Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/984/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо припинення права оренди.
Надіслано судом: 12.11.2025. Зареєстровано: 13.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2025.
Дата набрання законної сили: 11.11.2025
Номер судового провадження: 22-ц/4823/1638/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		11 листопада 2025 року м. Чернігів
		 
		Унікальний номер справи № 748/984/25
		Головуючий у першій інстанції  Кухта В. О.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1638/25
		 
		Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючої - судді Мамонової О.Є.,
		суддів  Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
		із секретарем: Герасименко Ю.О.,
		 
		учасники справи:
		позивач: ОСОБА_1 ,
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»,-
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок,- 
		 
		 У С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агроіфірма «Іванівка АГ», в якому просила:
		- визнати відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ»;
		- зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області;
		- визнати відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ»;
		- зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області;
		- стягнути з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на її користь понесені судові витрати.
		Позов обґрунтовувала тим, що належні їй на праві власності вищевказані земельні ділянки перебували в оренді у ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» відповідно до договорів оренди землі від 25.01.2018, зі строком оренди 7 років, до 25.01.2025. 
		Після закінчення строку дії договорів оренди землі відповідно до приписів чинного законодавства від відповідача письмових пропозицій щодо укладення договорів на новий термін позивачці не надходило. У свою чергу, позивачка, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати направила відповідачу заяву-заперечення з повідомленням про небажання поновлювати договори оренди землі, в якій просила в 5-денний термін з дня її отримання повернути їй земельні ділянки шляхом надіслання на її поштову адресу підписані відповідачем угоди про припинення договорів оренди землі та акти приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до власника. Однак, після отримання відповідачем вказаної заяви-заперечення 11.02.2025, останній жодних дій не вчинив, продовжує протиправно користуватись спірними земельними ділянками, чим порушує права позивачки.
		 
		Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04.08.2025 позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
		Визнано відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ».
		Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
		Визнано відсутнім право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, розташованої на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ».
		Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, розташовану на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.
		Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 844,80 грн та 17 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість у зв`язку із недоведеністю обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що враховуючи, що відповідач, як належний користувач земельних ділянок, розраховував на продовження договірних відносин з позивачем, а також те, що земельні ділянки обробляються єдиним масивом і зволікання з початком сільськогосподарських робіт несе для товариства величезні ризики, відповідач є належним землекористувачем і має право власності на сільськогосподарську продукцію, вирощену на спірних земельних ділянках, а задоволення позовних вимог призведе до порушення балансу інтересів сторін.
		Заявник уважає заявлені позивачем та стягнуті судом витрати на правничу допомогу неспівмірними до предмета позову, беручи до уваги складність справи, зважаючи на принцип співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета позову.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що позиція відповідача є необґрунтованою, недобросовісною, безпідставною, суперечить матеріалам справи та недоведена належними, допустимими та достатніми доказами, оскільки сторони не передбачали у договорах оренди можливості продовження терміну їх дії у зв`язку з незавершеним циклом сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю орендарем.
		Указує, що відповідач був обізнаний про дату закінчення договорів оренди і не був позбавлений можливості вчинити дії необхідні для використання свого переважного права на укладення договорів оренди на новий строк, однак даним правом не скористався та не вчинив передбачених законодавством відповідних дій.
		Наголошує, що відповідачу було завчасно, з 11.02.2025, відомо про небажання позивачки поновлювати дію договорів оренди землі, однак відповідач на свій власний розсуд і ризик, в порушення умов договору і вимог законодавства, прийняв протиправне рішення включити спірні земельні ділянки в сільськогосподарський обробіток на 2025 рік.
		Відносно понесених судових витрат позивачка зазначає, що на їх підтвердження разом з позовом надані належні та достатні докази, заявлена позивачкою сума витрат на професійну правничу допомогу є розумною, реальною, обґрунтованою, доведеною та повністю відповідає вимогам затверджених рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару. При цьому, відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи районним судом, відзив по суті спору не подав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, правом на подання вмотивованого клопотання про зменшення розміру судових витрат в суді першої інстанції не скористався.
		Наголошує, що саме умисні, неправомірні та недобросовісні дії відповідача щодо незаконного утримання в користуванні земельної ділянки позивачки з метою провадження власної господарської діяльності протягом 2025 року змусили позивачку звертатись до суду і відповідно нести тягар витрат на правничу допомогу з вини відповідача.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кульгейко Л.Ю., яка просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що термін дії договорів оренди землі від 25.01.2018 закінчився 25.01.2025, позивачка у встановлений законодавством строк та відповідно до умов договорів оренди надіслала орендарю заяву-заперечення на поновлення договорів та просила повернути їй земельні ділянки, однак відповідач продовжує користуватися земельними ділянками позивачки після закінчення строку дії договорів оренди землі, чим порушує права ОСОБА_1 , оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у фактичному користування відповідача без установлених законом або договором підстав.
		З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
		 
