Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 132/1837/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 30.10.2025. Зареєстровано: 30.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.10.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/132/397/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025020220000092

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 132/1837/25
		Провадження №1-кп/132/397/25
		Вирок
		Іменем України
		30 жовтня 2025 року                                м. Калинівка
		 
		Калинівський районний суд Вінницької області
		у складі головуючого судді              ОСОБА_1 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_2 ,
		прокурора                          ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката          ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівці Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000092 від 20.03.2025, за обвинуваченням  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Байківка Калинівського району Вінницької області, громадянина України, розлученого, із вищою освітою, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі  КК України),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 20.03.2025 близько 21 год. 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до свого місця проживання, а саме кімнати АДРЕСА_2 . Почувши через зачинені двері сусідньої кімнати № НОМЕР_1 , сусіда, який проживає у вказаній кімнаті  ОСОБА_6 та голос своєї дружини  ОСОБА_7 , з якою перебував в процесі розлучення, маючи намір з`ясувати стосунки ОСОБА_4 постукав у двері вказаної кімнати.
		В подальшому, у цей же час та у цьому ж місці, коли ОСОБА_6 відчинив двері кімнати АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 побачив у кімнаті свою дружину, у останнього на ґрунті ревнощів виник раптовий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Так, ОСОБА_4 , 20.03.2025 близько 21 год. 20 хв., перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_4 , діючи умисно, реалізуючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи із собою кухонний ніж, який тримав у правій руці, наніс ним один удар в область черевної порожнини ОСОБА_6 , заподіявши йому тілесні ушкодження.
		Згідно із висновком судово-медичного експерта №74/88/100 від 05.06.2025 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, наскрізного поранення IV сегменту печінки, постгеморагічної анемії середньої важкості, які були небезпечними в момент заподіяння та у відповідності до п. 2.1.3 «к» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень належать до тяжких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України  умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто, умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, повідомив, що щиро кається у вчиненому, примирився з потерпілим. Водночас не визнав вчинення інкримінованого йому діяння в стані алкогольного сп`яніння, вказавши, що алкоголь дійсно вжив, але після скоєного.
		Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що 20.03.2025 близько 21 год. наніс тілесні ушкодження сусіду ОСОБА_8 . Ножа взяв на кухні в гуртожитку, казав ОСОБА_8 , щоб він відчепився від дружини, махав перед ним ножем, щоб загнати його на ліжко, після чого навмисно вдарив його ножем. Завдав один удар ножем, який дістав в кімнаті. Умисел завдати удар виник раптово.
		Дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто, умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами. 
		Так, згідно із дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 20.03.2025, складеного старшим слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_9 , кімнати №109 гуртожитку, що знаходиться за адресою: вул. Костянтина Васюка, 16 в м. Калинівці Хмільницького району Вінницької області, встановлено, що при вході до блоку на його середині знаходяться дві колони несучих стін. Навпроти входу, біля першої колони знаходиться предмет, зовні схожий на кухонний ніж, який має руків`я чорного кольору та клиноподібну ріжучу поверхню. На ріжучій поверхні знаходиться речовина бурого кольору, зовні схожа на кров. У вказаній кімнаті на двоспальному ліжку, що навпроти входу до цієї кімнати, знаходиться покривало фіолетового кольору із плямами речовини червоно-бурого кольору. Вказані предмети за результатами огляду вилучено та поміщено до спецпакетів (а.с. 156-170).
		З протоколу слідчого експерименту від 21.03.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_10 , та відтвореного в судовому засіданні відеозапису його проведення свідок ОСОБА_7 розповіла про події, які стались 20.03.2025 у вечірній час у кімнаті АДРЕСА_4 . Свідок, серед іншого повідомила, що 20.03.2025 близько 21 год. 15 хв. вона зайшла до сусіда ОСОБА_6 у вказану кімнату, де останні спілкувались. Коли у двері постукали, ОСОБА_6 відчинив вхідні двері до кімнати, то за дверима був її чоловік  ОСОБА_4 , який відразу увійшов до кімнати та сказав: «Я так і знав». Після чого сусід ОСОБА_6 сказав: «Я тебе сюди не запрошував». Під час цього діалогу вони підійшли до дивану, де сиділа ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи біля ОСОБА_6 , правою рукою з-під низу наніс один удар у область живота з правого боку ОСОБА_6 . ОСОБА_6 виліз на ліжко, а ОСОБА_4 почав підходити до нього. ОСОБА_7 взяла його за комір та потягнула у зворотному напрямку, до виходу, побачила у його правій руці ніж лезом до верху. Коли свідок витягнула ОСОБА_4 на коридор, їх побачила сусідка ОСОБА_11 , яка також побачила в його руці ніж. Надалі ОСОБА_4 покинув коридор та вона, зайшовши до кімнати 109, побачила у ОСОБА_6 пляму крові у області черевної порожнини праворуч, після чого було здійснено виклик ШМД. Ніж який вона бачила у ОСОБА_4 ,. був звичайний, кухонний із чорним руків`ям та сірим лезом (а.с. 181-184).
