» модель CPH2129, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім карткою: № НОМЕР_3 в мережі Інтернет, зокрема, і з використанням месенджерів «Viber», «Telegram» та «WhatsApp», підшуковував пасажирів, з числа громадян України, в тому числі і мешканців Волинської області, котрі бажають виїхати на тимчасово окуповану територію України.
		Далі, ОСОБА_4 , у вказаний період часу, використовуючи мобільний телефон із номером НОМЕР_3 , приймав замовлення та бронювання місць у транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI, номерний знак НОМЕР_4 (попередній номерний знак НОМЕР_5 ), номер кузова НОМЕР_6 , повідомляючи бажаючим особам маршрут руху транспорту через контрольні пункти в`їзду-виїзду по завчасно розробленому маршруту - «Україна» - «Республіка Польща» - «республіка білорусь» - «рф» - «тимчасово окупована територія України - Донецької та Луганської областей», і вартість квитків 350-400 Євро.
		Діючи у такий спосіб, 27.02.2024, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про заборону в`їзду на тимчасово окуповану територію України, в порушення вимог діючого законодавства України, з метою заподіяння шкоди інтересам держави та власного збагачення, за допомогою особистого мобільного телефону марки «ОРРО» модель CPH2129, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_3 , своїми порадами та вказівками попередньо узгодив з ОСОБА_6 умови перевезення останньої на тимчасово окуповану територію м. Маріуполь Донецької області по завчасно розробленому маршруту - «Україна» - «Республіка Польща» - «республіка білорусь» - «рф» - «тимчасово окупована територія м. Маріуполь Донецької області» та на виконання вказаних домовленостей, 02.03.2024, використовуючи транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI, номерний знак НОМЕР_4 (попередній номерний знак НОМЕР_5 ), номер кузова НОМЕР_6 , перевіз ОСОБА_6 через державний кордон України до польсько-білоруського кордону, де провів інструктаж щодо правил поведінки подальшого слідування останньої до м. Маріуполь Донецької області.
		Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1 КК України, як умисні дії, які виразились у пособництві на порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави.
		Він же, діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не раніше 07.08.2024, будучи достовірно обізнаним про заборону в`їзду на тимчасово окуповану територію України, в порушення вимог діючого законодавства України, з метою заподіяння шкоди інтересам держави та власного збагачення, за допомогою особистого мобільного телефону марки «ОРРО» модель CPH2129, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із вставленою сім-карткою мобільного оператора зв`язку з номером НОМЕР_3 , своїми порадами та вказівками попередньо узгодив з ОСОБА_7 умови перевезення останньої на тимчасово окуповану територію м. Маріуполь Донецької області по завчасно розробленому маршруту - «Україна» - «Республіка Польща» - «республіка білорусь» - «рф» - «тимчасово окупована територія м. Маріуполь Донецької області» та на виконання вказаних домовленостей, 09.08.2024, використовуючи транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 319 CDI, номерний знак НОМЕР_4 (попередній номерний знак НОМЕР_5 ), номер кузова НОМЕР_6 , перевіз ОСОБА_7 через державний кордон України до польсько-білоруського кордону, де провів інструктаж щодо правил поведінки подальшого слідування останньої до м. Маріуполь Донецької області.
		Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України, як умисні дії, які виразились у пособництві на порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненому повторно.
		20 серпня 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Відповідно до даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України, яка не підлягає подальшому оспорюванню. Крім цього, ОСОБА_4 не заперечує обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, а також зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення під час судового провадження.
		Сторони погоджуються, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття. Крім того, іншими обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є позитивна характеристика за місцем проживання, те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий, є внутрішньо переміщеною особою. Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
		Також сторони погоджуються, що наявні обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання, а також те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, свідчить про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 : за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права здійснювати діяльність по наданню послуг з організації пасажирських перевезень строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права здійснювати діяльність по наданню послуг з організації пасажирських перевезень строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Сторонами угоди також визначено, що відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави засіб вчинення кримінального правопорушення: мобільний телефон марки «OPPO» модель СРН2129, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
		Також в угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів. 
		Судом в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив затвердити угоду та вказав, що погоджується на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечив щодо затвердження укладеної угоди.
		В судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 просив затвердити вказану угоду.
		Разом з цим, судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. 65, 70, 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		Таким чином, суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
		Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що сторонами угоди про визнання винуватості передбачено звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, при цьому іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		За таких обставин, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявності передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, й відсутності обставин, передбачених ст. 67 КК України, що його обтяжують, про що зазначено в угоді про визнання винуватості, висловленої думки сторін, враховуючи особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про необхідність встановлення ОСОБА_4 іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Така тривалість іспитового строку, що ОСОБА_4 встановлюється судом, на думку суду, буде достатньою для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою, довів своє виправлення.
		Речові докази, згідно з ст. 100 КПК України, повернути за належністю законним володільцям.
		Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, - скасувати. 
		Даних щодо наявності у кримінальному провадженні процесуальних витрат прокурором не надано.
		Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати у даному кримінальному провадженні захід кримінально-правового характеру у виді спеціальної конфіскації, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави мобільного телефону марки «OPPO» модель СРН2129, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
		Керуючись ст. 314, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , від 20.08.2025 у кримінальному провадженні №22024030000000022 - затвердити.
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди покарання:
		-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
		-за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 332-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права здійснювати діяльність по наданню послуг з організації пасажирських перевезень на строк 1 (один) рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права здійснювати діяльність по наданню послуг з організації пасажирських перевезень на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази:
		-мобільний телефон марки «NOKIA» модель ТА-1196, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 з сім карткою НОМЕР_9 ; документ «Диплом о профессиональной переподготовке» №Д-9669 від 04.06.2022, виданий на ім`я ОСОБА_8 з додатком до нього на 1 арк.; один полімерний зіп-пакет з биркою, на поверхні якої наявний рукописний текст « ОСОБА_9 » з його вмістом: фрагментом паперу з маркуванням у вигляді «TESS» (на лицевій стороні) та рукописним текстом у вигляді «Нина код 8042» (на звороті); одну банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_10 ; одну сім картку з маркуванням № НОМЕР_11 - повернути за належністю законним володільцям.
		На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України мобільний телефон марки «OPPO» модель СРН2129, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 - примусово безоплатно вилучити у власність держави.
		Арешт майна, відповідно до ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.09.2024 (справа № 161/16374/24, провадження № 1-кс/161/4356/24) та від 04.09.2024 (справа № 161/16376/24, провадження № 1-кс/161/4358/24) - скасувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...