		Судом у справі встановлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 31.03.2011, виданих державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Анікейчик О.Н., реєстрові №4-784 та №4-781, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264 та площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ( а.с 12-15).
		21.01.2018 між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» укладено договори оренди землі №108, за умовами яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування належні орендарю земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7425589700:02:000:0264, площею 2,2534 га, та з кадастровим номером 7425589700:02:000:0265, площею 2,2532 га, розташовані поза межами населених пунктів на території Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (а.с. 16-19).
		Умови вказаних договорів є ідентичними.
		Пунктом 8 даних договорів передбачено, що вони укладені на 7 років з урахуванням ротації культур. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором вважається погодженим з орендодавцем. За відсутності письмових заперечень орендодавця щодо пролонгації договору оренди землі, додаткова угода повинна бути укладена сторонами в обов`язковому порядку в місячний термін. Відмова від укладення додаткової угоди до договору оренди землі після виявлення наміру продовження строку оренди, або безпідставне зволікання з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника землі або орендаря. якщо інше не передбачено в договорі.
		Згідно з п. 18 договорів після припинення дії договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 34 договорів).
		Договір набуває чинності після підписання сторонами (п. 38 договорів).
		За інформацією з Державного земельного кадастру від 31.03.2025 право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7425589700:02:000:0264 площею 2.2534 та земельної ділянки кадастровий номер 7425589700:02:000:0265 площею 2.2532 зареєстровано за орендарем ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» (а.с 20-23).
		03.02.2025 ОСОБА_1 направила ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» заяву-заперечення, в якій вказала, що строк укладених між ними договорів оренди землі закінчився 25.01.2025, жодних письмових пропозицій від товариства відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України №161 щодо бажання укласти на новий термін договори оренди землі їй не надходило, однак товариство продовжує користуватись її земельними ділянками після закінчення строку дії договорів, та з урахуванням систематичного порушення терміну сплати орендної плати, керуючись п. 8 договорів оренди землі та положеннями ст. 33 Закону №161 повідомила, що не бажає поновлювати з орендарем дію договорів оренди землі, у зв`язку з чим просила повернути належні їй земельні ділянки площею 2,2534 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0264 та площею 2,2532 га, кадастровий номер 7425589700:02:000:0265 та утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали у їх використанні, а також розрахуватись за оренду земельних ділянок за 2024 рік (а.с. 24).
		Заява-заперечення направлена на адресу ТОВ «Агрофірма «Іванівка «АГ» 03.02.2025 рекомендованим повідомленням з описом вкладення та вручена одержувачу 11.02.2025 року (а.с. 25-27).
		Відповіді на вказану заяву-заперечення ТОВ «Агрофірма «Іванівка «АГ» не надано.
		 
		Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
		Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї, визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном».
		Відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
		Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі ст. 317 ЦК України).
		Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (ст. 395 ЦК України).
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
		Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		 
		Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав для виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		За змістом ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Друга - встановлює загальне правило щодо моменту набрання чинності договором: договір набирає чинності з моменту його укладення.
		За змістом ч. 1 та 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною 1 та 2 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог ст. 638, 759 та 792 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
		З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.
		Зокрема, ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відтак згода у договорах оренди втілюється в обов`язку орендодавця передати орендареві земельну ділянку, а орендаря - використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, сплачувати орендну плату.
		Схожу позицію щодо набрання чинності договорами оренди висловила і Велика Палата Верховного Суду охарактеризувавши їх як консенсуальні, такі у яких права та обов`язки виникають з моменту досягнення між сторонами згоди за усіма істотними умовами [момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту)], і саме з цього моменту такі договори вважаються укладеними та набувають юридичного значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16).
		Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник-орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18.01.2018 у справі № 910/12017/17).
		 
