Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4642/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 23.10.2025. Зареєстровано: 27.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2025.
Дата набрання законної сили: 23.10.2025
Номер судового провадження: 850/5380/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23 жовтня 2025 року справа №200/4642/25 
		 
		м. Дніпро
		 
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
		розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/4642/25 (головуючий суддя І інстанції  Логойда Т.В.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову від 17 червня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн, що винесена в межах виконавчого провадження ВП № 74124412 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 200/4099/20-а, виданого 17 листопада 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.
		В обґрунтування позову зазначив, що державний виконавець не провів перевірку стану виконання рішення суду та не врахував, що судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист, виконано в межах коштів, що виділені з Державного бюджету України, а в решті - не виконано через наявність поважних причин (відсутність відповідного фінансового забезпечення), про що повідомлено державного виконавця, тому підстави для накладення штрафу були відсутні. 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року позов задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 17 червня 2025 року, що прийнята у виконавчому провадженні ВП № 74124412.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
		Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		Обґрунтування апеляційної скарги.
		 
		Боржником в добровільному порядку частково виконано рішення суду, а саме на виконання рішення суду у справі № 200/4099/20-а ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року проведено перерахунок пенсії за вислугою років на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії, та нараховано заборгованість за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року.
		Проте, матеріали виконавчого провадження не містять докази вчинення боржником будь-яких активних дій спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати заборгованості.
		Зокрема, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей чи враховувалася сума заборгованості при формуванні бюджету органу Пенсійного фонду України, чи вносилися зміни до бюджету або формувалися бюджетні запити до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня до 20 вересня 2024 року.
		Також матеріали виконавчого провадження не містять доказів виконання відповідачем умов Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, а саме обліку сум пенсійних виплат за минулий період, формування переліку отримувачів виплат за минулий період та включення позивача до переліку осіб, яким буде проведена виплата згідно з вказаним Порядком у відповідні роки, та звернення за отриманням додаткового фінансування.
		Отже, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника правомірно накладено штраф у розмірі 10 200 грн.
		Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
		Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.
		Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
		Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
		Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.
		Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
		Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
		 
