Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/8505/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано судом: 28.10.2025. Зареєстровано: 28.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/552/806/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025170430000829

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м.ПОЛТАВИ 
		 
		Справа №552/8505/25 
		Провадження № 1-кп/552/806/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		27.10.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілих  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника адвокат ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засiданнi в м. Полтавi кримінальне провадження № 12025170430000829 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ФОП, одруженого, маючого на утриманні сина 2017 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, та
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Полтава, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, маючої на утриманні сина 2017 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342 КК України, -
		встановив:
		У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Законом України №4220-IX від 15.01.2025 затверджено Указ Президента України №26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно з яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб.
		Так само Законом України № 4221-ХІ від 15.01.2025 затверджено Указ Президента України від 14.01.2025 № 27/2025 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації», згідно з яким продовжено з 08.02.2025 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб. Згідно із Законом № 4525-IX від 15.07.2025 року, який затвердив Указ Президента № 479/2025 строк дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні продовжено до 5 листопада 2025 року включно, що становить ще 90 днів.
		Положеннями ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Також приписами ч. 6 ч. 22 цього ж закону закріплено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
		Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Пунктом 9 цього положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
		Відповідно нормами ч. 5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 передбачено, що за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Крім цього положеннями ч. 2 ст. 32 цього ж закону регламентовано, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
		   Згідно п. 49 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
		Також спільним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальника ГУНП від 01.01.2025 №2/35 «Про організацію взаємодії та проведення розшуку громадян України, які ухиляються від призову на військову службу за мобілізацією», в межах Полтавської області створено спільні постійно діючі мобільні групи, які будуть відповідати за виявлення осіб, що ухиляються від військового обліку та виконання військового обов?язку (проходження військово-лікарської комісії, оновлення, уточнення персональних прибуття за повістками, тощо).
		Відповідно до розстановки добових нарядів СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП 3 05.08.2025 по 11.08.2025, який затверджений начальником ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_9 встановлено, що 07.08.2025 за лейтенантом поліції ОСОБА_10 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 закріплена зона реагування III на службовому автомобілі Рено Дастер д.н.з. НОМЕР_1 , несення служби здійснюється у формі обслуговування викликів та патрулювання. Окрім того, відповідно до даної відомості 07.08.2025 за інспектором сектору, реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП сержантом поліції ОСОБА_11 закріплена І зона реагування на службовому автомобілі Міцубісі Аутлендер д.н.з. НОМЕР_2 , несення служби здійснюється у формі обслуговування викликів та патрулювання.
		Наказом ГУНП у Полтавській області від 11.02.2021 ОСОБА_4 призначений на посаду інспектора сектора реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. 
		Наказом ГУНП у Полтавській області ОСОБА_5 призначений на посаду інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 №3781-XII, вказані особи є працівниками правоохоронного органу.
		За цих умов 07.08.2025 близько 09:20 нарядом ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП з позивним «Райдуга-3» на службовому автомобілі марки «RENAULT Duster», д.н.з. НОМЕР_3 (на синьому фоні) у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Полтавського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 у м. Полтава по вул. Решетилівській було здійснено зупинку автомобіля марки «ВАЗ-1117», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6 , в салоні якого перебувала ОСОБА_7 . Під час перевірки документів у ОСОБА_6 , поліцейськими було встановлено, що останній знаходиться у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 як «ухилянт».
		Після цього, ОСОБА_6 , з метою уникнення від виконання законних вимог працівників поліції про зупинку автомобіля, на вищевказаному автомобілі почав рух. У подальшому, з метою зупинки автомобіля, поліцейськими здійснено його переслідування та залучено додатковий наряд поліції з позивним «Райдуга-1» на службовому автомобілі марки: «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_5 (на синьому фоні) у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №2 Полтавського РУП ГУНП сержанта, поліції ОСОБА_11 , які в цей час перебували неподалік місця події. Під час переслідування ОСОБА_6 , його автомобіль було заблоковано поліцейськими неподалік будинку № 14 по вул. Глущенка у м. Полтава. 
		Залишивши автомобіль неподалік будинку № 14 по вул. Глущенка у м. Полтава, ОСОБА_6 почав тікати. В подальшому поліцейський ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_6 на відстані близько 70 метрів від вказаного будинку.
		За цих обставин ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом в умовах воєнного стану, з метою ухилення від виконання покладеного на нього ч. 6 ч. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 обов`язку мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, бажаючи уникнути контакту та взаємодії із поліцейськими за відсутності будь-якої об`єктивної загрози для свого життя та здоров`я, утримуючи у правій руці балон із засобом сльозогінної та дратівливої дії «Терен-4», цілячи в обличчя поліцейського, одягнутого в однострій поліцейського із спеціальним жетоном області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 застосував щодо нього вказаний засіб сльозогінної та подразнюючої дії.
		Тим самим ОСОБА_6 у зв`язку з виконанням ОСОБА_4 службових обов`язків заподіяв тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку коньюктиви рогівки, шкіри обличчя І ступеню обох очей, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження. 