		Відповідно до висновку експерта №956 від 27.03.2025 ДСУ «Вінницьке ОБ СМЕ» за результатами судово-медичної експертизи крові ОСОБА_4 , зразок якої вилучено 21.03.2025, методом газово-рідинної хроматоргафії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,5‰ (а.с. 195-196).
		З висновку судового психіатричного експерта №379 від 15.05.2025 Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ОСОБА_4 вбачається, що у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння  20.03.2025, ОСОБА_4 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 230-234).
		Згідно із висновком судово-медичного експерта №74/88/100 від 05.06.2025 Калинівського відділення Державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, наскрізного поранення IV сегменту печінки, постгеморагічної анемії середньої важкості, які були небезпечними в момент заподіяння та у відповідності до п. 2.1.3 «к» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень належать до тяжких тілесних ушкоджень, які по терміну давності відповідають 20.03.2025 (а.с. 240-242).
		З протоколу проведення слідчого експерименту від 10.06.2025, складеного слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_12 , та відтвореного в судовому засіданні відеозапису його проведення підозрюваний ОСОБА_4 розповів про події, які стались 20.03.2025 у кімнаті АДРЕСА_4 . Підозрюваний, серед іншого, повідомив, що 20.03.2025 він прийшов до кімнати гуртожитку АДРЕСА_5 за вказаною адресою, щоб забрати свої речі, так вони із дружиною подали на розлучення. В кімнаті він дружини не виявив та пішов на кухню, щоб забрати свої ніж та вилку. На кухні ОСОБА_4 взяв свої особисті ніж та вилку, які заховав у лівий рукав куртки. Вийшовши з кухні ОСОБА_4 почув голос своєї дружини із сусідньої кімнати, де проживав їх сусід ОСОБА_8 , вказавши на кімнату №109. Постукавши у двері кімнати, їх відчинив сусід ОСОБА_8 . Зайшовши в кімнату ОСОБА_4 побачив свою дружину, яка сиділа біля столу, та на ґрунті раптово виниклих ревнощів, він правою рукою дістав із рукава куртки ніж та став розмахувати ним. Коли ОСОБА_8 був повернутий до ОСОБА_4 правим боком, то він наніс йому удар ножем в праву сторону черевної порожнини. Після чого ОСОБА_4 виштовхала дружина із цієї кімнати та він став говорити із сусідкою. Потім пішов та випив горілки, щоб заспокоїтись. По прибуттю працівників поліції зізнався в скоєному (а.с. 244-246).
		Допитана в якості свідка ОСОБА_11 показала, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_6 . Її кімната знаходиться поруч з кімнатою ОСОБА_6 . Близько 10-ї вечора, дату не пам`ятає, навесні, вона почула крик в коридорі. Вийшовши побачила, що ОСОБА_8 лежить на ліжку, а ОСОБА_4 тримає ніж в правій руці. ОСОБА_8 кричав: «Допоможіть!», « ОСОБА_13 , прибери його!». ОСОБА_13 кричала: «Що ти робиш?». ОСОБА_14 тримався за бік. Швидку та поліцію викликала її неповнолітня дитина. Що казав ОСОБА_4 вона не пам`ятає. Свідок не підтвердила наявність ознак сп`яніння у ОСОБА_4 на час цих подій.
		Свідок ОСОБА_15 під час допиту повідомила, що також є сусідкою обвинуваченого та потерпілого. Навесні цього року вона почула крик ОСОБА_16  «Заспокойся!». Коли вона вийшла на цей крик ОСОБА_8 був поранений, ножове поранення в живіт. ОСОБА_17 в цей час не було. ОСОБА_8 лежав в кімнаті на ліжку, тримався за праву сторону живота. ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_17 поранив ОСОБА_8 . ОСОБА_4 поклав ніж на підлогу і чекав приїзду поліції.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_18 показала, що є матір`ю потерпілого. 20.03.2025, десь годин в дев`ять вечора, вона вискочила з кімнати на крики, ОСОБА_8 лежав на ліжку, блідий, закривав рану, тримався за печінку, за живіт з правої сторони. На постілі була кров. ОСОБА_19 стояв поруч. ОСОБА_20 і ОСОБА_21 теж були, поруч бігали діти.
