Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/47751/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:.
Надіслано судом: 31.10.2025. Зареєстровано: 31.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.11.2025.

Номер судового провадження: 2-о/761/161/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/47751/24
		Провадження № 2-о/761/161/2025
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       17 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва:
		головуючий - суддя Савчук Ю.Н.
		секретар судового засідання - Фортуна М.А.
		розглянувши у порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
		ВСТАНОВИВ:
		Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві.
		Заява обґрунтована тим, що з червня 2008 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, підтримували один одного, мали спільний бюджет, разом придбавали побутові речі, відвідували родичів і друзів, разом святкували сімейні свята.
		Шлюб між ними не був зареєстрований, однак, як стверджує заявниця, вони планували його укласти, про що свідчить скріншот із застосунку «Дія», де ОСОБА_4 зробив їй пропозицію. Реєстрації шлюбу не відбулось через тривале лікування ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем Збройних Сил України.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4  помер після ускладнень від гострого панкреатиту (операція 26.09.2024 року) отриманих у період проходження військової служби. Після смерті  ОСОБА_4 .  ОСОБА_1  здійснила його поховання, отримала від лікарні медичні документи та особисті речі померлого, сплатила витрати на поховання власними коштами, що підтверджується квитанціями та договором з ритуальною службою. ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством для сімей загиблих військовослужбовців.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.05.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи сина ОСОБА_4 від першого шлюбу ОСОБА_3 .
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.08.2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України.
		Заявник в судове засідання не з`явилась, однак зі змісту поданої заяви вбачається, що просить суд розглянути заяву за її відсутності.
		Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву у якому просив проводити розгляд справи за його відсутності, факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю підтвердив, просив заяву задовольнити.
		Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, причини відсутності суду не повідомив, будь-яких заперечень щодо задоволення заяви суду не направляв.
		Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
		Суд, заслухавши пояснення заявника та свідків, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, дійшов до наступних висновків.
		За правилами ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Відповідно до ст.294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
		Так, звертаючись до суду з даною заявою ОСОБА_1 вказувала, що з червня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (дату смерті ОСОБА_4 ) спільно проживали з ОСОБА_4 як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема вели спільне господарство, спільно здійснювали витрати на утримання житла, побут, харчування, відпочинок, підтримували один одного під час хвороб.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 під час заявленого періоду спільного проживання з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з іншою особою не перебував.
		Відповідно до довідки військової частини від 24.12.2014 № 712 , молодший сержант ОСОБА_4 , дійсно проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 з 06.09.2024.
		Відповідно до довідки військової частини від 09.03.2023 № 174 , молодший сержант ОСОБА_4 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 13.02.2023.
		З наданого суду Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.10.2024 року, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.
		Згідно з наданою заявницею довідкою ВЛК КНП «КМКЛ №4» від 23 серпня 2024 року, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
		Згідно з приписами ст.ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Право на отримання такої допомоги мають члени сім"ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
		Відповідно до вимог ч.1 статті 16-1ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		Тобто, необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця обґрунтувала тим, що після смерті ОСОБА_4 вона має намір реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, однак відповідні органи вимагають документальне підтвердження факту проживання однією сім`єю без шлюбу.
		В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
		Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.
		Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
		Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).
		Сімейні відносини між заявницею та ОСОБА_4 не встановлені. Вирішення цього питання можливе тільки шляхом звернення до суду.
		Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Отже, предмет доказування при розгляді справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу становить сукупність обставин, які відповідно до вимог ст. 3 СК України є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов`язків.
		Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
		Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року в справі №127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі№522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №748/897/18, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі №761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року №757/8786/15-ц.
		Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі №524/10054/16.
		Заявниця подала до суду численні письмові докази, з яких убачається, що вона та покійний тривалий час проживали разом, мали спільний побут і взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.
		Так, на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю долучено фотографії зі спільного сімейного життя, на яких ОСОБА_1 і ОСОБА_4 зображені разом під час відпочинку на сімейному святі. Суд визнає ці фото належними доказами того, що сторони мали близькі тривалі відносини, жили як сім`я, спільно проводили дозвілля і побут.
		При цьому, слід зазначити, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, спільні фото та користування спільними рахунками самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.08.2019 р. у справі № 588/350/15-ц).
		У своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що у неї з померлим був спільний бюджет та спільні витрати, в неї збереглися його банківські картки. На підтвердження ведення спільного бюджету надано виписки з рахунку, відкритого у банку Приватбанк від 20.11.2024 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 регулярно переказував кошти заявниці, що свідчить про наявність між ними взаємної матеріальної підтримки та ведення спільного господарства.
		Крім того, на підтвердження факту спільного проживання заявниця надала договори та квитанції про придбання меблів і предметів домашнього вжитку, здійснені за спільним місцем проживання.
		Також в матеріалах справи наявна Декларацію з лікарем із застосунку «Хелсі», у якій у графі «довірена особа пацієнта» вказано ОСОБА_4 , що свідчить про визнання нею його як найближчої людини, якій вона довіряла вирішення питань щодо свого здоров`я.
		Заявниця під час перебування ОСОБА_4 у лікарні весь час піклувалась про нього, доглядала та проводила з ним час. Для оплати його лікування та операцій взяла кредит, що підтверджується копією кредитного договору від 18.09.2023 року, укладеного з АТ «Ідея Банк». Також додані копії рахунків на оплату лікування та операцій ОСОБА_4 , з яких убачається, що оплата частини медичних витрат здійснювалася безпосередньо заявницею.
		Після смерті ОСОБА_4 саме заявниця здійснила його поховання, що підтверджується договором - замовленням №3.59037 на організацію та проведення поховання від 18.10.2024, квитанцією про оплату поховання, свідоцтвом про поховання та витягом №00047541982 від 18.10.2024 про допомогу на поховання оформлені на ім`я заявниці. Усі медичні документи й особисті речі померлого були передані саме заявниці. Такі дії, зазвичай, здійснюються найближчими родичами або членами сім`ї, що ще раз підтверджує характер їхніх відносин.
		Крім того, суд дослідив копії офіційних листів та сертифікатів, виданих Київською міською державною адміністрацією та департаментом земельних ресурсів, в тому числі виданих на ім`я ОСОБА_1 , з яких убачається, що заявниця разом із померлим займалася питаннями отримання житла та земельної ділянки як член сім`ї учасника бойових дій. Особливо показовим є фотоматеріал та скріншот зі ЗМІ, на якому зафіксовано момент вручення мером Києва сертифіката на квартиру ОСОБА_4 , де поруч з ним перебувала заявниця, яку представили як дружину.
		Окрім документів, 17.04.2025 року у судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мешкають у тому ж будинку. Вони підтвердили, що бачили заявницю та покійного разом багато років, що вони спільно вели господарство, купували продукти, разом святкували свята, а сусіди сприймали їх як подружжя.
		Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства. Згідно з вимогами ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
		Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
		Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї; спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.
		Згідно з вимогами ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
		Отже, з наданих письмових доказів та показань допитаних в судовому засіданні свідків, судом встановлено, що заявниця постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
		За таких обставин, оскільки заявниця не має іншої можливості підтвердити факт, що вони з ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, але встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, оскільки, з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації прав на призначення одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 258-259, 315-319 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
		Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу в період з червня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (дня смерті останнього).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
		Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 28.10.2025 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...