Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/24514/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 30.10.2025. Зареєстровано: 31.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2025.
Дата набрання законної сили: 29.10.2025
Номер судового провадження: 240/24514/25/25109/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		про залишення позовної заяви без руху
		 
		29 жовтня 2025 року м. Житомир 
		справа № 240/24514/25
		категорія 109040000
		 
		Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., розглядаючи позовну заяву Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,-
		 
		встановив:
		Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулась до суду з позовом, у якому просить:
		- визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Житомирській області щодо внесення змін до відомостей, щодо зміни геодезичних координат поворотних точок земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:0366, у Державному земельному кадастрі, що призвело до накладання даної земельної ділянки на дорогу, яка запроектована Детальним планом території, який затверджений Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №402 від 24.11.2015 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, розташованої поза межами населеного пункту на території Кам`янської сільської ради Житомирського району» та скасувати таку реєстраційну дію;
		- визнати незаконною та скасувати реєстраційну дію державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Житомирській області щодо внесення змін до відомостей, щодо зміни геодезичних координат поворотних точок земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:0367, у Державному земельному кадастрі, що призвело до накладання даної земельної ділянки на дорогу, яка запроектована Детальним планом території, який затверджений Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №402 від 24.11.2015 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, розташованої поза межами населеного пункту на території Кам`янської сільської ради Житомирського району».
		Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
		Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
		Таким чином, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
		Матеріали справи свідчать, що позивач вважає незаконними та просить скасувати реєстраційні дії державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Житомирській області щодо внесення змін до відомостей, щодо зміни геодезичних координат поворотних точок земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:0366 та за кадастровим номером 1822083200:05:000:0367, у Державному земельному кадастрі, що призвело до накладання даної земельної ділянки на дорогу, яка запроектована Детальним планом території, який затверджений Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області №402 від 24.11.2015 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, розташованої поза межами населеного пункту на території Кам`янської сільської ради Житомирського району».
		В свою чергу, в обґрунтування позову позивач вказує, що станом на 2015 рік під час розроблення Детального плану території накладення зазначених земельних ділянок на дорогу не відбувалось. У 2025 році таке накладення було встановлено, причиною цього могла стати тільки зміна геодезичних координат поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 1822083200:05:000:0366 та 1822083200:05:000:0367 у період з 2015 року по 2025 рік.
		Судом встановлено, що позивач не в повній мірі обґрунтовує підстави звернення до суду, надає абстрактні пояснення, та не конкретизує які саме процедури не були дотримані відповідачем.
		Іншими словами, позивач стверджує, що його право порушене, проте не зазначає конкретних обставин (юридичні факти) на підтвердження протиправності дій відповідача, а саме яким чином оскаржувані рішення впливають на його права.
		Суд зазначає, що узагальнене формулювання позовних вимог шляхом визнання дій відповідачів такими, що порушують вимоги законів, не дозволяє суду зробити висновок про те, які саме дії відповідача є порушенням, та як саме це порушення вплинуло на права позивача.
		Слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
		Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Згідно з ч. 2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з п.5, п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
		За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.
		Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.
		Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
		Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
		Необхідність дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
		Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Із наведених вище законодавчих положень слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
		Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. 
		Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду уточнену позовну заяву, складену згідно з вказаними вище положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
		Також, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		У позовній заяві позивач указує, що причиною накладки могла стати тільки зміна геодезичних координат поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 1822083200:05:000:0366 та 1822083200:05:000:0367 у період з 2015 року по 2025 рік, проте докази на підтвердження такої зміни суду не надано.
		Також, матеріали справи не містять окремо викладеного клопотання про витребування доказів, у випадку відсутності таких доказів у позивача.
		За наведених обставин, позивачу слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У випадку неможливості подання доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, він має право заявити клопотання про їх витребування з обґрунтуванням причин неможливості самостійно надати відповідні докази.
		Крім цього, суд наголошує, що згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
		Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
		При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
		Згідно з ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Суд наголошує, що інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		При цьому слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
		Жодних даних про те, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав, в позовній заяві позивачем не зазначено.
		Отже, позивачу належить надати до суду докази, які б підтверджували звернення до суду із цим позовом у межах шестимісячного строку з дня коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску такого строку - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
		Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
		Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що передбачено ч.2 ст.169 КАС України.
		З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
		- уточненої позовної заяви у відповідності до вимог вказаних в ухвалі та із зазначенням дати вчинення кожної реєстраційної дії, що оскаржується, та її номеру;
		- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
		- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску (у разі пропуску строку звернення до суду).
		Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
		 
		ухвалив:
		1. Позовну заяву Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, - залишити без руху.
		2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
		4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя А.В. Горовенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...