Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/28465/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано судом: 11.11.2025. Зареєстровано: 12.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2025.
Дата набрання законної сили: 11.11.2025
Номер судового провадження: К/990/39227/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		11 листопада 2025 року 
		м. Київ
		справа № 640/28465/21
		адміністративне провадження № К/990/39227/25  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
		суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
		перевіривши касаційну скаргу Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Акціонерне товариство" Українська залізниця" про визнання протиправним та нечинним наказу,
		УСТАНОВИВ
		Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України № 418 від 11 серпня 2021 року «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги».
		Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23 вересня 2024 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 травня 2025 року, позов задовольнив: визнав протиправним та нечинним наказ Міністерства інфраструктури України від 11 серпня 2021 року "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги". Суд також зобов`язав відповідача опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому оспорюваний наказ було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
		Відповідач оскаржив зазначені судові рішення до Верховного Суду.
		Ухвалою від 03 липня 2025 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу Міністерства розвитку громад та територій України без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
		Оскільки Міністерство розвитку громад та територій України в установлений строк зазначених недоліків касаційної скарги не усунуло, Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2025 року повернув касаційну скаргу відповідачеві.
		31 липня 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в цій справі.
		Верховний Суд ухвалою від 27 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу також повернув особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України з огляду на відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження.
		24 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла втретє касаційна скарга Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, в якій скаржник просив ці судові рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Скаржник також просив поновити строк на касаційне оскарження.
		Ухвалою від 14 жовтня 2025 року Верховний Суд визнав неповажними підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження, залишив цю касаційну скаргу без руху та установив скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
		На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року скаржник подав до суду уточнену касаційну скаргу, із зазначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав  касаційного оскарження (пункти 3, 4 частини четвертої цієї статті), а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в цій справі.
		Спершу Суд вважає за потрібне вирішити питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку на касаційне оскарження.
		На обґрунтування своїх доводів заявник касаційної скарги вказує, що першу редакцію касаційної скарги було подано у межах та без порушень строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань. Надалі, визначений керівництвом Міністерства представник Паньків В.В. у період з 08 до 12 вересня 2025 року перебував у стані тимчасовій непрацездатності, що підтверджується відповідним листком непрацездатності. При цьому, фактично Паньків В.В. хворів з 05 до 14 вересня 2025 року. З метою недопущення поширення захворюваності на COVID-19 та забезпечення безпеки здоров`я працівників Мінрозвитку, наказом Мінрозвитку від 08 вересня 2025 року №905-К запроваджено працівникам Юридичного департаменту з 09 до 19 вересня 2025 року режим роботи дистанційно. Таким чином, визначений керівництвом представник отримав доступ до матеріалів справи тільки 19 вересня 2025 року, а касаційну скаргу було подано 24 вересня 2025 року. Скаржник доводить, що касаційну скаргу подано у максимально короткий можливий строк (протягом 9 днів після фактичного доступу до матеріалів, що дозволяли би здійснити підготовку такої скарги). На його переконання, такі обставини та причини свідчать про поважність підстав пропуску строку та непереборність обставин, з яких вони виникли.
		Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
		Отже, у випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. При цьому, приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, а тому ця обставина сама по собі не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
		Неодноразове повернення касаційної скарги у зв`язку з неналежним оформленням касаційної скарги зазначеним критеріям поважності не відповідає, адже такі обставини були наслідками волевиявлення скаржника. Суд наголошує, що приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України є процесуальним обов`язком сторони.
		Дослідивши підстави для поновлення строку касаційного оскарження, подані автором касаційної скарги у встановлений строк, варто зазначити, що Міністерство розвитку громад та територій України, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинне намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою. Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб`єкта владних повноважень, як на переконання Верховного Суду, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
		Судом з`ясовано, що ухвалу Верховного Суду від 27 серпня 2025 року (про повернення касаційної скарги) доставлено до електронного кабінету Міністерства розвитку громад та територій України 27 серпня 2025 року о 18:41.
		Наступну після цього (третю) касаційну скаргу заявник скерував до Верховного Суду 24 вересня 2025 року, тобто за 28 днів після повернення Верховним Судом, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків.
		Суд повторює, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
		Наведені обставини не можуть бути визнані як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов`язків.
		Суд наголошує, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
		Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
		Беручи до уваги наведене, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання неповажними наведених скаржником підстав пропуску строку на касаційне оскарження та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в справі №640/28465/21.
		Зважаючи на наведене, Суд не має підстав оцінювати решту наведених скаржником на виконання вимог ухвали від 14 жовтня 2025 року доводів.
		Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ
		Визнати неповажними підстави пропуску Міністерством розвитку громад та територій України строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в справі №640/28465/21.
		Відмовити у задоволенні заяви Міністерства розвитку громад та територій України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року в справі №640/28465/21.
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Акціонерне товариство" Українська залізниця" про визнання протиправним та нечинним наказу.
		Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.Г. Загороднюк
		М.В. Білак
		Л.О. Єресько
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...