Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 738/1420/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: 31.10.2025. Зареєстровано: 31.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2025.

Номер судового провадження: 2/738/473/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 738/1420/25 
		№ провадження 2/738/473/2025 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		      І М ЕН ЕМ    УК РА ЇН И 
		 
		31 жовтня 2025 року                                 м. Мена 
		 
		Менський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого судді  Савченка О.А.
		за участі:
		секретаря судового засідання  Лях Н.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Менацивільну справу
		за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 в особі представника  адвоката Леонова Олександра Євгеновича
		до
		відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		вимоги позивача: про стягнення боргу зі спадкоємців боржника,
		учасники справи  адвокат Леонов О.Є., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.Стислий виклад позовних вимог, заперечень відповідача.
		01 липня 2025 рокудо суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 в особі представника  адвоката Леонова Олександра Євгеновича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу зі спадкоємців боржника.
		Позов мотивовано тим, що згідно рішення Менського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2015 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Згідно рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2014 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 визначено стягувати аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку на одну дитину. Заборгованість по сплаті аліментів згідно даного рішення становить 190325 гривень 02 копійки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 загинув. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на його майно. Згідно витягу зі спадкового реєстру та довідки приватного нотаріуса у спадковій справі № 6/2024 спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3 (мати), ОСОБА_1 (донька), ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_6 (син). Вказані особи прийняли спадщину, в тому числі й обов`язки спадкодавця. У власності ОСОБА_6 перебував житловий будинок по АДРЕСА_1 , вартість якого становить 458270 гривень 40 копійок. 04 квітня 2025 року позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості ОСОБА_6 зі сплати аліментів. Претензія кредитора була включена до спадкової маси та зареєстрована в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 90 від 08.04.2025. Враховуючи, що діючим законодавством не передбачено видачі свідоцтва про спадщину на борги спадкодавця позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідачами по справі не було подано відзиву чи інших заперечень стосовно предмету позовних вимог.
		2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
		Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав наведених в самій позовній заяві.
		Відповідачі по справі належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи по суті. Будь яких заяв чи клопотань про розгляд справи тільки за їх участі до суду не надходило.
		За таких обставин Суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів.
		3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		Судвстановив, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2015 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (арк. с. 9).
		Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 24 червня 2010 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (арк. с. 15).
		Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2014 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 визначено стягувати аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку на одну дитину (арк. с. 10-11).
		Як вбачається з копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 24 жовтня 2023 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. с. 12).
		23 січня 2024 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В., відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_5 (арк. с 13, 88-102).
		Відповідно до довідки Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції № 11178 від 21.03.2025 та Розрахунку заборгованості по аліментах у відповідності статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» заборгованість ОСОБА_5 зі сплати аліментів становить 190325 гривень 02 копійки (арк. с. 24, 118).
		04 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подали до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В. вимогу кредиторів до спадкоємців (арк. с. 100 зворотна сторона).
		11 квітня 2024 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В., було повідомлено ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про наявність претензії кредитора (арк. с. 101).
		31 січня 2025 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_3 успадкувала після смерті сина ОСОБА_5 частку грошового вкладу в АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 169372 гривні 58 копійок з відповідними відсотками (арк. с. 100).
		21 квітня 2025 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кириченко Т.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька ОСОБА_5 частку грошового вкладу в АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 169372 гривні 58 копійок з відповідними відсотками (арк. с. 102, зворотна сторона).
		Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 41963932 від 26.03.2025 у власності ОСОБА_5 перебував житловий будинок по АДРЕСА_1 , вартість якого становить 458270 гривень 40 копійок (арк. с. 25-27).
		4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
		Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
		Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
		Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно ізстаттею 179 СК Україниаліменти виплачуються на дитину і є власністю дитини.
		За вимогамистатті 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
		Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 1219 ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 ЦК України.
		Якщо предметом спору у справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів входить до складу спадщини.
		Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 161/11682/15-ц (провадження № 61-3563св18), від 12 серпня 2020 року у справі № 199/5826/16-ц (провадження № 61-20217св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 161/11682/15-ц (провадження № 61-2297св19).
		Відповідно достатті 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
		Згідно зістаттею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
		Виходячи зі змісту указаної норми це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.
		Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 161/11682/15-ц та від 12 серпня 2020 року у справі № 61-20217св19.
		Суд установив, що ОСОБА_5 заповіт на випадок своєї смерті не складав, спадкування належного йому майна здійснювалося за правилами спадкування за законом.
		Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Частиною четвертоюстатті 1268 ЦК Українипередбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу.
		З урахуванням наведених вище положень чинного законодавства, обов`язок задоволення вимог кредитора спадкодавця лежить на усіх спадкоємцях, які прийняли спадщину, у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині.
		За змістомстатті 194 СК Українивід погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов`язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов`язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).
		Зокрема частини 1, 4 статті 194 СК України передбачають, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 Сімейного кодексу України,  до досягнення нею двадцяти трьох років.
		Зі змісту вказаної вище статті вбачається, що саме припинення обов`язку по сплаті аліментів зовсім не означає анулювання боргу по аліментам, який утворився за життя такого платника аліментів. Наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів на дитину входить до складу спадщини, а спадкоємці такого платника зобов`язані погасити заборгованість за рахунок наявних активів спадкової маси.
		Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.06.2021 у справі № 754/17704/18.
		Отже Суд установив, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли четверо його спадкоємців: ОСОБА_3 (мати), ОСОБА_1 (донька), ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_6 (син), які успадкували після його смерті по 1/4 частині належного йому майна (арк. с. 100, 102), їх частки у спадщині є рівними, а тому і відповідальність за борги спадкодавця вони несуть у рівних частках.
		Разом з тим відповідно достатті 606 ЦК Українизобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
		Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов`язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.
		Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, у цьому зобов`язанні і навпаки.
		Ураховуючи наведене,стаття 606 ЦК Україниповинна застосовується судом у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов`язання іншої особи, яка є кредитором у цьому зобов`язанні, відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі. При цьому один із суб`єктів правовідношення у зв`язку з обставинами, зазначеними в законі, стає одночасно і боржником, і кредитором у тому ж самому зобов`язанні. Саме в цьому разі підстава припинення цивільно-правового зобов`язання не залежатиме від волі сторін.
		Така правова позиція є сталою та викладена як у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (провадження № 6-43цс15), так і неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 березня 2019 року у справі № 757/31762/14 (провадження № 14-662цс18) та у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 334/10417/14-ц (провадження № 61-17019св18) та від 14 листопада 2018 року у справі № 461/13458/14-ц (провадження № 61 -17549св18).
		Ураховуючи, що спадкоємець (позивач) ОСОБА_1 у спірних правовідносинах поєднує у собі і боржника і кредитора, відповідно до положеньстатті 606 ЦК Україниїї зобов`язання щодо виконання обов`язку, передбаченогостаттею 1282 ЦК України, припиняються.
		Окрім того, позивачем не заявлено позовних вимог до свого рідного брата ОСОБА_6 .
		Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
		Виходячи зі змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
		Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Відповідно до статті 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
		Отже виходячи із наведеного вище, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов`язок зі сплати аліментів.
		5.Розподіл судових витрат між сторонами.
		Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 в особі представника  адвоката Леонова Олександра Євгеновича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу зі спадкоємців боржника  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 , яка діє і інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 23 790 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) гривень 62 копійки заборгованості зі сплати аліментів.
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2 , яка діє і інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 23 790 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) гривень 62 копійки заборгованості зі сплати аліментів.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 , яка діє і інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2 , яка діє і інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
		Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. 
		Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Законний представник позивача:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
		Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		Головуючий:                              О.А. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...