Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5272/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 12.11.2025. Зареєстровано: 13.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2025.
Дата набрання законної сили: 12.11.2025
Номер судового провадження: К/990/47546/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2025 року
		 
		м. Київ
		справа № 200/5272/24
		провадження № К/990/47546/24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Крилової М.М. від 28 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В. від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо виплати            ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 4980000,00 грн одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
		- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 4980000,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
		 
		3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що  станом на момент подання заяви (14 квітня 2023 року) та прийняття Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішення (протокол засідання Комісії від 19 червня 2023 року № 207/168) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 у сумі 15 000 000,00 грн у рівних частках кожному діяв Порядок № 45, яким передбачено її поетапне нарахування особам, яким вона призначена.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ 
		 
		5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .
		 
		6. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 .
		 
		7. ОСОБА_3 , який проходив військову службу, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання у районі с. Васюківка Донецької області. 
		 
		8. Згідно з витягом із протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 червня 2023 року № 207/168 (пункт 5), розглянувши подані документи, Комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 батьку, матері дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_3 , в сумі 12 000 000,00 грн у рівних частках кожному.
		 
		9. Не погодившись із розміром одноразової грошової допомоги позивачка у липні 2023 року звернулась до суду за захистом своїх прав.
		 
		10. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі   № 200/3961/23 визнано протиправним та скасувати пункт 5 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 червня 2023 року № 207/168; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи             ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_3 із розрахунку на одного члена сім`ї загиблого з урахуванням висновків суду.
		 
		11. Витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 червня 2024 року № 15/с, у якому комісія дійшла висновку призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружині та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_3 із розрахунку на одного члена сім`ї загиблого в розмірі 2/4 частини 15   000 000,00 грн, з урахуванням раніше виплаченої допомоги 2520000,00 грн, в сумі 4 980 000,00 грн у рівних частках кожному.
		 
		12. Не погоджуючись з діями Міністерства оборони України, щодо виплати одноразової грошової допомоги в повному розмірі, без застосування положень Порядку № 45, ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій до спірних правовідносин помилково застосували наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, яким не регулюються порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців у проміжок часу з 24 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року.
		 
		14. Скаржниця зазначає, що саме з датою смерті пов`язується право на одноразову грошову допомогу. До права на отримання одноразової грошової допомоги належить застосовувати нормативно-правові акти в редакції, що були чинними на день виникнення цього права, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_3.
		 
		15. Також позивачка вказує на те, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає поетапну (щомісячну) виплату одноразової грошової допомоги. Зазначений Закон не надає права іншим державним органам, крім Кабінету Міністрів України, встановлювати порядок призначення і виплати цієї допомоги. 
		 
		16. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, є актом вищої юридичної сили порівняно із наказом Міністерства оборони, яким затверджено Порядок № 45, тому в частині виплати одноразової допомоги має застосовуватись акт вищої юридичної сили - Постанова № 168 та Постанова № 975, які визначають одноразову виплату допомоги, а не поетапну, як визначено у Порядку № 45.
		 
		17. Не може бути застосовано Порядок № 45 в частині встановлення поетапності виплати одноразової допомоги, оскільки це суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який не визначає право виплачувати таку допомогу поетапно (неодноразово), та суперечить частині дев`ятій статті 16-3 Закону, в якому відсутнє право Міністерством оборони встановлювати порядок виплати такої допомоги частками.
		 
		18. ІНФОРМАЦІЯ_4 подав  відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від           28 листопада 2024 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
		 
		19. Міністерство оборони України відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року не подало. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		20. Відповідно до частини другої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		 
		21.   Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		 
		22. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		 
		23. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		24. Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		 
		25. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на:
		військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
		військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
		військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. 
		 
		26. Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		 
		27. Частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		 
		28. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		 
		29. Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. 
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		 
		30. Частиною дев`ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		 
		31. На виконання Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві                       (далі - Порядок № 975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		 
		32. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		 
		33.   Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
		Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		 
		34. За приписами пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів                  (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		 
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
		 
		У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
		 
		35. 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
		 
		36. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		 
		37. Абзацами першим, другим, сьомим пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
		Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
		 
		38. Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		 
		39.   На момент звернення позивачки до ТЦК та СП із заявою про призначення одноразової грошової допомоги (квітень 2023 року) та на момент ухвалення Комісією відповідного рішення (№ 15/с від 21 червня 2024 року), порядок і послідовність дій уповноважених суб`єктів щодо виплати одноразової грошової допомоги, зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначався Порядком № 975 та Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530 (далі - Положення № 530).
		 
		40. Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
		Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
		 
		41.   Пунктом 4.11 Положення № 530, визначено, що Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
		Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦК та СП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
		Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.
		 
		42. Згідно пункту 4.12 Положення № 530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.
		 
		43.   Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45).
		 
		44.   Згідно пункту 1 наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, вказаний Порядок розроблений, зокрема на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від             07 липня 2022 року № 793 (набрала чинності 19 липня 2022 року).
		 