		Свідок ОСОБА_22 показала, що вона є колишньою дружиною обвинуваченого. В той день вона була в кімнаті ОСОБА_6 у гуртожитку, ОСОБА_4 постукав, зайшов, вони сперечались. ОСОБА_14 казав: «Я тебе не запрошував. Вийди, будь-ласка» ОСОБА_4 наніс удар рукою ОСОБА_14 в область живота, потім, після удару, вона в правій руці побачила ножика. Це був кухонний ніж. Коли ОСОБА_6 відскочив на ліжко вона побачила в нього на руці кров, на лезі ножа крові не було. Вона тягнула за руку ОСОБА_4 в коридор. 
		Допитаний потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 20.03.2025 сусідка ОСОБА_23 попросила його відремонтувати їй шафу. Цей ремонт затягнувся до вечора. ОСОБА_13 приготувала вечерю на вдячність. В двері постукали, він відчинив. На коридорі стояв ОСОБА_17 . ОСОБА_6 сказав йому, що вони тут вечеряють. ОСОБА_4 зі словами «Ну тримай!» наніс йому удар. ОСОБА_6 , відчувши удар, як поштовх, в живіт, в праву сторону, скочив на ліжко, намагався вибити ніж ногою, який ОСОБА_4 тримав в правій руці. Однак, йому це не вдалось. Відчув, що щось тече по нозі. Зрозумів, що це кров. ОСОБА_23 його виштовхала. Сусіди викликали ШМД. ОСОБА_6 в лікарні прооперували, виписали з лікарні 27.03.2025. Йому не відомо, чи ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп`яніння. Потерпілий також повідомив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 він не має. Обвинуваченого вибачив.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КК України спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення тяжким злочином.
		В ході судового розгляду встановлено, що обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
		Згідно зі ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено. Суд вважає не доведеним стороною обвинувачення поза розумним сумнівом факт перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння на час вчинення дійяння, у скоєнні якого він обвинувачується, з огляду на те, що допитані в судовому засіданні свідки та потерпілий показали, що вони не вбачали ознак сп`яніння у ОСОБА_4 на час спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та відразу після цього. Одразу після конфлікту з потерпілим ОСОБА_4 кудись відлучався. Потім повернувся і чекав приїзду поліції. При цьому обвинувачений підтвердив, що на момент його огляду після приїзду поліції він перебував в стані сп`яніння. Водночас вжив алкоголь після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , щоб заспокоїтись.
		Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання, визнання вини, та те, що за місцем проживання обвинуваченого компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, він знаходиться під диспансерним наркологічним спостереженням у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» з 10.12.2007 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, в грудні 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня, згідно зі ст. 89 КК України раніше несудимий, знайшов постійну роботу, став на шлях виправлення, вік обвинуваченого  48 років.
		Також суд бере до уваги зміст досудової доповіді, складеної Хмільницьким районним відділом №1 Філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, згідно із якою ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення є високим, ризик виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства та окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою вправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
		Беручи до уваги наведені обставини щодо особи винного, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання за спричинення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження  умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто, вчинення, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Таке покарання, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який в судовому засіданні визнав вину, надав критичну оцінку своїм протиправним діям, попросив вибачення у потерпілого, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, запевнив, що став на шлях виправлення, що свідчить про його щире каяття.
		Беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, зокрема, те, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро кається в скоєному, до кримінальної відповідальності притягувався майже 20 років тому, за місцем проживання обвинуваченого компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, став на шлях виправлення, суд вважає, що виправлення його можливе без ізоляції від суспільства зі встановленням іспитового строку в порядку ст. 75 КК України.
		Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд враховує зміст ч. 1 ст. 75 КК України, в якій зазначено, що суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Частиною 3 ст. 75 КК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Відповідно до частини четвертої цієї статті така тривалість може становити від одного до трьох років.
		З врахуванням вищенаведених висновків, відповідно до положень ст. 75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки. 
		Вирішуючи питання про тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на обвинуваченого, суд враховує обставини справи, зокрема, щодо тяжкості кримінального правопорушення та особи винного.
