Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/11088/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 12.11.2025. Зареєстровано: 13.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/335/3765/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025087310000002

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/11088/25  1-кс/335/3765/2025 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2025 слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором-стажистом на посаді прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087310000002 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Старший дізнавач сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087310000002 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. 
		В обґрунтування клопотання зазначив, що 03.11.2025 близько 12:50 години на стаціонарному блок-посту З-17, розташованого неподалік с. Воздвижівка Пологівського району Запорізької області, у ході перевірки документів військовослужбовця ЗСУ ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено факт зберігання наркотичних засобів (психотропних речовин) в особистих речах, а саме чоловічій сумці.
		У ході проведення огляду місця події від 03.11.2025 поблизу стаціонарного блок посту З-17 розташованого на території с. Воздвижівка Пологівського району Запорізької області, з кишені нагрудної сумки ОСОБА_5 видав зіп-пакет з кристалічною речовиною та пояснив, що це психотропна речовина «Амфетамін», яку він зберігав для власних потреб.
		Крім того, у ході проведення огляду місця події від 03.11.2025 ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 для проведення огляду, який в подальшому вилучено до ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.
		Опитаний ОСОБА_5 пояснив, що 03.10.2025 близько 12:50 години, він заходився на блок-посту, де було здійснено перевірку його документів поліцейськими в ході якої було встановлено, що він зберігає в своїй нагрудній сумці психотропну речовину для власного вживання, яку придбав за допомогою телеграм каналу зі свого мобільного телефону та здійснив сплату за вказану речовину через електронний криптогаманець також зі свого мобільного телефону.
		04.11.2025    постановою дізнавача у кримінальному провадженні мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 , визнано речовим доказом.
		В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказаний мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме як доказ факту придбання ОСОБА_5 заборонених речовин, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Крім того, є достатні підстави вважати, що у даному мобільному пристрої також містяться відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, а саме збуту наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.
		З метою збереження речових доказів, які були вилучені під час огляду, дізнавач просить накласти арешт на мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 , який був вилучений 03.11.2025 у ході проведення огляду місця події, із позбавленням права володіння, користування та розпорядження.
		В судове засідання дізнавач не з`явився, до судового засідання надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
		В судове засідання особа з володіння якої вилучено майно не з`явилася, про причини неявки не повідомила.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України неявка цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
		Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		04.11.2025 року засобами поштового зв`язку старший дізнавач сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, отже клопотання подано у строки встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України. 
		Загальні правила застосування арешту як одного із заходів забезпечення кримінального провадження визначені ст. 132 КПК України, відповідно до якої застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 04.11.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025087310000002 від 04.11.2025 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за фактом зберігання ОСОБА_5 наркотичних засобів (психотропних речовин).
		В описаних вище діях наявні ознаки кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. 
		Дізнавач заявляє метою арешту майна забезпечення збереження речових доказів. Можливість накладення арешту з цією метою передбачена ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку накладання арешту з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що у ході проведення огляду місця події від 03.11.2025 поблизу стаціонарного блок посту З-17 розташованого на території с. Воздвижівка Пологівського району Запорізької області, з кишені нагрудної сумки ОСОБА_5 видав зіп-пакет з кристалічною речовиною та пояснив, що це психотропна речовина «Амфетамін», яку він зберігав для власних потреб.
		Крім того, у ході проведення огляду місця події від 03.11.2025 ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 для проведення огляду, який в подальшому вилучено до ВП № 1 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області.
		Під час судового розгляду клопотання встановлено, що в ході проведення огляду здобуто речі, які, за позицією сторони обвинувачення, мають властивості речових доказів, зокрема  мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 . 
		У своєму клопотанні дізнавач зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів на даний час у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на вищевказаний мобільний телефон.
		З огляду на заявлену мету арешту, слідчий суддя має дослідити природу майна  вказаного вище мобільного пристрою  на предмет відповідності критеріям речового доказу.
		Відповідно до положень Глави 17 КПК України, винесення слідчим чи прокурором постанови про визнання певної речі речовим доказом не є необхідною умовою для прийняття слідчим суддею рішення про арешт майна, зокрема й у разі накладення арешту з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
		Наявність у матеріалах провадження або відсутність постанови уповноваженої особи про визнання речей і документів речовими доказами не є вирішальним фактором під час прийняття слідчим суддею, судом рішення про існування чи відсутність підстав для накладення арешту на майно.
		Відносно існування підстав для накладення арешту на мобільний телефон, слідчий судді дійшов таких висновків. 
		Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).
		Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132 КПК України.
		Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 статті 170 КПК).
		Арешт на майно третіх осіб накладений з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
		Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Згідно зі статтею 98 КПК України речові докази  це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
		Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
		Як бачимо, законодавець визначає посилені гарантії дотримання прав у зв`язку з вилученням названих вище мобільних засобів зв`язку, які є засобами швидкого спілкування осіб між собою та обміну інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту. Отже, ці електронні носії інформації фактично виокремлені із загального обсягу майна, яке може бути тимчасово вилученим під час обшуку, огляду, зокрема в частині, що стосується порядку такого вилучення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).
		Також відповідно ч.ч. 5, 7 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном
		Як вже раніше зазначалося, мобільний телефон був вилучений 03.11.2025 під час проведення огляду місця події та за відсутності дозволу слідчого судді на його вилучення.
		Отже слідчий повинен був відповідно до ч. 2 ст. 168, ч. 2 ст. 237 КПК України у разі необхідності виготовити за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в мобільному пристрої. Чого зроблено не було, при цьому матеріали додані до клопотання не містять даних, про те, що володілець такого майна обмежував доступ до мобільного пристрою.
		Навпаки, як слідує з матеріалів клопотання, слідчий під час огляду місця події оглянув вміст інформації, що містилась на мобільному пристрої.
		Проте, будь - яких даних, що вилучити необхідну слідству інформацію шляхом її копіювання в ході проведення огляду було неможливо, або доступ до них обмежувався їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, матеріали клопотання не містять.
		Отже, заявником в клопотанні взагалі не обґрунтовано та його матеріалами не підтверджено, за наявності яких підстав було прийнято рішення про тимчасове вилучення означеного мобільного пристрою.
		Слідчий суддя також зауважує, що електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
		З огляду на це, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились (за виключенням передбачених законом випадків).
		З огляду на такі обставини, виходячи з вимог п.п. 2,3 ч. 3 ст. 132, ч. 2 ст. 173 КПК України у накладенні арешту на мобільний телефон «Pixel 7 Pro» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , належний ОСОБА_5 , який був вилучений 03.11.2025 у ході проведення огляду місця події, слід відмовити. 
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 4 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором-стажистом на посаді прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087310000002 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України  залишити без задоволення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...