Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/2953/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: 07.11.2025. Зареєстровано: 08.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2025.

Номер судового провадження: 2/213/1423/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
		             Справа № 213/2953/25
		Номер провадження 2/213/1423/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 листопада 2025 року                             м. Кривий Ріг
		 
		Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: 
		 
		головуючого  судді Нестеренка О.М.,
		 
		секретар судового засідання  Близнюк Є.О., 
		 
		розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Кривому Розів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради в особі виконкому Інгулецької районної у місті ради, третя особа  ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача. 
		Позивач звернулася з вказаним позовом, у якому просить: визнати поважними наведені у позові причини пропуску, встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним визначенням додаткового строку в шість календарних місяців, для звернення до державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини.
		   Позов обґрунтовано обставинами:
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_3 , який до дня своєї смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з померлим на день його смерті за вищевказаною адресою відсутні особи, що мали реєстрацію місця проживання.
		За життя ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті, не розпорядився належним йому на праві приватної власності майном, заповіту не складав.
		Інші спадкоємці, які б бажали прийняти спадщину і подали заяву про прийняття спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відсутні, в тому числі і особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. ОСОБА_3 власної сім`ї та дітей не мав.
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, до числа якого входить частка квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку підтверджується виданим 04.01.1993 №299 Свідоцтвом про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням (наказом) органу приватизації від 15.03.1993 №299 та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі за №6ПВШ-457-2257.
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, встановленого законом шестимісячного строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, позивач звертає увагу на той факт, що з 24.02.2022, відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану. 
		З 29.06.2022 року почали діяти нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови КМУ від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
		Позивач вчасно не звернулась до нотаріальної контори, оскільки із засобів масової інформації дізналась, що у зв`язку із тим, що 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан, через початок воєнних дій зі сторони Росії, на всій території України були відключені реєстри нотаріальних дій і що з початку широкомасштабної війни в Україні законодавцем було запроваджено правило зупинення на весь час дії воєнного стану перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття. Тому, позивач чекала закінчення воєнного стану на території України, щоб подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті сина. 
		Позиція відповідача. 
		18.06.2025 від представника виконкому Інгулецької районної у місті ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, при розгляді покладаються на розсуд суду. 
		ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
		21.05.2025 позивач звернуся з позовом до суду разом з клопотанням про витребування доказів. 
		22.05.2025 ухвалою судді провадження у справі було відкрито, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
		09.06.2025 надійшла заява від третьої особи про визнання позовних вимог, та про відсутність претензій на спадкове майно.
		19.06.2025 ухвалою суду було задоволено клопотання та постановлено витребувати відповідні докази.
		08.07.2025 на виконання ухвали з Широківської ДНК надійшла копія спадкової справи.
		04.08.2025 ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Інших заяв, клопотань від учасників до суду не надходило.
		ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Магадан Магаданської області РФ, будучи громадянином РФ.
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, до числа якого входить частка квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку підтверджується виданим 04.01.1993 №299 Свідоцтвом про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням (наказом) органу приватизації від 15.03.1993 №299 та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі за №6ПВШ-457-2257.
		29.04.2025 в Широківській ДНК було заведено спадкову справу № 74000533 (номер у нотаріуса 128) на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
		29.04.2025 в Широківську ДНК також звернувся батько померлого ОСОБА_2 із заявою про відсутність майнового інтересу у прийнятті спадщини, не заперечує щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я матері померлого  ОСОБА_1 . 
		29.04.2025 державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку на прийняття спадщини.
		Відповідно до Довідки, виданої Андріївським старостинським округом виконавчого комітету Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом з: ОСОБА_4  1972 р.н., ОСОБА_5  1979 р.н. 
		Водночас судом встановлено, що в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про звернення із заявами про прийняття спадщини іншими особами, або про видані свідоцтва про право на спадщину. 
		У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.
		06.11.2025 від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог, просить розгляд справи провести за її відсутності. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
		Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
		За правилами ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.
		Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
		За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
		Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
		У постанові Верховного Суду по справі №565/1145/17від 26 червня 2019 року визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
		Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
		При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
		Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно з ч.ч. 1,2,8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Так, мати позивача, будучи спадкоємцем першої черги після смерті свого сина звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини з пропуском шестимісячного терміну, у зв`язку з чим отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії 29.04.2025.
		Відповідно до положень цивільного законодавства України, ОСОБА_1 вважається такою, що не прийняла спадщину, адже не подала заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку. 
		Як на поважність пропуску встановленого шестимісячного строку посилається на те, що із засобів масової інформації дізналась, що у зв`язку із тим, що 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан, через початок воєнних дій зі сторони Росії, на всій території України були відключені реєстри нотаріальних дій і що з початку широкомасштабної війни в Україні законодавцем було запроваджено правило зупинення на весь час дії воєнного стану перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття. Тому, позивач чекала закінчення воєнного стану на території України, щоб подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті сина. 
		Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
		Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
		   Водночас суд бере до уваги, що спадкодавець помер на території РФ та був громадянином РФ, а спадщина розташована на території України.
		13 березня 2023 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова у справі № 398/1796/20, провадження № 61-432сво22) наголосив, що іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак:
		1)спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
		2) спадщина розташована на території іноземної держави;
		3)юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).
		За наявності хоча б однієї з указаних ознак до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».
		Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої розміщено це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні,  правом України.
		Крім норм Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватись нормами міжнародних договорів.
		Спадкування права на нерухоме майно, розташоване на території України регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, розташоване на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем розташування нерухомого майна, тобто в Україні.
		   Враховуючи предмет позову, підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії, суд не має підстав для перевірки нотаріусом поданих документів для прийняття спадщини та відкриття спадкової справи.
		З огляду на зазначене, враховуючи відсутність інших потенційних спадкоємців, відсутність підстав для перерозподілу спадщини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача частково, визначивши їй додатковий строк для прийняття спадщини у три календарні місяці.
		Щодо розподілу судових витрат. 
		Враховуючи, що позивач просить не відшкодовувати понесені судові витрати, такі витрати покладаються на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328,377,1216-1218,1220, 1223, 1264,1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.10,81,141,200,206,247,259,265,273,354-355 ЦПК України, суд - 
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької міської ради в особі виконкому Інгулецької районної у місті ради, третя особа  ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.
		Визнати поважними причини пропуску, встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одночасним визначенням додаткового строку у три календарні місяці, для звернення до державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини.
		Судові витрати покласти на позивача. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2025 без проголошення. 
		 
		Відомості про учасників:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
		Відповідач: Криворізька міська рада в особі виконкому Інгулецької районної у місті ради, код ЄДРПОУ 33874388, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, 1.
		Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя О.М. Нестеренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...