Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2005/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 20.10.2025. Зареєстровано: 21.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2025.

Номер судового провадження: 4/106/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  4/106/25
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.10.2025                                                                                                     Справа №  908/2005/25
		м.Запоріжжя Запорізької області   
		Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
		за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149),  представник позивача  адвокат Здорик Олександр Ігорович, (69033, м. Запоріжжя, шосе Оріхівське, буд. 7)
		до відповідача  Територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя. пр. Соборний, буд. 206)
		про стягнення 26224,32 грн.
		 
		 
		30.06.2025 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 27.06.2025 (вх. № 2185/08-07/25 від 30.06.2025) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», м. Запоріжжя до територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 26224,32 грн. заборгованості по внескам на утримання будинку за період з 01.08.2020 по 31.06.2025.
		Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.  
		Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу № 908/2005/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 у справі  № 908/2005/25 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк терміном не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою господарського суду  Запорізької області від 28.07.2025 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду тавідкрито провадження у справі № 908/2005/25 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/106/25, вирішено  здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 
		Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 05.11.2025.
		Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 319, 322, 382, 599 ст., ст. ст. 193, 222 ГК України, ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 26224,32 грн. заборгованості по внескам на утримання будинку за період з 01.08.2020 по 31.06.2025.
		Ухвалою суду від 28.07.2025 у справі № 908/2005/25 відповідачу запропоновано у строк до 14.08.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду,  подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 09.09.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 27.08.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
		13.08.2025 через підсистему  через підсистему «Електронний суд» Територіальною громадою міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради подано Відзив на позовну заяву б/н від 20.03.2025 (вх. № 16388/08-08/25 від 13.08.2025). У відзиві відповідач зазначив, що позивачем заявлена до стягнення заборгованість по внескам на управління будинком у сумі 26224,32 грн. по квартирі АДРЕСА_1 . Між тим, зауважив, що вищезазначеною квартирою Запорізька міська рада не користується та не отримує послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що забезпечує ОСББ «Соборний 149» під час своєї господарської діяльності. Згідно з інформацією Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (від 01.08.2025 № 06.4-02/02/2292) квартира квартирі № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.08.2020 по 30.06.2025 була зареєстрованим місцем проживання 4 осіб, які за нормами ст., ст.  61,  68 Житлового кодексу України,  ст. 815 ЦК України  є її наймачами та повинні своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.  Вважає, що, в даному випадку, Запорізька міська рада не є належним відповідачем, оскільки квартира АДРЕСА_1 , була передана наи?мачам і саме наи?мачі повинні здіи?снювати оплату внесків на управління будинком. Крім того, зазначає, що Запорізькою міською радою було встановлено, що з приводу наявноі? заборгованості по сплаті внесків на управління багатоквартирним будинком голова ОСББ «Соборнии? 149» ОСОБА_1 неодноразово зверталась до мешканців квартири АДРЕСА_1 , до раи?онноі? адміністраціі? по Вознесенівському раи?ону, де зокрема зазначала про проживання 4-х осіб в даній квартирі та до Орджонікідзевського раи?онного суду м. Запоріжжя. Так, Орджонікідзевським раи?онним судом м. Запоріжжя 10.10.2024 у справі про стягнення заборгованості по внескам за утримання будинку і прибудинковоі? територіі? та капітальнии? ремонт покрівлі №335/11286/24 було винесено судовии? наказ про стягнення солідарно на користь ОСББ «Соборнии? 149» заборгованості по внескам за утримання будинку і прибудинковоі? територіі? та капітальнии? ремонт покрівлі за період з 01.09.2021 по 31.07.2024 з осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1. Проте, ухвалою від 19.12.2024 Орджонікідзевським раи?онним судом м. Запоріжжя вказании? судовии? наказ було скасовано. Також зауважує, що ОСББ «Соборнии? 149» не надані належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи. Надані Довідки про заборгованість (Розрахунку заборгованості) не відповідають вимогам ст. 9 Закону Украі?ни «Про бухгалтерськии? облік та фінансову звітність», підписані лише представником позивача, а отже не є первинними документами з яких виникають юридичні зобов`язання. Позивачем не надано суду кошторисів ОСББ «Соборнии?? 149», що також позбавляє можливості визначити розмір заборгованості за внески на утримання будинку та капітальнии? ремонт покрівлі Запорізькою міською радою. Отже, вважає, що на підставі наданих ОСББ «Соборнии? 149» письмових доказів встановити діи?снии? розмір заборгованості Запорізькоі? міськоі? ради по внескам на утримання будинку та капітальнии? ремонт покрівлі в період з 01.08.2020 по 30.06.2025 не можливо. На підставі викладеного, відповідач просив у позові відмовити повністю.
		Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.
		У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Отже, 27.08.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.  Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
		Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.  Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		Ухвалою господарського суду  Запорізької області від 25.08.2025 в задоволенні клопотання  Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про розгляд справи № 908/2005/25 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін  відмовлено повністю.
		Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Враховуючи приписи ч. 4    ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи,  приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, введення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 20.10.2025.
		Розглянувши матеріали справи, суд
		УСТАНОВИВ
		В багатоквартирному будинку по пр. Соборний, буд. 149, м. Запоріжжя створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149» (позивач у справі).
		01.10.2020 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 40605162.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.10.2020 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», з місцезнаходженням:69035, АДРЕСА_1.
		08.08.2020 відбулися Загальні збори ОСББ «Соборний 149», за результатами голосування щодо порядку денного яких прийнято рішення встановити тариф по внеску за утримання будинку та прибудинкової території складає 4,50 грн. за 1 кв. м, а тариф по внеску на капітальний ремонт покрівлі складає 1,50 грн. за 1 кв. м, а всього разом складає 6,00 грн. за 1 кв. м.
		Відповідне рішення, прийняте Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, оформлене протоколом Загальних зборів №25 від 08.08.2020.
		У багатоквартирному будинку по пр. Соборний, буд. 149, м. Запоріжжя знаходиться квартира № НОМЕР_2, загальна площа: 74,08 кв. м., яка на праві власності належить територіальній громаді м. Запоріжжя та обліковується як неприватизована, що підтверджується інформацією Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 10.06.2025 № 1462/01-37/01.
		Відповідач проти зазначеного факту не заперечив, належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст.  76,  77 ГПК України, на спростування наведеного суду не надав.  
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (лист від 01.08.2025 вих. № 06.4-02/02/2292 «Про надання інформації»), що за відомостями Департаменту за адресою: АДРЕСА_2 в період з 01.08.2020 по 30.06.2025 було зареєстровано місце проживання 4 (чотирьох) осіб.
		Відповідно до інформації Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» (лист від 12.08.2025 вих. № 277/01-03)в програмному забезпечені до 01.09.2016 року по квартирі АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на гр. ОСОБА_2 ,загальна площа 74.08 кв.м. В документах архівного фонду МКП «Основаніє» відсутній ордер або його копія на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
		Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі з вимогами про стягнення з  Територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради 26224,32 грн. заборгованості по внескам на утримання будинку за період з 01.08.2020 по 31.06.2025.
		Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню, з наступних підстав.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено  Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Відповідно до ч. 4  ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»  основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		За змістом  ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»  вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами  розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
		Крім того до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
		Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
		Відповідно до  ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
		Згідно зі  ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  до житлово-комунальних послуг належать:
		1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
		Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
		2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Пунктом 2 частини 1  статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є видом житлово-комунальних послуг.
		Пунктом 2 частини 1  статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є видом житлово-комунальних послуг.
		Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
		Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
		Обов`язок по утриманню майна, включаючи обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача як на власника квартири, незалежно від факту його реєстрації чи проживання його у житловому приміщенні. Так, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №  757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №  520/16591/16-ц сформульовано правову позицію про те, що факт відсутності реєстрації особи в квартирі не звільняє її як власника квартири, від обов`язку нести втрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
		Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦК України  цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Частиною 4  ст. 319 ЦК України  визначено, що власність зобов`язує.
		Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
		Відповідно до ч. 2  ст. 382 ЦК України  усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
		Частиною 1  статті 385 ЦК України  передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		Згідно з пунктом 1 розділу II статуту ОСББ «Соборний 149», метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
		Співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (п. 2 розділу V статуту ОСББ «Соборний 149»).
		Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
		Як встановлено судом, розмір обов`язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку затверджено рішенням Загальних зборів ОСББ «Соборний 149», що оформлено протоколом №25 від 08.08.2020, та встановлено, що тариф по внеску за утримання будинку та прибудинкової території складає 4,50 грн. за 1 кв. м, а тариф по внеску на капітальний ремонт покрівлі складає 1,50 грн. за 1 кв. м, а всього разом складає 6,00 грн. за 1 кв. м.
