Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 297/1850/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано судом: 10.11.2025. Зареєстровано: 10.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2025.
Дата набрання законної сили: 10.12.2025
Номер судового провадження: 2/297/532/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 297/1850/25
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 листопада 2025 року                     м. Берегове    
		Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГЕЦКО Ю. Ю., при секретарі судового засідання Ісак О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 - адвоката Конопіхін Антона Володимировича до ОСОБА_1 - адвоката Конопіхін Антона Володимировича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, 
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такої, що втратила право користування житловими приміщеннями. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на праві приватної власності, позивач володіє та користується будинком АДРЕСА_1 . Відповідачі по справі, ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в даному будинку не проживають і ніколи не проживали, за призначенням його не використовують. Участі в утриманні даного будинку в належному технічному та санітарному стані не приймає. Заходів до зняття з реєстрації місця проживання за адресою будинку позивача в добровільному порядку відповідачі не вчиняли, їх фактичне місце проживання (перебування) не відомо вже кілька років, спроби розшуку відповідачів залишились безрезультатними. Все це створює позивачу перешкоди в розпорядженні та користуванні своєю власністю, а також призводить до сплати щомісяця додаткових витрат, пов`язаних з утриманням будинку по кількості фактично зареєстрованих в ньому осіб (комунальних платежів).
		Наявність проживання відповідачів за вище вказаною адресою, створює для позивача незручності, перешкоди у користуванні та розпорядженні своїм житлом, порушує її право власності на нерухоме майно.
		Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українисторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
		Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
		Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що відповідачі, значаться на реєстраційному обліку за вищевказаною адресою.
		 
		Відповідно до змісту ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. 
		За ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. 
		У ст. 29 ЦК України визначено поняття «місця проживання», а саме, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно, тимчасово.
		Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири (будинку) має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Відповідно до ст. 316 ЖК України право власності - це право особи на майно, яке він здійснює відповідно до закону, по своїй волі і незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають три правомочність - володіння, користування і розпорядження. Володіння майном - має на увазі юридично закріплену можливість фактично володіти майном, впливати на нього у будь-який момент, здійснювати відносно такого майна свою волю. Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, отримувати з цього користь, вигоду. Розпорядження майном - це можливість власника встановлювати, змінювати, припиняти юридичне існування майна.
		Згідно частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. 
		Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		За наведених обставин у суду достатньо підстав для висновку, щоб визнати відповідачатаким, що втратив право користування квартирою, оскільки останній не проживає у вищевказаному будинку період часу, що значно перевищує встановлений законом шестимісячний строк, відсутня на житловій площі без поважних на те причин.
		Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідачів права користування житлом та зняття з реєстрації, підлягають задоволенню, так як останні не проживають в будинку.
		Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. 
		Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.
		Позивачем вимоги позову доведені, на підставі наданих доказів, встановлені обставини, що свідчать про порушення його права, яке підлягає захисту в обраний позивачем спосіб. 
		На підставі викладеного, керуючисьст.ст.4,10,12,77,78,263,265,268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.64,150,156 ЖК УРСР, ст.ст.16,317,319,391,405 ЦК Українита п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» №2 від 12 квітня 1985 року, п.15постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», п.24постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»суд, -
		вирішив:
		 
		Позов задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням будинком АДРЕСА_1 .
		Рішення, після набрання законної сили, є підставою для зняття ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , з реєстраційного обліку з житлового будинку садибного типу № 127, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. 
		 
		 
		 
		Суддя  Юрій ГЕЦКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...