Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/17361/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 27.10.2025. Зареєстровано: 28.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2025.
Дата набрання законної сили: 04.11.2025
Номер судового провадження: 1-кс/607/4866/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140140000119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.10.2025  Справа №607/17361/25 Провадження №1-кс/607/4866/2025
		м. Тернопіль
		 
		Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_4  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові  ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, солдата резерву 63 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата військової служби за мобілізацією, розлученого, раніше судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		25.08.2025 слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові - ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025 за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №62025140140000119 від 13.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 14.12.2024 близько 08 год. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та по теперішній перебуває поза межами військової частини, не виконуючи покладені на нього службові обов`язки, проводячи час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, чим вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом №3233-IX від 13.07.2023).
		13.08.2025 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023).
		Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків, експерта та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). За наведеного та посилаючись на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні ставить питання про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
		В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник  адвокат  ОСОБА_5 просили визначити підозрюваному мінімальний розмір застави, передбачений положеннями КПК України.
		Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
		Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
		Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		13.08.2025ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України, у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023), тобто у самовільному залишенні військової частини без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Постановою слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові  ОСОБА_6 від 19.08.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025 зупинено та оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 .
		Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2025 у справі №607/17361/25 (провадження №1-кс/607/4867/2025) надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		22.10.2025 о 10 год. 20 хв. підозрюваного ОСОБА_4 затримано на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.08.2025 у справі №607/17361/25 (провадження №1-кс/607/4867/2025).
		Постановою старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові - ОСОБА_8 від 22.10.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025 відновлено.
		За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140140000119 від 13.02.2025; повідомлення т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 про виявлення ознак кримінального правопорушення від 01.02.2025; наказ т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 за №57 від 13.01.2025 про результати службового розслідування щодо солдата ОСОБА_10 , який самовільно залишив військову частину; акт службового розслідування від 13.01.2025; рапорт командира 63 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 14.12.2024; доповідь командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 (ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») військовослужбовця військової служби по мобілізації солдата ОСОБА_4 від 14.12.2024; витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2024 та 25.12.2024; медична та службова характеристики щодо солдата ОСОБА_4 від 14.12.2024; копія військового квитка серії НОМЕР_2 від 29.11.2024, виданого на ім`я ОСОБА_4 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 06.03.2025; витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 за №335 від 30.11.2024; довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 за №6595/21 від 29.11.2024, інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
		Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
		Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023), тобто у самовільному залишенні військової частини без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, яке відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
		Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення при обґрунтуванні поданого щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
		Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на свідків, експерта та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовженнякримінального правопорушення,у якомупідозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Так, про наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що останній під час досудового розслідування даного кримінального провадження вже переховувався від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим перебував у розшуку, а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
		При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
		Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності та у даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військового кримінального правопорушення), що в цілому свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик в частині незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на експерта та спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання даних про проведені або заплановані експертизи у даному кримінальному провадженні.
		Також, слідчий суддя враховує, що відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 у будь-який спосіб перешкоджав проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025, чи на даний час перешкоджає досудовому розслідуванню вказаного кримінального провадження, або ж має намір перешкоджати йому у майбутньому у матеріалах провадження немає, і слідчому судді таких даних не надано, а тому під час розгляду даного клопотання заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження не знайшов. При цьому факт переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, що слугувало підставою для ухвалення слідчим суддею рішення про його привід для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував при встановленні наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Окрім цього, слідчий суддя вважає недоведеною слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні можливість продовження ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення стороною обвинувачення кваліфіковано як закінчений злочин.
		За таких обставин, слідчим у поданому клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Водночас, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.
		При прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.
		За наведеного та враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а також те, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення вчинене під час дії воєнного стану, слідчий суддя констатує відсутність у даному випадку передбачених законом підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимості у підозрюваного.
		Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.
		Слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. У зв`язку з цим, слідчий суддя враховує мотив та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військового кримінального правопорушення), яке має високий ступінь суспільної небезпеки в умовах сьогодення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.
		Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування у даному випадку щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти встановленим під час розгляду ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваного.
		За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
		Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
		Водночас, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
		Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.
		Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і попередження настання встановлених у кримінальному провадженні ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
		Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні.
		За таких обставин, клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові  ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити.
		Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 год. 20 хв. 13.12.2025, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025140140000119 від 13.02.2025.
		Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UА358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/17361/25; провадження №1-кс/607/4866/2025 згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.10.2025.
		Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
		У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 13.12.2025.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
		  Слідчий суддя        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...