Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 561/1397/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано судом: 29.10.2025. Зареєстровано: 29.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2025.

Номер судового провадження: 3/561/544/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 561/1397/25
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2025 року                                 с-ще Зарічне
		 
		Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за
		ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		роз`яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 269 КУпАП,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		З протоколупро адміністративнеправопорушення серії БАД № 658685 від 22 жовтня 2025 року вбачається, що 20 серпня 2025 року в приміщенні Сернинського старостинського округу ОСОБА_1 ображав образливими словами «Шакал» ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні дрібного хуліганства не визнав, суду пояснив, що наміру порушувати громадський порядок та спокій громадян він не мав. ОСОБА_2 він назвав шакалом через неприязні відносини, які між ними склалися останнім часом.
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що між ним та ОСОБА_1 склалися неприязні відносини, а тому висловлена в його адресу образа є дрібним хуліганством.
		Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд до висновків про таке.
		Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок.
		Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
		Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
		Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
		Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху, справи приватного обвинувачення, домашнє насильство тощо).
		Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов`язковим.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
		Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один з найогидніших різновидів словесної брутальності. 
		Іншою формо цього правопорушення є образливе чіпляння до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.
		До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
		Хуліганство, як правопорушення, виключається за наявності таких умов: конфлікт має місце між знайомими, на ґрунті особистих неприязних відносин, тобто без мотивів явної неповаги до суспільства. У такому випадку дії сторін у конфлікті визнаються правопорушенням в залежності від шкоди, яка спричинена фактично та від передбачення кримінальної чи адміністративної відповідальності за спричинення такої шкоди.
		В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» роз`яснено, що суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст. 173 КУпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.
		Виходячи із правового висновку Верховного Суду України, сформульованого в постанові від 4 жовтня 2012 року (справа N 5-17кс12) хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.
		Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
		Аналіз досліджених доказів у їх сукупності та встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави дійти висновку, що з урахуванням характеру, мотивів і причин їх виникнення, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зумовлені особистими неприязними стосунками і конфлікт виник саме на грунті особистих взаємовідносин. При цьому ці дії не були направленні на порушення громадського порядку і спокою громадян, що, в свою чергу вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		 
		Керуючись ст. 247 КУпАП
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                        Р.В. Світличний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...