		Фактичні обставини справи.
		 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а (з урахуванням ухвали суду від 23 липня 2020 року про виправлення описки в ньому), яке набрало законної сили 10 листопада 2022 року, зокрема, зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат.
		17 листопада 2020 року видано виконавчий лист про зобов`язання відповідача вчинити дії на користь позивача.
		Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 74124412 з примусового виконання виконавчого листа № 200/4099/20, що виданий 17 листопада 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення, яким зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично проведених виплат.
		Постанову направлено на адресу боржника та отримано ним 13 лютого 2024 року.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 200/4099/20-а замінено боржника у виконавчому провадженні  Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. 
		15 лютого 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 15 лютого 2024 року № 1780 про надання пояснень щодо виконання рішення суду (з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі № 200/4099/20-а, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а щодо обмеження граничним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449 та невиплати заборгованості з пенсії з 01 квітня 2020 року з урахуванням фактично проведених виплат).
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 16 лютого 2024 року № 0500-0304-5/15544 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
		25 березня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 25 березня 2024 року № 4817 про надання документально підтвердженої відповіді щодо виконання вимог зазначеного виконавчого провадження.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист 26 березня 2024 року № 0500-0304-5/29494 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
		01 квітня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 01 квітня 2024 року № 5522, в якій з посиланням на лист стягувача від 23 березня 2024 року про невиконання рішення суду та необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося провести перевірку виконання рішення суду, надати пояснення та документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 03 квітня 2024 року № 0500-0304-5/32118 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
		06 травня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 06 травня 2024 року № 7170, в якій з посиланням на повідомлення стягувача про невиконання рішення суду та необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося провести перевірку виконання рішення суду, надати пояснення та документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 08 травня 2024 року № 0500-0304-5/46000 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
		05 червня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 05 червня 2024 року № 74124412 аналогічного змісту що й попередня вимога.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 07 червня 2024 року № 0500-0304-5/58442 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю отримання дозволу від розпорядника коштів вищого рівня - Пенсійного фонду України, до якого направлено відповідний лист, на проведення макетної обробки справи.
		13 серпня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 13 серпня 2024 року № 74124412 аналогічного змісту що й попередня вимога.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 15 серпня 2024 року № 0500-0501-5/82302, в якому повідомлено, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду: проведено з 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії за вислугою років, визначений розмір пенсії за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року складає 56084,80 грн.
		Доплата згідно з рішенням суду за вказаний період у сумі 459 759,84 грн як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Зазначені суми пенсії за минулий період нараховані згідно з рішенням суду ОСОБА_1 обліковані Головним управлінням та включені до переліку отримувачів станом на 1 січня 2022 року; їх виплата буде проводитися після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165.
		У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження, просив закінчити виконавче провадження ВП № 74124412 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
		До листа додав рішення про перерахунок пенсії від 12 червня 2024 року.
		22 серпня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 22 серпня 2024 року № 74124412, в якій з посиланням на заяву стягувача про невиконання рішення суду, про те, що його пенсія повинна становити іншу суму, ніж нарахована боржником, та про необхідність вжиття заходів примусового характеру, вимагалося: надати пояснення з питань не вірного, на думку стягувача, нарахування та недостовірності наданої відповіді щодо виконання рішення суду (з питань, порушених у зверненні ОСОБА_1 ); перевірити правильність здійснених нарахувань та достовірності даних в попередній відповіді; надати документально підтверджену інформацію щодо виконання рішення суду; у разі невиконання вимог виконавчого листа, надати письмові пояснення, а також зазначити вчинені дії, які спрямовані на фактичне виконання вимог виконавчого листа.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 26 серпня 2024 року № 0500-0304-5/85739, в якому наведено обчислення пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку на виконання рішення суду у справі № 200/4099/20-а (з урахуванням висновку суду, що зроблений в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22).
		10 вересня 2024 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 10 вересня 2024 року № 74124412, в якій з посиланням на заяву стягувача про невиконання рішення суду, а саме про невірне нарахування пенсії, вимагалося надати відповідні пояснення та документально підтверджену інформацію щодо правильності здійснення перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ; у разі невиконання вимог виконавчого листа, надати письмові пояснення, а також зазначити вчинені дії, які спрямовані на фактичне виконання вимог виконавчого листа. 
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 11 вересня 2024 року № 0500-0304-5/91182, в якому повідомлено, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із заробітної плати 61180 грн., визначеної на підставі довідки від 12 березня 2020 року № 18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2020 року, без обмежень граничного розміру пенсії. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року становив 56 084,80 грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22 встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 56 163,40 грн, яка була перерахована згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а, відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру що діяв на час призначення пенсії, у розмірі 90% від місячного заробітку 61 180 грн, визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12 березня 2020 року № 18-85-449 про розмір заробітної плати, задоволенню не підлягають. Цією Постановою рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/4036/22 змінено: абзац третій резолютивної частини рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії  скасовано; в цій частині постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. На виконання вказаної Постанови ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61 180 грн та обмежено максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на вересень 2017 року (42 100 грн), визначеної на підставі довідки про заробітну плату від 12 березня 2020 року № 18-85-449. Таким чином, розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року становить 38 912,80 грн. 
		У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження, просив закінчити виконавче провадження ВП № 74124412 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. 
		До листа додав два розпорядження з пенсійної справи ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з 01 квітня 2020 року та з 28 березня 2023 року.
		Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20 вересня 2024 року ВП № 74124412 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн.
		Вказану постанову боржником оскаржено в судовому порядку.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 200/6800/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови про накладення штрафу відмовлено.
		06 червня 2025 року державним виконавцем на адресу позивача як боржника надіслано вимогу від 06 червня 2025 року № 74124412, в якій вимагалося повідомити інформацію з наданням доказів щодо виконання рішення суду.
		На зазначену вимогу позивачем як боржником до державного виконавця подано лист від 10 червня 2025 року № 0500-0405-5/57065, в якому щодо виконання рішення суду повідомлено наступне:
		1) ним (боржником) у межах компетенції відповідно до покладених судом зобов`язань виконано рішення суду: ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років із заробітної плати 61 180 грн, визначеної на підставі довідки від 12 березня 2020 року станом на 06 вересня 2017 року; таким чином, розмір пенсії з 01 квітня 2020 року становив 56 084,80 грн;
		2) 24 червня 2024 року пенсію перераховано з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22, де в мотивувальній частині суд визнав дії Пенсійного фонду України щодо застосування обрахунку максимальної величини пенсії з нарахуванням єдиного внеску правомірними, здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року; розмір пенсії за вислугу років становив 38 912,80 грн;
		3) нарахована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а доплата за період з 01 квітня 2020 року по 27 березня 2023 року становила 459 759,84 грн, з якої протягом 2024 року ОСОБА_1 в межах бюджетних призначень сплачено загалом 11 573,22 грн. Залишок пенсійних виплат за минулий період, нарахованих на виконання рішення суду, станом на 01 січня 2025 року становив 448 186,62 грн.
		Цим же листом державного виконавця повідомлено, що заборгованість перед ОСОБА_1 як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України після отримання відповідного фінансового ресурсу.
		Нараховані ОСОБА_1 на виконання рішення суду суми пенсії за минулий період обліковані Головним управлінням відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, та включені до переліку отримувачів виплат за минулий період.
		Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, у тому числі нарахованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили, була визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 року № 1156. Проте бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджений.
		Отже, подальша виплата зазначених коштів можлива тільки після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
		У вказаному листі боржник, посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження, просив закінчити виконавче провадження ВП № 74124412 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.
		До листа додав:
		- витяг з підсистеми ІКІС ПФУ: Призначення та виплати пенсій (ППВП) (розшифровка виплати ОСОБА_1 );
		- рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року з ІКІС ПФУ Підсистема Призначення та виплати пенсій (ППВП);
		- рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 березня 2023 року з ІКІС ПФУ Підсистема Призначення та виплати пенсій (ППВП).
		Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 червня 2025 року (ВП № 74124412) за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 10 200 грн.
		Також позивачем на адресу Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України, Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України надсилалися листи від 01 жовтня 2024 року № 0500-0404-5/96450, від 29 листопада 2024 року № 0500-0404-5/115068, від 18 грудня 2024 року № 0500-0404-5/121466, від 23 січня 2025 року № 0500-0404-5/6094, від 18 лютого 2025 року № 0500-0404-5/13920, від 17 березня 2025 року № 0500-0404-5/23731, від 18 квітня 2025 року № 0500-0404-5/36209, від 05 травня 2025 року № 0500-0404-5/43778 та від 05 червня 2025 року № 0500-0404-5/55423, якими проінформовано про потребу у коштах на виплату заборгованості за рішеннями судів та міститься прохання про виділення коштів, що нараховані на виконання рішень судів, зокрема, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а щодо ОСОБА_1 (з відображенням суми заборгованості).
		На зазначені листи Пенсійним фондом України надані відповіді від 31 жовтня 2024 року № 2800-030102-9/66981, від 31 грудня 2024 року № 2800-030102-9/81041, від 14 січня 2025 року № 2800-030202-9/2867, від 25 лютого 2025 року № 2800-030202-9/12722, від 20 березня 2025 року № 2800-030202-9/19032, від 21 квітня 2025 року № 2800-030102-9/26110, від 23 травня 2025 року № 2800-030101-9/34053, від 27 травня 2025 року № 2800-030202-9/34604, в яких повідомлено, зокрема, про суму коштів, яка була виділена у 2024 році на виконання бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік, і про те, що бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік ще не затверджений; сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 200/4036/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення перерахунку з 01 лютого 2022 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
		Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
		Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі № 200/4036/22 рішення суду змінено: абзац третій його резолютивної частини про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та виплатити різницю в пенсії, з урахуванням фактично виплаченої пенсії,  скасовано і в цій частині постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; змінено розподіл судових витрат; в решті рішення суду залишено без змін.
		В постанові зазначено, що «…внаслідок перерахунку пенсії позивача, з урахуванням позовних вимог, її розмір перевищив максимальний, і тому на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії без застосування до її обрахунку максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що визначена положеннями Закону України від 07.07.2021 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 56 163,40 грн яка була перерахована згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-ХІV, що діяв на час призначення пенсії у розмірі 90% від місячного заробітку 61180 грн., визначеного в довідці прокуратури Донецької області від 12.03.2020 № 18-85-449 про розмір заробітної плати; - зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням фактично виплачених коштів та стягнути з відповідача на користь позивача 120 754,20 грн задоволенню не підлягають».
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
		 
