Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1242/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 12.11.2025. Зареєстровано: 14.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2025.
Дата набрання законної сили: 10.11.2025
Номер судового провадження: А/855/29337/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1242/25                             Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  10 листопада 2025 року                                                                   м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді                                                            Коротких А.Ю.,
		суддів                                                                                Сорочка Є.О.,
		                                                                                          Чаку Є.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, Державна інспекція архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, Державна інспекція архітектури та містобудування України про зобов`язання вчинити дії.
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року позов задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
		Сторони були належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду справи - 11 листопада 2025 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1  ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2017 року за №ЧК082171533714 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт:    «реконструкція  частини житлового будинку  з добудовою та надбудовою, АДРЕСА_1 , містобудівні умови та обмеження від 19.01.2016 №271, замовник - ОСОБА_1 ».
		25.04.2018 року наказом позивача №201 скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта: реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою, АДРЕСА_1 (скасування дії містобудівних умов та обмеження від 19.01.2016 №271).
		29.08.2024 року за результатом проведення заходу щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складений акт №10 (а.с.164-187 т.1 направлений рекомендованою кореспонденцією 2030100049509), де зафіксовано, що відповідач проводить роботи з будівництва будівлі    (збудований підвальний та перший поверхи) без отримання дозвільних документів в установленому порядку.
		29.08.2024 року відповідачу виданий припис №1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 29.10.2024 року з повідомленням Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради.
		12.12.2024 року згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.11.2024 року №1420 (а.с.198-200 т.1)    «Про погодження здійснення позапланового державного архітектурно-будівельного контролю» здійснена перевірка    (акт №15 - а.с.212-236 т.1) виконання припису від 29.08.2024 року №2, що не виконаний. 
		Під час перевірки 29.08.2024 року за адресою АДРЕСА_1 земельна ділянка 7110800000:02:005:0716 встановлено, що ОСОБА_1 провела роботи по будівництву будівлі без отримання дозвільних документів, на момент перевірки збудований підвальний та перший поверх, складений протокол №5 про адміністративне правопорушення, виданий припис №2 про усунення порушень до 29.10.2024 року, що станом на 12.12.2024 року не виконаний - забудовник ОСОБА_1 або її представники, які будують та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки систематично не прибували на об`єкті будівництва з метою участі у проведенні перевірки, тому перевірки проводилась із залученням представників органів місцевого самоврядування відповідно до абз.4 п.9 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю: порушений пп а ч.3  ст.41 Закону №3038-VI, пп3 п.11 постанови КМУ №553.
		У кримінальному провадженні №12023250320001443 28.08.2023 проведений слідчим ГУНП в Черкаській області обшук за адресою незаконного будівництва по АДРЕСА_1 (а.с.20 т.1).
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Верховний Суд у справі №420/228/19 ЄДРСР 92334415 висновує: залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва. 
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16, від 6 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18. З урахуванням положень  статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  та  статті 376 ЦК України  та судової практики їх застосування, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, а саме у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови. 
		У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень  статті 376 ЦК України,  статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  дійшов висновку, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги,  встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, є Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127.
		Згідно з частиною першою  статті 376 Цивільного кодексу України  (ЦК України)    житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 
		За змістом частин 2-5 цієї ж статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. 
		Відповідно до частини сьомої  статті 376 ЦК України  у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. 
		Наведеним положенням кореспондують приписи  статті 38 Закону № 3038-VI  відповідно до частини першої якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь закріплено у  Законі України від 08.06.2000 року  № 1805-III «Про охорону культурної спадщини»  (далі - Закон № 1805-III). 
		Згідно з частиною 3  статті 32 Закону № 1805-III  передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. 
		Відповідно до  статті 37 Закону № 1805-III  будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності  письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини  на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. 
		Відповідно до  статті 30 Закону № 1805-III  органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
		Відповідно до  ст.38 Земельного кодексу України  до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена  наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 зі змінами. Згідно з п.1.4 наказу № 548 визначений поділ земель на окремі види цільового призначення земель, що характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
		Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач тривалий час свідомо ухиляється від виконання вимог, встановлених у приписі №2 і тому орган державного архітектурно-будівельного контролю правомірно подав позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта - підвального та першого поверху приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.
		З матеріалів справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 має цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.40 т.1).
		Види земель за кодом 02.03 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (восьмикімнатна і більше загальною площею 905.75 - а.с.34 т.1) та 02.01 «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відрізняються за типами забудови та навантаженням на ґрунт, що підтверджує різне цільове призначення.
		А тому з огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 була обізнана щодо самочинного будівництва без узгодження документації з органами охорони культурної спадщини за скасованих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2016 №271 року «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою»   за адресою:  АДРЕСА_1 (а.с.28 т.1), то суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
		                                             П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      Коротких А.Ю.
		 
		Судді:                                                                                          Сорочка Є.О.
		 
		                                                                                                    Чаку Є.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...