		Вказане рішення є чинним та обов`язковим для всіх співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 .
		Згідно з статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
		Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
		Згідно зі статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
		Отже, кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.
		Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
		При цьому, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
		Частиною 4 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дійсно передбачено, що зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
		Проте, Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №  906/884/19 роз`яснив, що визначаючи зобов`язання орендарів щодо здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не визначає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників. Зокрема, не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна.
		За таких обставин, Верховним Судом був зроблений висновок, що прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Зважаючи на загальні підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України), відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна.
		Тобто, обов`язок орендаря зі сплати (відшкодування) внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому рішенням ОСББ, виникає тільки у разі передбачення такого обов`язку в умовах укладеного ним правочину (договору) з власником майна або з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
		Суд зауважує, що матеріали даної справи не містять відповідного договору.
		Стала судова практика з цього питання сформована Центральним апеляційним господарським судом в аналогічних справах № 908/2457/24, 908/606/25.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що власником квартири № НОМЕР_2, загальною площею 74,08 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 є територіальна громада м. Запоріжжя, доказів, які б свідчили про повну та своєчасну сплату вартості наданих послуг з управління будинком за період з 01.08.2020 по 31.05.2025 відповідач не надав, суд вважає вимоги позивача в частині  позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 24433,47 грн. з витрат на утримання багатоквартирного будинку обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
		Щодо доводів про недоведеність належними доказами заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням, прийнятим Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, оформлене протоколом Загальних зборів №25 від 08.08.2020 встановлений розмір внесків на витрати на управління будинком ОСББ  «Соборний 149»- 4,50 грн. за 1 кв. м, а тариф по внеску на капітальний ремонт покрівлі складає 1,50 грн. за 1 кв. м, а всього разом складає 6,00 грн. за 1 кв. м..  
		Спірна квартира № НОМЕР_2, що перебуває у власності Територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради має загальну площу 74,08 кв.м.
		Відтак, у даному випадку внесок на витрати на управління будинком складає 333,36 грн./міс. (74,08 кв.м. х 4,50 грн.) та ремонт покрівлі складає 111,12 грн./міс. (74,08 кв.м. х 1,50 грн.).
		Позовні вимоги за спірний період (01.08.2020 по 31.06.2025) відповідно складають за внесками на витрати на управління будинком- 19  668, 24 грн., та за внесками на капітальний ремонт покрівлі - 6556, 08 грн., а всього-26224,32 грн. 
		При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
		Відповідно до ч., ч. 1-4  ст. 13 ГПК України  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Статтею 73 ГПК України  встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  
		Згідно з  ст. 74 ГПК України  обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до  ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5  ст. 236 ГПК України).
		Відповідно до п. 3 ч. 4  ст. 238 ГПК України  у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
		Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
		Доводи відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами справи. 
		На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
		Стосовно судових витрат на правничу допомогу адвокат суд зазначає наступне.
		Позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмір 2700,00 грн.  
		Відповідно до ч. 1 та ч. 3  ст. 123 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Пунктом 1 частини 1  статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Згідно частин 1-3  ст. 126 ГПК України  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
		На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у даній справі позивач надав суду наступні документи: Ордер на надання правничої допомоги серія АР №1248646 від 27.06.2025; Договір про надання правової допомоги № б/н від 06.06.2025, укладений між позивачем (Замовник) та адвокатом Здорик Олександром Ігоровичем (Виконавець); додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 06.06.2025; Акти прийому-передачі наданих послуг від 06.06.2025 на суму 700,00 грн. та від 26.06.2025 на суму 2000, 00 грн., а всього на загальну суму 2700,00 грн., які підписано  замовником та адвокатом.  
		Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № б/н від 06.06.2025 Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується за винагороду в межах умов цього Договору вчинити від імені та за рахунок Замовника наступні дії: надавати правову допомогу Замовнику в судах як першої, а при необхідності на окремо обговорених умовах і другої інстанції за поданням інтересів Замовника, а також виконувати інші доручення Замовника правового характеру як окремо обумовлені сторонами, так і узгоджені цим договором.
		Згідно пп. 2.2.1 п. 2.1 Договору Замовник зобов`язаний сплатити винагороду, додаткову винагороду, компенсації і компенсувати витрати Виконавця, пов`язані з виконанням доручення на умовах, визначених Додатком № 1 до Договору.