		Як слідує з матеріалів справи та було правильно встановлено районним судом, термін дії договорів оренди №108 від 25.01.2018, що укладені на 7 років, сплив 25.01.2025, після закінчення строку дії договорів оренди додаткові угоди в місячний термін між сторонами не укладені, будь яке повідомлення про намір поновити договори оренди відповідачем не направлялось, з чого слідує, що ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» не реалізувало право на поновлення договору оренди землі та не підтвердило продовження користування земельними ділянками після спливу строку цього договору.
		У свою чергу, у встановленому умовами договору оренди порядку позивачка впродовж місяця після закінчення строку дії договору надіслала 03.02.2025 орендарю заяву-заперечення, в якому повідомила про небажання продовжувати дію договорів оренди землі та просила повернути належні їй земельні ділянки.
		З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач продовжує користуватися земельними ділянками позивачки після закінчення строку дії договорів оренди землі, чим порушує права ОСОБА_1 , оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у фактичному користування відповідача без установлених законом або договором підстав, а отже позивачка правомірно та обґрунтовано вимагає повернення своїх земельних ділянок.
		Таким чином, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що враховуючи, що відповідач, як належний користувач земельної ділянки, розраховував на продовження договірних відносин з позивачем, а також те, що земельні ділянки обробляються єдиним масивом і зволікання з початком сільськогосподарських робіт несе для товариства величезні ризики, відповідач є належним землекористувачем і має право власності на сільськогосподарську продукцію, вирощену на спірній земельній ділянці, а задоволення позовних вимог призведе до порушення балансу інтересів сторін. Вказані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи та не можуть буди підставою для порушення чи обмеження законних прав позивачки, як власниці земельної ділянки. При цьому у даному спорі не вирішується питання права власності на сільськогосподарську продукцію, вирощену на спірній земельній ділянці.
		 
		Щодо стягнутих з відповідача на користь позивачки судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.
		Задовольняючи клопотання позивачки про стягнення судових витрат, районний суд виходив з того, що позивачем документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу в сумі 17 000 грн, які є співмірними із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, заперечення відповідача щодо зазначеної суми гонорару відсутні, з урахуванням чого витрати на правничу допомогу, які понесла позивачка слід стягнути з відповідача на її користь.
		 
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
		При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
		Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливо виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідною роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.01.2022 у справі № 757/36628/16-ц.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 268).
		Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
		Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 727/463/19, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/22, від 31.10.2024 у справі № 242/3831/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 02.06.2022 у справі № 15/8/203/20.
		 
		У поданій до суду позовній заяві стороною позивача було заявлено клопотання про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат (в т.ч. витрат по оплаті професійної правничої допомоги адвоката), зазначено, що попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу складає 17 000 грн.
		Представництво інтересів ОСОБА_1 у Чернігівському районному суді Чернігівської області здійснювала адвокат Кульгейко Л.Ю. відповідно до ордеру серії СВ №1112762 від 25.02.2025, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 25/2/25 від 25.02.2025 (а.с. 28-30).
		Відповідно до п. 3 вищевказаного договору про надання професійної правничої допомоги №25/2/25 від 25.02.2025 на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
		За надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 17 000 грн.
		Відповідно до акту про приймання-передачу правових послуг від 26.03.2025, який повністю узгоджується з попереднім (орієнтовним розрахунком суми витрат на професійну правничу допомогу від 25.02.2025, адвокат в порядку та на умовах, визначених договором про надання професійної правничої допомоги №25/2/25 від 25.02.2025, надав клієнту в період з 25.02.2025 по 26.03.2025, а клієнт прийняв наступні правові послуги:
		1. вивчення вихідних матеріалів по справі та правовий аналіз правочину, аналіз правового становища клієнта; його юридична консультація; збір доказів, 25-28.02.2025, 8 год., - 4 000 грн;
		2. складання позовної заяви до Чернігівського районного суду Чернігівської області про визнання відсутнім права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку кадастровий номер 7425589700:02:000:0264 та земельну ділянку кадастровий номер 7425589700:02:000:0265, з вивченням судової практики ВС та ВП ВС, 28.02-26.03.2025, 10 год.  10 000 грн;
		3. супровід позову адвокатом (подання позовної заяви від імені клієнта, роз`яснення клієнту рішень та дій суду), 2 год., - 3 000 грн.
		Загальна сума  17 000 грн (а.с. 31, 32).
		Вищевказані документи подані стороною позивача до суду разом з позовною заявою.
		Позовна заява складена, підписана та подана до суду адвокатом Кульгейко Л.Ю. (а.с. 2-8). Копії доданих до позову документів також виготовлені та завірені адвокатом позивача (а.с. 9-29).
		Будь яких обґрунтованих заперечень, клопотань про зменшення суми заявлених судових витрат зі сторони відповідача матеріали справи не містять.
		Враховуючи вищевикладене, на переконання апеляційного суду, районний суд, зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачкою судових витрат, характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти пред`явленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов правильного висновку, що заявлена до стягнення ОСОБА_1 сума витрат за надану правничу допомогу адвоката Кульгейко Л.Ю. підлягає стягненню у повному розмірі.
		 