		Після цього, 07.08.2025 близько 09:35 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за вказаною адресою, діючи з прямим умислом в умовах воєнного стану, без попередньої змови зі своєю дружиною ОСОБА_7 , з метою ухилення від виконання покладеного на нього ч. 6 ч. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 обов`язку мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, бажаючи уникнути контакту та взаємодії із поліцейськими, а також, прагнучи уникнути притягнення до відповідальності за спричинене поліцейському ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, за відсутності будь-якої об`єктивної загрози для свого життя та здоров`я та інших осіб, на вимогу поліцейского ОСОБА_5 припинити протиправні дії та зупинитися, діючи умисно неодноразово відштовхував від себе поліцейського, хапав за руки та кінцівки останнього, пручався, вимагав його відпустити, намагаючись втекти. В цей час ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з ОСОБА_6 , діючи спільно без попередньої домовленості з прямим умислом в умовах воєнного стану, штовхала поліцейського, хапала за руки, голову, кінцівки та формений одяг поліцейського, вимагала відпустити ОСОБА_6 , намагаючись створити всі умови для того щоб ОСОБА_6 втік. Після цього, утримуючи у правій руці струменевий газовий перцевий балон, з відстані близько 0,5 метрів, цілячи в голову, убраного в однострій поліцейського із спеціальним жетоном ОСОБА_5 , ОСОБА_7 застосувала щодо нього вказаний засіб сльозогінної та подразнюючої дії, після чого ОСОБА_6 відштовхнув від себе поліцейського та разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 втекти в місце вчинення кримінального правопорушення. 
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342 КК України, як опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, що вчинене групою осіб без попередньої змови між собою, та за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342 КК України, як опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, що вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень та обставини, викладені у обвинувальному акті, визнав повністю. Зазначив, що все відбувалося саме так як зазначено в обвинувальному акті. 07 серпня 2025 року вранці, коли його зупинили працівники поліції та повідомили йому, що він перебуває у розшуку як «ухилянт», він злякався та почав тікати. Разом з ним у машині на задньому сидінні перебувала його дружина та малолітній син, якого вони везли додому після операції. Коли працівники поліції почали переслідувати та заблокували його автомобіль, він вибіг з машини і почав тікати у напрямку свого помешкання. Однак його наздогнав працівник поліції і почав утримувати. Тоді він витяг з кишені своїх штанів газовий балончик, який носив із собою для самозахисту, і бризнув з нього в обличчя поліцейського. Після чого знову почав тікати, але його відразу ж затримав другий поліцейський. Він намагався чинити йому опір. Потім до них підбігла його дружина, яка вихопила у нього з руки газовий балончик і так само приснула у напрямку другого поліцейського. Після чого останній його відпустив і він разом із своєю дружиною та сином втекли додому. Також пояснив, що застосував газовий балончик через те, що сильно злякався, оскільки вважав, що його хочуть затримати та доставити в ТЦК. Щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, просив вибачення у потерпілих.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 також свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала в повному обсязі. Розповіла обставини його вчинення. Також зазначила, що бризнула з газового балончика поліцейського, оскільки злякалася за свого чоловіка. Щиро розкаялася у вчиненому та просила вибачення у потерпілих.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 розповів, що 07.08.2025 близько 09 год. 20 хв. він у складі нарядом поліції на службовому автомобілі у м. Полтава по вул. Решетилівській зупинив автомобіль марки «ВАЗ-1117», за кермом якого перебував ОСОБА_6 . Під час перевірки документів у ОСОБА_6 було встановлено, що останній знаходиться у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 як «ухилянт». Після цього, ОСОБА_6 на вищевказаному автомобілі почав рух. Він з напарником почав його переслідувати. Також для цього було залучено додатковий наряд поліції у складі, якого перебував лейтенант поліції ОСОБА_5 . Під час переслідування автомобіль ОСОБА_6 було заблоковано поліцейськими неподалік будинку № 14 по вул. Глущенка у м. Полтава. Залишивши автомобіль ОСОБА_6 почав тікати. Коли ОСОБА_4 його наздогнав ОСОБА_6 бризнув йому у обличчя з газового балончика, завдавши йому тілесні ушкодження. Щодо призначення обвинуваченим покарання покладається на розсуд суду.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 також розповів, обставини вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Зазначив, що коли він побачив як ОСОБА_7 заприскав з газового балончика в обличчя ОСОБА_4 , то поспішив останньому на допомогу та почав утримувати ОСОБА_6 . Останній намагався вирватися та відштовхував його. Після чого дружина ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вихопила з руки свого чоловіка газовий балончик та почала прискати з нього йому в область голови. Газ з балончика потрапив йому у вуха. Від чого він відчув різкий біль і відпустив ОСОБА_6 . Після чого Ішоєви з місця події втекли. 
		Оскільки учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченими та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, у відповідності до ч. 3, 4 ст. 349 КПК України суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинувачених, потерпілих та дослідженням даних, які характеризують особу обвинувачених.
		При обранні обвинуваченим міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є нетяжкими злочинами, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, дані про особу обвинувачених, які до кримінальної відповідальності притягаються вперше, характеризуються позитивно, мають на утриманні малолітню дитину, їх поведінку під час вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, а також наявність пом`якшуючих та обтяжуючих їх вину обставин.
		Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		В силу ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є щире каяття.
		В силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України. При цьому, остаточне покарання ОСОБА_6 необхідно призначити за правилами ч. 1 ст. 70 К України.
		В той же час, враховуючи те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щиро розкаялися у вчиненому, характеризуються позитивно, до кримінальної відповідальності притягаються вперше, мають на утриманні малолітню дитину, їх негативне ставиться до вчиненого та позитивні погляди на майбутнє життя, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених можливе без відбування ними покарання.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342 КК України  один рік позбавлення волі;
		за ч. 2 ст. 345 КК України  три роки позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання три роки позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.
		ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 342 КК України та призначити їй покарання  один рік позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї вироком суду обов`язки.
		Зобов`язати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання, роботи та навчання.
		Речові докази повернути власникам.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...