Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/1117/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 07.11.2025. Зареєстровано: 08.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2025.

Номер судового провадження: 2/338/731/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа №338/1117/25
		   04 листопада 2025 року селище Богородчани
		Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О. О., з участюсекретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом,
		в с т а н о в и в :
		20 серпня 2025 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
		Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 . За життя останній належало домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , однак належним чином право власності ОСОБА_2 не оформила. Вказує, що вона є єдиним спадкоємцями за законом. 21 березня 2025 року вони звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з метою оформлення спадкового майна, що залишилось після смерті мами.
		27 березня 2025 року державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Войташеком М. М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, через відсутність правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно. Інших спадкоємців, які б претендували на зазначене домоволодіння, що в АДРЕСА_1 немає.
		З огляду на викладене, змушена звертатися до суду за захистом своїх прав та доводити право на успадковане майно у судовому порядку. Просить позов задовольнити.
		Позивачка у підготовче судове засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.
		Представник відповідача Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, вимоги позову визнала та зазначила, що не заперечує щодо визнання права власності на будинковолодіння, що в АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 .
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.
		Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що відповідач позовні вимоги визнає, підстав для відмови у прийнятті визнання позову судом не встановлено, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав свобод чи законних інтересів, то суд вважає, що позов слід задовольнити.
		Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Раковець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, померла ОСОБА_2 (а.с.5). 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України в день його смерті відкрилася спадщина на все належне їй за життя майно, в тому числі, на житловий будинок у АДРЕСА_1 .
		Відповідно до довідки №55/12.10-15 від 13 червня 2025 року, виданої старостою Раковецького старостинського округу Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заповіт від імені ОСОБА_2 у Раковецькій сільській раді не зареєстрований та не посвідчувався (а.с.6).
		Позивач у справі ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 (а.с.14; 15) та, відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги за законом.
		Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Раковець Івано-Франківського району Івано-Франківської області, помер ОСОБА_7 (а.с.16). 
		З метою оформлення спадкових прав на майно, що залишилось після смерті
		 ОСОБА_2 , державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Войташеком І. І., зареєстрована спадкова справа №387/2006.
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори Войташеком І. І. 27 березня 2025 року, встановлено, що спадкоємцем майна, а саме: земельної ділянки, цільове призначення  для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1677 га, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		Відповідно до відповіді №02-14/192 від 27 березня 2025 року державного нотаріуса Богородчанської державної нотаріальної контори Войташека І. І., встановлено, що спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 відмовлено, оскільки документи про реєстрацію права власності за спадкодавцем ОСОБА_2 не представлені.
		Отже ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті мами ОСОБА_2 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від неї. 
		Відповідно до технічного паспорта, до складу вказаного домоволодіння входить: житловий будинок, площею 85,8 кв.м, позначений літ. А; літня кухня, площею 65,7 кв.м, позначена літ. Б; гараж, площею 23,7 кв.м, позначений літ. В; стодола, площею 52,8 кв.м, позначена літ. Г; стайня, площею 36,2 кв.м, позначена літ. Д; хвіртка, позначена №1; ворота, позначені №2; огорожа, позначена №3 70п.м. Рік побудови 1991 (а.с.10 - 12).
		Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Відповідно до довідки виданої виконкомом Раковецької сільської ради, №1347 від 26 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала та була зареєстрована у власному будинку за адресою АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Разом з нею проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_1 . З дня смерті ОСОБА_2 спадковим майном управляє дочка ОСОБА_1 . Вона користується будинком, земельною ділянкою, сплачує податки. 
		У відповідності листа № 12/5-126 від 23 вересня 1999 року, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, об`єкти збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.
		Так, в узагальненні ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" з даного питання зазначено наступне.
		У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, яка була чинною до 13 грудня 1995 року, реєстрації підлягали усі будинки і домоволодіння, які були закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі документів, що підтверджують право власності.
		До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснювалось в Україні (УРСР) з 1979 року.
		На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
		За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права, а записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
		Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
		Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
		У положенні п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Зважаючи на встановлені судом обставини, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті спадкодавця є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.
		Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Суд, за правилом ч. 1ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно зі ст. 1216 - 1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. 
		Згідно з ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 
		Відповідно до ч. 1ст.1297ЦКУкраїни спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
		Статтями 15,16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
		Згідно з п. 1 ч. 2ст.16ЦКУкраїни способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
		Стаття 41 Конституції Українизазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. 
		Відповідно до ст. 392 ЦК України, власникмайнаможе пред`явити позов про визнання йогоправа власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		Так, постановою по справі №523/3522/16-ц від 14 серпня 2019 року Верховний Суд роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. Отже, право на спадщину спадкоємця, який не здійснив держреєстрацію права, входить до складу спадщини після його смерті.
		Суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину за законом після смерті мами. Також підлягає визнанню за позивачем права на спадкове майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 за відсутності державної реєстрації цього права за спадкодавцем.
		Таким чином, позивач ОСОБА_1 правомірно, в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_2 набула у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
		За таких обставин заявлені вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		На підставівикладеного,ст.328, 392,1261,1268 ЦК України, керуючись ст. 200, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд
		у х в а л и в :
		Позов задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 після смерті мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2025 року.
		Учасники справи: 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач: Солотвинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область Івано-Франківський район селище Солотвина вул. Чорновола, 7а, ЄДРПОУ 04357041.   
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...