		На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04.08.2025 - без змін.
		 
		 
		Адвокат Кульгейко Л.Ю. представляла інтереси ОСОБА_1 під час перегляду справи в Чернігівському апеляційному суді відповідно до ордера серії СВ №1133189, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 11/9/25 від 1.09.2025 (а.с. 68-70).
		Відповідно до п. 3 вищевказаного договору про надання професійної правничої допомоги №11/9/25 від 11.09.2025 на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.
		За надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) в розмірі 10 000 грн.
		 
		Під час перегляду справи в апеляційному суді адвокат Кульгейко Л.Ю. звернулась через електронний суд з повідомленням №89928 від 18.09.2025 про надання адвокату доступу до справи за допомогою Електронного кабінету користувача ЄСІТС та на підставі поданої заяви від 18.09.2025 здійснювала ознайомлення з матеріалами справи та апеляційною скаргою відповідача (а.с. 66-67).
		30.09.2025 через систему Електронний суд адвокатом Кульгейко Л.Ю. оформлено та подано клопотання про відмову у відкритті провадження (а.с. 77-79).
		У встановлені процесуальним законодавством строки адвокатом Кульгейко Л.Ю. підготовлено, підписано та подано до апеляційного суду через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому, в тому числі, заявлено клопотання про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн у суді апеляційної інстанції. До відзиву адвокатом додані зібрані документи. Копію відзиву з додатками адвокатом направлено відповідачу, про що долучено відповідну квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
		Разом з відзивом на апеляційну скаргу подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу від 11.09.2025 та акт про приймання-передачу правових послуг від 10.10.2025, відповідно до якого адвокат в порядку та на умовах, визначених договором про надання професійної правничої допомоги №11/9/25 від 11.09.2025, надав клієнту в період з 11.09.2025 по 10.10.2025, а клієнт прийняв наступні правові послуги:
		1. вивчення апеляційної скарги у справі № 748/984/25 та аналіз правового становища клієнта; його юридична консультація, 11.09.2025, 2 год.,  2 000 грн;
		2. складання та подання клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження, 26-30.09.2025, 4 год.  1 000 грн;
		3. складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 748/984/25 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04.08.2025 про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок, з вивченням судової практики ВС та ВП ВС, 02.10-10.10.2025, 8 год.,  7 000 грн.
		Загальна сума  10 000 грн.
		Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №53 від 10.10.2025 ОСОБА_1 на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №11/9/25 від 11.09.2025 сплатила адвокату Кульгейко Л.Ю. 10 000 грн.
		У додаткових поясненнях представник ТОВ «Агрофірма «Іванівка «АГ» - Добрицька В.С. просить врахувати заперечення щодо витрат на правничу допомогу та судові витрати покласти на позивачку.
		У запереченнях відповідач указує, що зважаючи на складність справи, принцип співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета позову, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн є завищеним і неспівмірним з предметом спору.
		Ураховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регулюють питання сплати, дослідження та розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також наявні заперечення відповідача проти заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу в апеляційному суді, колегія суддів доходить висновку, що заявлена до стягнення ОСОБА_1 сума витрат за надану правничу допомогу адвоката Кульгейко Л.Ю. у суді апеляційної інстанції підлягає зменшенню до 3 000 грн, що відповідатиме складності та обсягу наданих адвокатом послуг.
		Керуючись ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»  залишити без задоволення.
		Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 серпня 2025 року  залишити без змін.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 3 000 (три тисячі) грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»: місцезнаходження - Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Садова, буд. 26А, код ЄДРПОУ 36131192.
		Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
		 
		Головуюча О.Є.Мамонова
		 
		Судді: Н.В.Висоцька
		 
		 Н.В. Шитченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...