Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14285/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано судом: 11.11.2025. Зареєстровано: 12.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2025.

Номер судового провадження: П/380/2438/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 листопада 2025 рокусправа № 826/14285/16
		Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ШВИДКО" до Головного управління ДПС України у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ШВИДКО" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у м.Києві (далі - відповідач), в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0012441203 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% від суми грошового забезпечення, що складає 11499,59 грн зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.10.2016 відкрите провадження у справі та призначено до судового розгляду. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.11.2016 зупинено провадження у справі №826/14285/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/7124/16.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.10.2019 провадження у справі поновлено, визначено продовжувати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
		Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
		Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" справу №826/14285/16 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 адміністративну справу №826/14285/16 передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Морській Галині Михайлівні.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 адміністративну справу №826/14285/16 прийнято до провадження, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Ухвалою від 24.09.2025 суд замінив відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 39467012) на його правонаступника  Головне управління ДПС у м. Києві (код за ЄДРПОУ 44116011).
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне ППР винесено відповідачем на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності орендної плати за землю № 2851/26-56-12-03-18 від 17.05.2016. Актом камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «Фірма Швидко» сплатило орендну плату за землю 28.04.2016, чим порушило строк сплати на 29 днів. Тобто, граничний строк для сплати був 30.03.2016. До цієї дати згідно з вимогами п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України ТОВ «Фірма Швидко» мало сплатити орендну плату за землю за лютий 2016 року у сумі 116 837,25 грн. на підставі податкової декларації. 
		ТОВ «Фірма «Швидко» вважає свій обов`язок зі сплати орендної плати за лютий 2016 року виконаним, у зв`язку з чим не має нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Так, ТОВ «Фірма Швидко» 16.03.2016 через систему клієнт-банк подало до ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» платіжне доручення № 295 від 16.03.2016 на суму 115000,00 грн. з призначенням платежу «оплата оренди землі за лютий 2016 року». На банківському рахунку ТОВ «Фірма Швидко» № №2600432726001 було достатньо для здійснення платежу грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками. 17.03.2016 Національний Банк України визнав ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» неплатоспроможним (постанова Правління НБУ № 169 від 17.03.2016 р.). З 18.03.2016 у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 368 від 17.03.2016. 24.03.2016 ТОВ «Фірма Швидко» отримала від ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» лист №15.1.16/1117 від 16.03.2016, яким Банк повідомив про неможливість виконання платіжного доручення № 295 від 16.03.2016 у зв`язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Банку. З урахуванням вказаних обставин, ТОВ «Фірма Швидко» здійснило доплату орендної плати за лютий 2016 року платіжним дорученням № 3 від 29.03.2016 на суму 1840,00 грн. з рахунку у ПАТ «Діамантбанк». Таким чином, Позивач за оренду землі за лютий 2016 року мав сплатити 116 837,25 грн, а фактично сплатив суму 116 840,00 грн - (775 000,00 грн - через ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» 16.03.2016 та 11840,00 грн. через ПАТ «Діамантбанк» 29.03.2016) на бюджетний рахунок.
		Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
		Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що згідно до витягу з інтегрованої картки платника (далі  ІКП) , ТОВ «Фірма Швидко» було подано звітну декларацію від 17.02.2016 №9018587763 за 2016 рік, що обумовило виникнення недоїмки станом на 30.03.2015 на суму 114 995, 86 грн., яка в подальшому погашена платіжним дорученням №13 від 28.04.2016. У ході перевірки встановлено порушення строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю по вказаній декларації. Фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання за поданою податковою декларації від 17.02.2016 №9018587763 відбулася із затримкою на 29 календарних днів, на підставі чого та відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України ГУ ДПС м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 10 % від суми сплаченого податкового зобов`язання на загальну суму 114 995,9 грн.
		Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
		Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
		Згідно до витягу з інтегрованої картки платника (далі  ІКП) , ТОВ «Фірма Швидко» подана звітна декларація з плати за землю (орендна плата) від 17.02.2016 №9018587763 за 2016 рік, що обумовило обов`язок сплати грошового зобов`язання на суму 114 995, 86 грн. у строк до 30.03.2016.
