Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/2518/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 21.10.2025. Зареєстровано: 21.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2025.
Дата набрання законної сили: 20.11.2025
Номер судового провадження: 1-кп/130/319/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025025130000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		1-кп/130/319/2025 
		130/2518/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.10.2025 р. м. Жмеринка
		 
		Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області у складі:
		головуючого - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025130000089 від 27 липня 2025 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Незвисько, Городенківського району, Івано - Франківської області та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого викладачем англійської мови, вихователем групи продовженого дня Ліцею №2 Львівської міської ради, одруженого, інваліда другої групи по зору з дитинства, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України; 
		учасники кримінального провадження:
		прокурор ОСОБА_4 ,
		потерпілий ОСОБА_5 ,
		обвинувачений ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_6 
		                                                        В С Т А Н О В И В:
		26.07.2025 о 22 годині 03 хвилини, ОСОБА_3 перебуваючи у внутрішньому дворі ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс один удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя останнього та один удар кулаком лівої руки в праву сторону голови ОСОБА_5 .
		Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 104 від 30.07.2025, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: численних синців, саден та осаднень на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень.
		Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
		Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
		Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
		Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
		Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному проступку, який передбачений ч.1 ст.125 КК України і викладений в обвинувальному акті від 20.08.2025 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що проступок вчинив за обставин, викладених вище, а саме 26.07.2025 біля 22:00 години він знаходився у внутрішньому дворі ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», у с.Леляки, Жмеринського району, де із близькими людьми палили цигарки та вели розмови та до них підійшов ОСОБА_5 . Останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, почав встрявати у розмову, в ході чого виник раптовий конфлікту між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим. В процесі словесного конфлікту ОСОБА_3 розуміючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя останнього та один удар кулаком лівої руки в праву сторону голови ОСОБА_5 .. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчиненого кримінального проступку, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинене правопорушення і в подальшому не вчинятиме кримінальних правопорушень, просив вибачення у потерпілого.
		Прокурор Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
		Потерпілий ОСОБА_5 повідомив суду, що дійсно 26.07.2025 біля 22:00 години він знаходився у внутрішньому дворі ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», у с.Леляки, Жмеринського району, Вінницької області, де у нього відбувся, тобто виник раптовий словесний конфлікт з обвинуваченим ОСОБА_3 в під час якого останній умисно наніс йому два удари по обличчю кулаками, в результаті чого потерпілий змушений був звернутися до лікарні, де і на теперішній час проходить реабілітацію. Вказав, про те що шкоду йому не відшкодовано та просив застосувати до обвинуваченого максимальну міру покарання.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що   кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному проступку, який передбачений ч.1 ст.125 КК України і викладений в обвинувальному акті від 20.08.2023 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , позицію потерпілого ОСОБА_5 , показання обвинуваченого ОСОБА_3 та думку захисника ОСОБА_6 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.
		Суд також роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_3 , та потерпілому ОСОБА_5 , що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
		Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також   в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
		За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого та потерпілого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Слід зазначити, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Так, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого з`ясування усіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази та надані суду відомості з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України. 
		Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який являється кримінальним проступком, особу обвинуваченого.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 , щиро покаявся, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, являється інвалідом другої групи по зору з дитинства, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, фактично кримінальний проступок вчинив вперше. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, з урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , можливе без ізоляції його від суспільства, та вважає за можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків, в межах санкцій інкримінованої статті. Суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення останньому покарання у виді штрафу.  
		Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
		Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 ,. і попередження вчинення ним нового проступку.
		Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Речові докази по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, знявши з них арешт.
		Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжного заходу, підстав для його обрання - немає.
		Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, 
		                                                           У  Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
		Речовий доказ DVD-R диск із відеозаписом з ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_2» залишити при матеріалах кримінального провадження, попередньо знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.08.2025 року. 
		Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя Жмеринського
		міськрайонного суду                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...