Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 306/2487/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2025.
Дата набрання законної сили: 11.11.2025
Номер судового провадження: 61-12019ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 306/2487/22
		провадження № 61-12019св25 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2025 року, ухваленого під головуванням судді Уліганинця П. І., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Мацунича М. В., Собослоя Г. Г., Джуги С. Д.,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.           У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
		 
		2.           Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що за період з 2012 року по 2019 рік він особисто та через своїх знайомих передав відповідачу значну суму коштів, а саме: 2 642 317,42 грн, 331 730,00 доларів США, 4 388,00 Євро. За зазначені кошти відповідач придбала спільне майно, яке оформлене на ім`я останньої, а саме: вісім земельних ділянок, сім з яких розташовані у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та одна земельна ділянка розташована за межами с. Голубине в урочищі «Завадки» з цільовим призначенням для індивідуального будівництва. На зазначених земельних ділянках побудовані житлові будинки для відпочинку, які здаються в оренду та приносять прибуток. Крім того, відповідач придбала десять інших земельних ділянок у с. Яківське для обслуговування майнового комплексу. Факт ведення спільної діяльності підтверджується перепискою за допомогою електронної пошти, на яку відповідач постійно відправляла йому фінансові звіти по витратах та прибутках. В 2020 році відповідач надала йому звіт про суми вкладених ним коштів та суми витрачених коштів на придбання земельних ділянок та будівництва будинків відпочинку. Проте в кінці 2020 року відповідач повідомила його про свій намір відчужити йому її частку у спільному проекті за 650 000 доларів США, на що він відмовився. З цього моменту відповідач перестала визнавати факт належності йому частки у праві власності у спірних земельних ділянках та будівлях. 
		 
		3.           Враховуючи наведені обставини, позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину у праві власності на таке майно: 
		 
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0012, загальною площею 0,0189 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0019, загальною площею 0,0389 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0011, загальною площею 0,0242 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0010, загальною площею 0,0269 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0020, загальною площею 0,0299 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське, Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0021, загальною площею 0,0371 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське, Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0022, загальною площею 0,0433 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,3 кв. м;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 67,8 кв. м;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 64,7 кв. м;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 187 кв. м;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 67,7 кв. м;
		-                   житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 250,7 кв. м;
		-                   житловий будинок літ. «А» № 100, розташований за адресою: с. Яківське, Свалявського району, Закарпатської області, загальною площею 298,3 кв. м;
		-                   земельну ділянку, розташовану за межами с. Голубине, урочище «Завадки», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124081600:03:002:0153, загальною площею 0,7450 га, цільове призначення - для індивідуального будівництва;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Камінець», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0053, загальною площею 0,1822 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084205:02:001:0016, загальною площею 0,2635 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Камінець», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0077, загальною площею 0,0819 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0029, загальною площею 0,2116 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Камінець», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0076, загальною площею 0,2001 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0055, загальною площею 0,0995 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0054, загальною площею 0,1527 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Камінець», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0026, загальною площею 0,3197 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0025, загальною площею 0,2163 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
		-                   земельну ділянку, розташовану за адресою: с. Яківське,урочище «Лаз», Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0070, загальною площею 0,0341 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва. 
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
		 
		4.           Свалявський районний суд Закарпатської області рішенням від 07 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
		 
		5.           Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт передання ним грошових коштів відповідачу та придбання від її імені та в його інтересах спірного майна.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи 
		 
		6.           24 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2025 року тапостанову Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		 
		7.           Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд виніс оскаржувану постанову всупереч заяви про відкладення розгляду справи, поданої стороною позивача. Так, 27 серпня 2025 року представник позивача подав до Закарпатського апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій вказав про неможливість прибути в судове засідання у зв`язку з участю 28 серпня 2025 року на 13 год 40 хв. та 16 год 15 хв. у судовому розгляді справ № 260/2430/25 та № 308/14849/24. Відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, який брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		 
		8.           Суд апеляційної інстанції провів апеляційний розгляд справи без дослідження доказів, на які посилалися учасники справи як на підставу своїх вимог, чим допустив істотне порушення вимог процесуального права, а саме частини другої статті 367, частини шостої статті 368 ЦПК України. 
		 
		9.           Також суд апеляційної інстанції не виклав в постанові в достатній мірі мотиви прийнятого рішення, внаслідок чого допустив порушення принципів, закріплених у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, де визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. 
		 
		10.        04 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд», у якому сторона відповідача просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		 
		11.        Відзив мотивовано тим, що позивач не надав жодного доказу про існування між сторонами цивільно-правових відносин з питань спільної діяльності, інвестування будівництва тощо. У позивача відсутні будь-які документи, які б могли свідчити про його права на майно відповідача. 
		 
		12.        Висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах у справах, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не можуть бути застосовані до цієї справи, оскільки обставини вказаних справ і цієї справи відрізняються.
		 
		Провадження у суді касаційної інстанції
		 
		13.        Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
		 
		14.        У жовтні 2025 року матеріали цивільної справи № 306/2487/22 надійшли до Верховного Суду. 
		 
		15.        Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13, від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12, від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13, від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12, від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15. 
		 
		16.        Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). 
		 