		ТОВ «Фірма Швидко» 16 березня 2016 року через систему клієнт-банк подало до ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» платіжне доручення № 295 від 16.03.2016 на суму 115000,00 грн. з призначенням платежу «оплата оренди землі за лютий 2016 року». На банківському рахунку ТОВ «Фірма Швидко» №2600432726001 було достатньо для здійснення платежу грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками. 
		17.03.2016 Національний Банк України визнав ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» неплатоспроможним (постанова Правління НБУ № 169 від 17.03.2016). 
		Із 18.03.2016 у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 368 від 17.03.2016. 
		24.03.2016 ТОВ «Фірма Швидко» отримала від ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» лист №15.1.16/1117 від 16.03.2016, яким Банк повідомив про неможливість виконання платіжного доручення № 295 від 16.03.2016 у зв`язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку Банку. 
		ТОВ «Фірма Швидко» здійснило доплату орендної плати за лютий 2016 року платіжним дорученням № 3 від 29.03.2016 на суму 1840,00 грн. з рахунку у ПАТ «Діамантбанк».
		Актом камеральної перевірки № 2851/26-56-12-03-18 від 17.05.2016 встановлено, що ТОВ «Фірма Швидко» сплатило орендну плату за землю 28.04.2016, чим порушило строк сплати на 29 днів. 
		На підставі Акту камеральної перевірки № 2851/26-56-12-03-18 від 17.05.2016 відповідачем прийняте ППР № 0012441203 від 19.05.2016, яким нарахована штрафна санкція у сумі 11 499,59 грн. (10% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю).
		Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.
		Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
		Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 75 Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу). 
		Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи. 
		Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. 
		Відповідно до п. 36.5 статті 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи. 
		Згідно з п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. 
		Згідно з п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місце знаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 
		Таким чином, ТОВ «Фірма Швидко» подано звітну податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) від 17.02.2016 року №9018587763, граничний термін сплати якої 30.03.2016. Однак, фактична сплата відбулася лише 28.04.2016, чим Позивач порушив строк сплати на 29 календарних днів.
		Зазначена обставина підтверджується ІКП позивача, долученою відповідачем до матеріалів справи.
		Так у ній відображені наступні записи: 
		- 29.03.2016 «…Зараховано 29.03.2016 Оплата суми податків і зборів/єдиного внеску Платіжне доручення № 3 від 29.03.2016…» на суму 1840,0 грн.
		- 30.03.2016 «…Збільшено недоїмки по Податковий розрахунок земельного податку № 9018587763 від 17.02.2016…» на суму 114996,86 грн.; 
		- 28.04.2016 «…Зараховано 28.04.2016 Оплата суми податків і зборів/єдиного внеску Платіжне доручення № 13 від 28.04.2016…» на суму 116837,25 грн.
		Суд зауважує, що ІКП позивача не містить відомостей про зарахування коштів, на підставі платіжного доручення №295 від 16.03.2016 на суму 115000,00 грн. з призначенням платежу «оплата оренди землі за лютий 2016 року».
		Відтак відсутні підстави стверджувати про надходження до бюджету коштів за вказаним платіжним дорученням.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У Постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №640/10296/20 суд дійшов наступного висновку: «…належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок, у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі основне податкове зобов`язання … …виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, оскільки, як вже зазначалося вище, належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є саме надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок. Умовою, з якою законодавство пов`язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов`язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок. Отже, враховуючи відсутність відповідних даних від органів Державної казначейської служби України, відповідач правомірно не відобразив дані щодо оплати податку на прибуток в інтегрованій картці платника - позивача, а тому протиправна бездіяльність з боку відповідача відсутня…».
		Також Верховним Судом у постанові від 19.06.2024 у справі №826/6809/18 зазначено, що: «…саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини з банком, цей банк у даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення, зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов`язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу…».
		Відтак невиконання банком свого обов`язку по перерахуванню коштів до бюджету, навіть за умови своєчасного подання платником платіжних документів банку, не може свідчити про виконання платником обов`язку по сплаті платежів до бюджету, без фактичного надходження таких коштів на рахунки казначейської служби.
		За приписамипункту 4 частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з нормами частин першої, другоїстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.
		Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
		За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		в и р і ш и в :
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		 
		СуддяМорська Галина Михайлівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...