Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/6804/25 (1-кс/629/1575/25) : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 03.11.2025. Зареєстровано: 04.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2025.
Дата набрання законної сили: 27.10.2025
Номер судового провадження: 11-сс/818/1295/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025221110000835

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 629/6804/25                        Слідчий суддя  ОСОБА_1 
		1-кс/629/1575/25                          Доповідач  ОСОБА_2 
		Апеляційне провадження № 11-сс/818/1295/25         
		Категорія: у порядкуКПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		27 жовтня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		    
		    головуючого               - ОСОБА_2 ,
		     суддів                  - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		       за участю секретаря         - ОСОБА_5 ,
		    захисника            - ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221110000835 від 02 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,
		 
		    в с т а н о в и в:
		 
		Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року клопотання слідчого задоволено, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 27.11.2025, визначено заставу в сумі 151 400(сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, при внесенні якої, на підозрюваного покладено наступні процесуальні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця постійного проживання та/або місця роботи.
		Не погодившись з зазначеною ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 29.09.2025 скасувати , постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його реєстрації та фактичного місця мешкання: АДРЕСА_1 .
		В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що прокурором не було надано жодного доказу, що підтверджував би те, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або ж докази, які підтверджували вчинення ним нового злочину; не вказано повну інформацію про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря нарколога, має вкрай незадовільний стан здоров`я, мешкає разом зі своїми батьками ОСОБА_8 , 1954 року народження, яка має інвалідність III групи та ОСОБА_9 , 1938 року народження, який за віком та станом здоров`я потребує постійної сторонньої допомоги, також у ОСОБА_7 є повнолітня дитина - ОСОБА_10 , 2004 року народження, яка навчається та перебуває на утриманні підозрюваного.
		Крім того, захисник звертає увагу на те, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі визначено непомірний для підозрюваного ОСОБА_7 розмір застави, що на її думку, є порушенням частини 4 статті 182, статті 177 КПК України.
		Вважає, що навіть ризиків, на які послався прокурор в своєму клопотанні, не доведено обставин щодо неможливості застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, та належним чином не враховано, що ОСОБА_7 не має наміру ухилятись від органів досудового розслідування та суду, не буде вчиняти інші протиправні дії, а його місце реєстрації та мешкання відомо органам досудового розслідування. 
		Прокурор будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, до суду не прибув, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не надходило, враховуючи, що апеляційна скарга подана захисником підозрюваного, суд апеляційної інстанції вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного, яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.    
		Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
		Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025221110000835 від 02.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
		29.09.2025 ОСОБА_7 був затриманий та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України. 
		Застосовуючи до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		На даній стадії провадження суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.    
		Обґрунтованими є висновки слідчого судді щодо встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, враховуючи зміст показань свідків, висновку експерта № СЕ-19/121-25/21851-НЗПРАП від 02.09.2025, протоколу проведення оперативної закупки та вилучення речових доказів.
		Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
		Колегія суддів приймає до уваги фактичні обставини цього кримінального провадження, що встановлені органом досудового розслідування, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого підозрюваному злочину, а також запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, що підтверджує наявність вищевказаних ризиків. У зв`язку із наведеним підстав для застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу не встановлено. 
		При цьому, посилання сторони захисту на стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього батьків похилого віку, які мають захворювання, та дитини 2004 року народження не спростовують висновків слідчого судді щодо існування ризиків, які у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, можуть перешкодити досудовому розслідуванню на початковому етапі.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.    
		Щодо доводів сторони захисту про непомірний розмір застави, який був визначений слідчим суддею, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповіднодо частини5статті 182КПК України,розмір заставивизначається умежах  щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		З оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя врахував обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, у зв`язку із чим, вважав необхідним визначити заставу у розмірі, що становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Суд апеляційної інстанції на даному етапі провадження вважає визначений слідчим суддею розмір застави таким, що буде достатньою мірою гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку його звільнення з-під варти.
		Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		З урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_7 злочину, визначений судом першої інстанції розмір застави на початковому етапі досудового розслідування є необхідним для забезпечення досягнення мети запобіжного заходу, у зв`язку із чим, обґрунтованих підстав для його зменшення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		Разомз тим,сторона захистуне позбавленапроцесуальної можливостіу подальшомуіз плиномчасу порушитиперед слідчимсуддею питанняпро зменшенняраніше визначеногорозміру застави. 
		З огляду на наведене, порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу чи зменшення розміру застави.
		 
		Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
		 
		 
		 
		постановив:
		 
		 
		 
		   Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року  залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...