		45.   Крім того, згідно пункту 3 Наказу, Порядок № 45 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року (Опубліковано: Офіційний вісник України - 2023 року,        № 8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).
		 
		46. Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 45 визначено, що цей порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
		 
		47. Пунктом 1.2 розділу І Порядку       № 45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
		 
		48. Пунктом 1.10 Порядку № 45 визначено, що призначена сума одноразової грошової допомоги у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_1 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми; залишок невиплаченої суми (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		49. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		50. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		 
		51. Вчинення ж органом державної влади чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		 
		52. Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.
		 
		53. Конституція України проголошує, що конституційні права і свободи, зокрема право людини на життя, гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга статті 22), що забороняється внесення будь-яких змін до Конституції України, якщо вони передбачають скасування прав і свобод людини і громадянина (частина перша статті 157). Не допускається також звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, в разі прийняття нових або внесення змін до чинних законів (частина третя статті 22).
		 
		54. Отже, за своїм змістом положення частини другої статті 22 Конституції України передбачають, з одного боку, обов`язок держави гарантувати конституційні права і свободи, а з другого - утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування конституційних прав і свобод.
		 
		55. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		 
		56. Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
		 
		57. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, зокрема відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		 
		58. Виняток із цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
		 
		59. Тож, захист фундаментальних прав і свобод конкретних людей, які зазнали негативного впливу з боку держави не має бути ілюзорним.
		 
		60. Колегія суддів наголошує на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті            58 Конституції України, викладеними, зокрема, у Рішенні від 12 лютого 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
		 
		61. Окрім того, у Рішенні від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).            
		 
		62. До того ж, Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		 
		63. У Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
		 
		64. Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, згідно з висновком, що міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 09лютого 1999 року № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
		 
		65. Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин (особа отримала право на застосування стосовно себе цього акта або його положень та фактично розпочала процес реалізації відповідного права). У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		 
		66. Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які запроваджують нові правила виплати такої допомоги, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
		 
		67. Єдиними умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених пунктом 1 Постанови  № 168, та загибель в період дії воєнного стану.
		 
		68. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть, чоловік позивачки - старший сержант ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		 
		69. В силу приписів пункту 3 Порядку № 975 та пункту 2 Постанови № 168 днем виникнення у позивачки, як дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця - старшого сержанта   ОСОБА_3 , права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3.
		 
		70.   Отже, на спірні правовідносини, які виникли у цій справі, поширюються приписи Положення № 530, яке не містить жодних положень про поетапність (розстрочення) виплати одноразової грошової допомоги.
		 
		71. Суд зауважує, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги не було передбачено її поетапного нарахування та виплати, оскільки положення Порядку №     45 набрали чинності 31 січня 2023 року.
		 
		72. Зважаючи на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача, які полягають у поетапній виплаті позивачці, як дружині та її сину, як сину загиблого                          ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.
		 
		73. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 160/14225/23.
		 
		74. З матеріалів справи вбачається, що поетапна виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як дружині та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , як сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_3 здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		 
		75. Тобто поетапність виплати одноразової грошової допомоги на підставі пункту 1.10 Порядку № 45, яка є предметом цього спору, допущена ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		 
		76. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поетапної виплати ОСОБА_1 , як дружині та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , як сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_3 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виплатити ОСОБА_1 , як дружині та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , як сину загиблого старшого сержанта - ОСОБА_3 , одноразову грошову допомогу в розмірах, передбачених Протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 червня 2024 року № 15/с, у розмірі 4   980 000,00 грн одним платежем, без поетапного розстрочення такої допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		77. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		78. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час ухвалення судових рішень, а тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. 
		 
		79. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна    скарга - задоволенню.
		 
		80. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		81. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про  задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат.
		 
		82. Позивачка за подання позовної заяви у цій справі сплатила судовий збір в сумі 968,96 грн згідно з квитанцією від 30 липня 2024 року № 8604-8409-7877-0816, за подання апеляційної скарги - 1453,44 грн згідно з квитанцією від 04 листопада 2024 року № 4553-4893-4854-9048 за подання касаційної скарги - 1937,92 грн згідно з квитанцією від 10 грудня 2024 року                       № 7005-9701-6516-1451, а тому ці суми підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		 
		Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року скасувати.
		Прийняти нове рішення.
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування поетапного порядку виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , призначеної відповідно рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 червня 2024 року № 15/с.
		 
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу призначену відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 червня 2024 року № 15/с у розмірі 4   980 000,00 грн одним платежем, без застосування пункту 1.10 наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45, з урахуванням проведених раніше виплат.
		 
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги на суму 4360,32 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.  
		 
		Суддя-доповідач          Н.В.    Коваленко
		       
		Судді                                                                                                                 А.Ю. Бучик   
		 
		                                                                                                                         А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...