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Згідно із долученим до обвинувального акту реєстром матеріалів досудового розслідування та наданими прокурором суду і дослідженими в судовому засіданні матеріалами у цьому кримінальному провадженні постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 21.03.2025 визнано речовими доказами: змив з поверхні руків`я ножа, який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбою NPU-1627517, фрагмент тканини фіолетового кольору зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627519 та NPU-1627520, кухонний ніж з руків`ям чорного кольору зі слідами РБК, який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбою NPU-1627518, фрагмент нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом з правої руки ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627525, NPU-1627526, фрагмент нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом з лівої руки ОСОБА_4 , який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627527 та NPU-1627528; змив з поверхні долоні лівої руки ОСОБА_4 , дактилоскопічну карту ОСОБА_4  поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966729; зразок крові ОСОБА_4 , 20 мл., яку поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966730, та зразок крові ОСОБА_4 , 9 мл., який поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966733, та речі, які було вилучено в ОСОБА_4 під час його затримання: спортивну кофту чорного кольору «Puma», спортивні штани чорного кольору марки «Puma» та чорну куртку із синтетичним наповнювачем, які поміщено до спецпакету НПУ PSP 4381088.
		Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 24.03.2025 (справа №132/903/25) у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на майно, що було вилучене відповідно до протоколу огляду місця події та протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складених старшим слідчим СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_9 та яке відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_25 від 21.03.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме змив з поверхні руків`я ножа, фрагмент тканини фіолетового кольору зі слідами РБК, кухонний ніж із руків`ям чорного кольору зі слідами РБК, фрагменти нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом ОСОБА_4 , змиви з долонь ОСОБА_4 , дактилоскопічну карту ОСОБА_4 , зразки крові ОСОБА_4 , спортивну кофту чорного кольору «Puma», спортивні штани чорного кольору «Puma» та чорну куртку із синтетичним наповнювачем.
		Враховуючи наведені положення кримінального процесуального закону, після набрання вироком законної сили дактилоскопічну карту ОСОБА_4 необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження, спортивну кофту чорного кольору «Puma», спортивні штани чорного кольору «Puma» та чорну куртку із синтетичним наповнювачем  повернути власнику (законному володільцю)  ОСОБА_4 , решту речових доказів  знищити, скасувавши арешт цього майна.
		Згідно із протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 21.03.2025 його 20.03.2025 затримано у вказаному кримінальному провадження в якості підозрюваного.
		Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 21.03.2025 (справа № 132/903/25) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020220000092 від 20.03.2025, відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 18.05.2025. Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16.05.2025 та ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025, 12.08.2025 та 03.10.2025 строк вказаного запобіжного заходу та обов`язків, покладених на обвинуваченого, продовжено по 02.12.2025 включно.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання  з 20 березня 2025 року по 21 березня 2025 року включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
		На підставі ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 21 березня 2025 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 100, 368, 373, 374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 75 та ч.ч. 1, 3 ст. 76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов`язки:
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з дня затримання  з 20 березня 2025 року по 21 березня 2025 року включно, і з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
		На підставі ч. 7 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати  ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 21 березня 2025 року із розрахунку - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4  цілодобовий домашній арешт, до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Речові докази: спортивну кофту чорного кольору «Puma», спортивні штани чорного кольору марки «Puma» та чорну куртку із синтетичним наповнювачем, які поміщено до спецпакету НПУ PSP 4381088, після набрання вироком законної сили,  повернути власнику (законному володільцю)  ОСОБА_4 , скасувавши арешт цього майна.
		Речові докази: змив з поверхні руків`я ножа, який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбою NPU-1627517, фрагмент тканини фіолетового кольору зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627519 та NPU-1627520, кухонний ніж з руків`ям чорного кольору зі слідами РБК, який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбою NPU-1627518, фрагмент нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом з правої руки ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627525, NPU-1627526, фрагмент нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом з лівої руки ОСОБА_4 , який поміщено до паперового конверту НПУ, опломбованого пломбами NPU-1627527 та NPU-1627528; змив з поверхні долоні лівої руки ОСОБА_4 , які поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966729; зразок крові ОСОБА_4 , 20 мл., який поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966730, та зразок крові ОСОБА_4 , 9 мл., який поміщено до спецпакету НПУ WAR 1966733, після набрання вироком законної сили,  знищити, скасувавши арешт цього майна.
		Речовий доказ: дактилоскопічну карту ОСОБА_4  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Калинівський районний суд Вінницької області.
		Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Копію вироку у день проголошення його резолютивної частини негайно вручити засудженому, прокурору та іншим учасникам судового провадження, а також не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя Калинівського районного суду
		Вінницької області                              ОСОБА_26

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...