Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18956/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 29.10.2025. Зареєстровано: 30.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2025.

Номер судового провадження: 2/759/8276/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/18956/25
		пр. № 2/759/8276/25
		 
		       29 жовтня 2025 року                                                        м. Київ
		 
		       Святошинський районний суд міста Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна про визнання права власності в порядку спадкування, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф., про визнання права власності в порядку спадкування.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,6 кв.м. 14.05.2025 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, 16.07.2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав відсутності правовстановлюючих документів на підтвердження права власності спадкодавця на нерухоме майно. Позивач вказує, що є єдиним спадкоємцем першої черги щодо майна його померлого батька. Інших спадкоємців немає.
		Враховуючи викладені обставини, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 .
		Також просить витребувати у нотаріуса спадкову справу №17/2025, заведену щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
		Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. належним чином завірену копію спадкової справи № 17/2025, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		09 вересня 2025 року на адресу Святошинського районного суду міста Києва надійшли належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи №17/2025, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		17 вересня 2025 року на адресу Святошинського районного суду міста Києва надійшов відзив Київської міської ради на позовну заяву, у якому відповідач вказує на відсутність інтересу щодо майна померлого з урахуванням наявності спадкоємців першої черги, а тому просить суд ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства України та розглянути справу за відсутності представника відповідача.
		Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.
		У судове засідання представник позивача не з`явилась, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити.
		Відповідач просив розгляд справи здійснювати без участі його представника.
		Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомили.
		Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
		Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.
		Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		У ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 02.05.2025 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 30.12.2024 року зроблено актовий запис про смерть №2350.
		ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23.11.1976 року.
		Із матеріалів спадкової справи № 17/2025, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що позивач 14.05.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька.
		16.05.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
		16 липня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновал З.Ф. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із відсутністю та не поданням документа, який підтверджує право власності на майно померлого. 
		Згідно з матеріалами вказаної спадкової справи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із якою спадкодавець у період з 16.03.2002 року по 18.09.2024 року перебував у зареєстрованому шлюбі. У заяві ОСОБА_3 вказала, що у подальшому, після розірвання шлюбу, подружжя продовжило проживати однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу до смерті ОСОБА_2 . 
		Відомості про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину чи відмову у його видачі матеріали спадкової справи не містять.
		Згідно з положеннями статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Згідно з статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Згідно з статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		ОСОБА_1 є сином померлого та належать до спадкоємців першої черги за законом та у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		Однак, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до приватного нотаріуса у встановлений законом строк звернулася також ОСОБА_3 , яка у період з 16.03.2002 року по 18.09.2024 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із спадкодавцем. У заяві ОСОБА_3 вказала, що у подальшому подружжя продовжило проживати однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу до смерті ОСОБА_2 . 
		Відповідно до свідоцтва про смерть спадкодавця вбачається, що ОСОБА_2 помер у м. Івано-Франківськ, актовий запис про смерть ОСОБА_2 30.12.2024 року зроблено Департаментом адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківськ) Івано-Франківської міської ради.
		Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_3 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
		Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
		Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі № 202/6685/17-ц, провадження № 61-8599св19).
		Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
		Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, провадження № 61-697св20).
		Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 920/336/22).
		Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
		Зазначений висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).
		У постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 388/1041/19 зазначається, що відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		У постанові Верховного Суду від 07 червня 2021 року у справі № 939/2207/19 (провадження № 61-10654св20) вказано, що належним відповідачем у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради.
		У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
		Суд вважає, що пред`явлені у цій справі позивачем вимоги стосуються також прав та обов`язків ОСОБА_3 , яка також звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом щодо майна померлого ОСОБА_2 , із яким вона була зареєстрована на час його смерті за однією адресою, та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому останню не залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки виключно за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. 
		Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не може бути вирішено.
		З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
		З огляду на те, що ОСОБА_3 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак позивач не порушував перед судом питання про залучення її до участі у справі як співвідповідача, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
		При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до належного кола відповідачів - Київської міської ради та ОСОБА_3 із позовними вимогами щодо права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 442/9001/21 (провадження № 61-10105св22).
		Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені судом.
		Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
		Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновал Зулейха Фаатівна про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.
		 
		Суддя                                                                        Н.О.Горбенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...