		Відповідно до п. 4.1 Договору він вступає в силу з дати його укладання, вказаної на першій сторінці Договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Розділом 1 Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 06.06.2025 сторони узгодили, що гонорар адвокату розраховується за наступними тарифами:  
		- 1.2 - 2000,00 грн. за роботу Адвоката, пов`язану з підготовкою та поданням позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, додаткові пояснення, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу тощо (у цивільній, адміністративній, господарській справі);
		-1.5 - 700,00 грн. за роботу Адвоката, пов`язану з підготовкою адвокатського запиту.  
		Відповідно до п. 2.1 Додатку № 1 до Договору Адвокат зобов`язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) Замовнику два примірники Акта. При цьому Сторони домовились, що Акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги які були надані Адвокатом Замовника протягом відповідного періоду часу. Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання двох примірників Акта зобов`язаний підписати Акт, скріпити своєю печаткою та повернути Адвокату один примірник Акта, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати Адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг У випадку, якщо протягом вказаного строку Замовник не поверне Адвокату один примірник підписаного і скріпленою печаткою Замовник Акта та не надасть Адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг, то вважається, що Акт підписаний Замовником без зауважень та заперечень.
		Згідно п. 2.2 Додатку № 1 до Договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником Акту приймання передачі наданих послуг та рахунку фактури.
		Відповідно до Актів прийому-передачі наданих послуг від 06.06.2025 та від 26.06.2025 за Договором про надання правової допомоги № б/н від 06.06.2025 Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги: -700,00 грн. підготовка адвокатського запиту по кв. НОМЕР_2; - 2000,00 грн. підготовка позовної заяви по кв. НОМЕР_2.  
		Послуги з правової допомоги у даній справі надавались позивачу адвокатом Здориком Олександром Ігоровичем (згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001618 від 21.03.2018).
		Докази проведення позивачем (Клієнтом) повної оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом рішення матеріали справи не містять.
		Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).
		Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі  статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Відповідно до  статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої  статті 2 ГПК України).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		За змістом частини третьої  статті 237 ЦК України  однією з підстав виникнення представництва є договір.
		Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
		Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою  статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  як «форма винагороди адвоката», але в розумінні  ЦК України  становить ціну такого договору.
		Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами  статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
		Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.  
		Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Здориком О.І. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Актах прийому-передачі наданих послуг від 06.06.2025 та від 26.06.2025, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № б/н від 06.06.2025, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
		У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
		У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій  статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує  за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.  Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
		Враховуючи вище наведене у сукупності, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСББ «Соборний 149» витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає, що 2000,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимога позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню частково. Послуга з підготовки адвокатського запиту не відповідає критерію необхідності у контексті відшкодування за рахунок іншої сторони. 
		Згідно зі  ст. 129 ГПК України  судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення  № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
		Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.
		Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
		Враховуючи викладене, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, стягнення присуджених на користь  Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149» грошових сум підлягає з відповідача в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.
		Керуючись ст., ст.  123,  129,  231,  232,  233,  236-238,  240,  241,  248,  252 Господарського процесуального кодексу  України, суд
		 
		ВИРІШИВ
		 
		1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», м. Запоріжжя до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Територіальної громади міста Запоріжжя в особі  Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя. пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний номер 04053915) шляхом списання з рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя,  пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 02140892) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 149», (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 149, ідентифікаційний код 40605162) 26224 (двадцять шість тисяч двісті двадцять чотири) грн. 32 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.  витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
		 
		Повне судове рішення складено  « 20» жовтня 2025 р.
		 
		Суддя                                                               Н. Г. Зінченко
		  
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...