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
		 
		17.        Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 є власником такого майна:
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (до проведенням адміністративно-територіальної реформи у липні 2020 року - Свалявський район), Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0012, загальною площею 0,0189 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 32, 33);
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0019, загальною площею 0,0389 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 36, 37);
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0011, загальною площею 0,0242 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 40, 41);
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0010, загальною площею 0,0269 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 44, 45);
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0020, загальною площею 0,0299 га, цільове призначення -для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 48, 49); 
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 2124084200:07:001:0021, загальною площею 0,0371 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 53, 54);
		-                   земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське, Без назви, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0022, загальною площею 0,0433 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 54, 55);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Камінець»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0053, загальною площею 0,1822 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 64-67);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084205:02:001:0016, загальною площею 0,2635 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) [т. 1 а.с. 71-78];
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Камінець»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0077, загальною площею 0,0819 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 81-84);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0029, загальною площею 0,2116 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 87, 88);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Камінець»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0076, загальною площею 0,2001 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 91, 92);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0055, загальною площею 0,0995 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 95, 96);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0054, загальною площею 0,1527 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 99, 100);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0026, загальною площею 0,3197 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 104);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0025, загальною площею 0,2163 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 112,113);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0025, загальною площею 0,2163 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 112,113);
		-                  земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Яківське в урочищі «Лаз»,  Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124084200:07:001:0070, загальною площею 0,0341 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва (т. 1 а.с. 114-116);
		-                 земельної ділянки, розташованої за межами с. Голубине, урочище «Завадки», Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2124081600:03:002:0153, загальною площею 0,7450 га, цільове призначення - для індивідуального будівництва. 
		 
		18.        Також наявними у матеріалах справи відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що ОСОБА_2 є власником такого майна: 
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,3 кв. м (т. 1 а.с. 119, 120);
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 67,8 кв. м (т. 1 а.с. 123, 124);
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 64,7 кв. м (т. 1 а.с. 127, 128); 
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 187 кв. м (т. 1 а.с. 131, 132);
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 67,7 кв. м (т. 1 а.с. 135, 136);
		-                   житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 250,7 кв. м (т. 1 а.с. 141);
		-                   житлового будинку літ. «А», АДРЕСА_7 , загальною площею 298,3 кв. м (т. 1 а.с. 145). 
		 
		19.        Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 (знайомий позивача) пояснив, що від позивача чув про наявність спільного між ним та відповідачем бізнесу. На прохання ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти в розмірі близько 30 000 доларів США, однак жодних підтверджуючих документів щодо факту передачі позивачем та факту отримання відповідачем коштів від сторін не отримував. Зазначив, що позивач передавав кошти також іншими особами.
		 
		 
		Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		 
		20.        Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		21.        Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
		 
		22.        Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		 
		23.        Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		 
		24.        Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		25.        Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
		 
		26.        Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, необхідно враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
		 
		27.        Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
		 
		28.        Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		29.        Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		30.        Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
		 
		31.        Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
		 
		32.        Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		33.        Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний [постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)].
		 
		34.        Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		35.        Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
		 
		36.        Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із недоведеності позовних вимог, зокрема відсутністю у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження набуття позивачем права власності на спірне майно.
		 
		37.        Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 набула право власності на спірне майно (земельні ділянки, житлові будинки) на підставі відповідних правочинів, а саме: договорів дарування земельних ділянок, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, договорів дарування житлових будинків. Земельна ділянка з кадастровим номером 2124084200:07:001:0022, загальною площею 0,0433 га, та житловий будинок літ. «А» № 100, що розташований за адресою: с. Яківське, Мукачівського району, Закарпатської області, належать відповідачу на праві власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 листопада 2021 року, виданих приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г. за № 1811 та № 1809. 
		 
		38.        Позивач ОСОБА_1 не оспорював правомірність укладення (видачі) зазначених договорів дарування, купівлі-продажу спірного майна, свідоцтв про право на спадщину за законом, а тому такі правочини в силу положень статті 204 ЦК України є правомірними (дійсними).     
		 
		39.        Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що за період з 2012 року по 2019 рік він особисто та через своїх знайомих передав відповідачу значну суму коштів, а саме: 2 642 317,42 грн, 331 730,00 доларів США, 4 388,00 Євро, за які було придбано спірне майно. 
		 
		40.        Разом з цим будь-яких доказів, які б підтверджували факт передачі позивачем відповідачу грошових коштів для придбання спірного майна, позивач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком. 
		 
		41.        Таким чином, позивач, заявляючи вимогу про визнання за ним права власності на майно на підставі статті 392 ЦК України, не надав належних доказів на підтвердження того, що він раніше набув право власності на таке майно на законних підставах, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову. 
		 
		42.        Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13, від 03 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12, від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13, від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12, від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15, від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15, про те, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, є необґрунтованими, оскільки встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, у справах, зазначених заявником, і у справі, яка переглядається у касаційному порядку, є різними. Так, у справах, на які посилається заявник, спори виникли між позивачами та забудовниками, між якими укладені договори купівлі-продажу речових прав (дольової участі в будівництві будинку), де позивачі сплатили кошти в розмірі вартості відповідного майна, після чого вимагали передати їм у власність таке майно. 
		 
		43.        Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі                     № 154/3029/14-ц).
		 
		44.        Посилання заявника на загальні висновки у відповідних постановах Верховного Суду не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.
		 
		45.        Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності сторони позивача, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, виходячи із таких міркувань. 
		 
		46.        На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року; «Олександр Шевченко проти України», заява № 8771/02, 26 квітня 2007 року). У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		 
		47.        Згідно з частинами першою, другою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		48.        Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
		 
		49.        Виходячи з доводів касаційної скарги, причиною неявки до суду апеляційної інстанції представника позивача є надання переваги участі у розгляді іншої справи.
		 
		50.        Отже, оскільки поважність причин неявки представника позивача судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та його представника не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		 
		51.        Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з установленими судами обставинами справи і оцінкою доказів, надання їм власної суб`єктивної оцінки, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. 
		 
		52.        За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
		 
		53.        Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
		 
		54.        Підстав для виходу за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		55.        Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		56.        Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, тому колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		57.        Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                               А. А. Калараш
		 
		А. І. Грушицький
		 
		Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...