		Оцінка суду.
		 
		Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Подібні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
		Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		На підставі частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до частини першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
		На підставі частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
		У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
		Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
		У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Аналіз наведених положень законодавства в контексті цієї справи, свідчить, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
		Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
		Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
		Отже, невиконання боржником рішення суду без поважних причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. 
		Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
		Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
		Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
		Схожа правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
		Згідно з пунктом розділу І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій.
		Згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Аналогічним чином відбувається фінансування пенсій, що призначені відповідно до Закону України Про прокуратуру.
		На підставі статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
		Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Як свідчать матеріали справи, відповідач не заперечує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню, проте перераховану на підставі судового рішення суму пенсії (заборгованість з пенсії) буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України після отримання відповідного фінансового ресурсу. За відсутності відповідного фінансового забезпечення - виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу заборгованості з пенсії на сьогодні неможливо. 
		Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України, Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України надсилалися щомісячно листи протягом 2024 та 2025 року, якими проінформовано про потребу у коштах на виплату заборгованості за рішеннями судів та міститься прохання про виділення коштів, що нараховані на виконання рішень судів, зокрема, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року у справі № 200/4099/20-а щодо ОСОБА_1 (з відображенням суми заборгованості).
		Проте Пенсійним фондом України сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема, у повному розмірі заборгованості у справі № 200/4099/20-а, позивачу не виділялася.
		Таким чином, фактично судове рішення не виконано, але через об`єктивні перешкоди, які ускладнюють його виконання. При цьому, позивачем вживаються заходи для виконання рішення суду у повному обсязі.
		Отже, невиконання ГУ ПФУ в Донецькій області судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
		Вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу.
		З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 17 червня 2025 року, що прийнята у виконавчому провадженні ВП № 74124412, не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
		За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції задоволення адміністративного позову.
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
		Керуючись статтями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/4642/25  залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 200/4642/25  залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 23 жовтня 2025 року.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
		Повне судове рішення складено 23 жовтня 2025 року.
		 
		Головуючий суддяІ.Д. Компанієць
		 
		СуддіА.В. Гайдар
		 
		Е.Г. Казначеєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...