Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/27496/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 17.11.2025. Зареєстровано: 18.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2025.

Номер судового провадження: 2/607/1084/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17.11.2025  Справа №607/27496/24 Провадження №2/607/1084/2025
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача Пукало І.М., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Фаворит-2» Приватного підприємства «Дружба Сервіс-житло 1» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,
		 
		у с т а н о в и в :
		19.12.2024 представник Дочірнього підприємства «Фаворит-2» Приватного підприємства «Дружба Сервіс-житло 1» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести місце загального користування (коридору) на другому поверсі першого під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у попередній стан та демонтувати перегородку із дверима, влаштовану біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 .
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Дочірнє підприємство «Фаворит-2» приватного підприємства «Дружба сервіс-житло 1» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та надає послуги з управління будинком у м.Тернополі. Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_3 . 
		28 серпня 2024 року фахівцями Головного управління ДСНС у Тернопільській області та представниками ДП «Фаворит-2» проведено комісійне обстеження коридору другого поверху першого та другого під`їздів житлового будинку АДРЕСА_1 . За результатами огляду встановлено, що на другому поверсі першого під`їзду в кінці загального коридору з лівої (біля квартири АДРЕСА_4 ) розміщена перегородка із дверима.
		Листом Головного управління ДСНС у Тернопільській області від 09 вересня 2024 року №64 005-4781/64 18/2 зобов`язано ДП «Фаворит-2» вжити заходів реагування для приведення у відповідність технічній документації розміщення дверей та шляхів евакуації. Згідно витягу з інвентарної справи на багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , первісне планування будинку не передбачало облаштування таких перегородок та дверей біля квартир відповідачів. 
		Відповідачі самочинно без відповідних дозволів компетентних органів перепланували частину спільного коридору цегляною перегородкою з облаштуванням дверей, приєднавши до своєї квартири частину приміщення загального користування. Відповідачі незаконно заволоділи спільною та неподільною сумісною власністю усіх мешканців під`їзду, чим обмежили доступ до частини приміщення загального користування інших співвласників багатоквартирного будинку та порушили правила пожежної безпеки. Відповідачам надіслано лист ДП «Фаворит-2» щодо надання дозвільних документів на встановлення перегородок. У разі ж відсутності таких документів відповідачів зобов`язано демонтувати вказані перегородки.
		Оскільки жодних документів на адресу підприємства від відповідачів не надходило, перегородки не демонтовано, 14 жовтня 2024 року відповідачам надіслано припис про усунення порушень до 20 жовтня 2024 року.
		За вказаних обставин, перегородки із дверима у загальному коридорі встановлені відповідачами на другому поверсі у першому під`їзді будинку АДРЕСА_5 без проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил, без відповідного дозволу, тобто з порушенням встановленої процедури прийняття здійсненої реконструкції до експлуатації в установленому законом порядку.
		Однак, станом на дату звернення до суду порушення відповідачами не усунуто.
		Ухвалою судді від 26.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/27496/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, із підстав зазначених у позові та просив суд їх задовольнити. 
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав їх неправомірності та необґрунтованості. Просить суд застосувати до виниклих правовідносин позовну давність.
		Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, встановив наступні обставини.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи суспільних інтересах. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Фаворит-2» приватного підприємства «Дружба сервіс-житло 1» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та надає послуги з управління будинком у м. Тернополі відповідно до договору від 24 вересня 2021 року №239у про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі  Договір №239у). 
		Як вбачається із довідки ДП «Фаворит-2» від 18.12.2024 №207 відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_3 . 
		Власником особового рахунку цієї житлової площі є ОСОБА_2 .
		28 серпня 2024 року фахівцями Головного управління ДСНС у Тернопільській області та представниками ДП «Фаворит-2» проведено комісійне обстеження коридору другого поверху першого та другого під`їздів житлового будинку АДРЕСА_1 . За результатами огляду встановлено, що на другому поверсі першого під`їзду в кінці загального коридору з лівої (біля квартири АДРЕСА_4 ) розміщена перегородка із дверима. 
		Листом Головного управління ДСНС у Тернопільській області від 09 вересня 2024 року №64 005-4781/64 18/2 зобов`язано ДП «Фаворит-2» вжити заходів реагування для приведення у відповідність технічній документації розміщення дверей та шляхів евакуації. 
		Як вбачається із витягу з інвентарної справи на багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , первісне планування будинку не передбачало облаштування таких перегородок та дверей біля квартир відповідачів.
		24 вересня 2024 року за вихідним номером 70/1 відповідачам надіслано лист ДП «Фаворит-2» щодо надання дозвільних документів на встановлення перегородок. У разі ж відсутності таких документів відповідачів зобов`язано демонтувати вказані перегородки. 
		Згідно акту обстеження ДП «Фаворит-2» від 11.10.2024 № 1 у місці загального користування (загальному коридорі) у першому під`їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 встановлено перегородку із дверима. Згідно даних інвентарної справи на багатоквартирний будинок вказана перегородки не передбачена, тобто встановлена мешканцями самовільно. 
		Так, як жодних документів на адресу підприємства від відповідачів не надходило, перегородки не демонтовано, 14 жовтня 2024 року відповідачам надіслано припис про усунення порушень до 20 жовтня 2024 року.
		Згідно актів обстеження ДП «Фаворит-2» від 22.11.2024 № 3, у місці загального користування (загальному коридорі) у першому під`їзді багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 перегородки із дверима не демонтовано.
		У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
		У ст. 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		У пункті 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, визначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
		Згідно п. 1.4.1. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 квітня 2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 1.4.4. Наказу, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
		Згідно з пунктом 1.4.5 Правил № 76 для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
		Водночас згідно з пунктом 1.4.6 Правил № 76 власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
		Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
		У пункті 1.4.3 Правил № 76 передбачено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.
		Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку, що переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), яке передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування будинку, допускається за наявності відповідного на це дозволу.
		ЖК України встановлено обов`язок отримувати дозвіл на прибудову, перепланування для «реконструкції», якщо такі дії передбачають втручання в несучі конструкції будинку.
		Згідно ст.ст. 152, 154 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів здійснюють контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року у справі №761/6800/16-ц.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», передбачено одержання дозволу виконкому місцевої ради та згоди решти учасників спільної власності при проведенні прибудови, надбудови або перебудови жилих і підсобних приміщень будинку.
		Згідно п.1.4.6. Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 квітня 2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
		В підтвердження безпідставності позовних вимог відповідач ОСОБА_4 посилається на те, що рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №91 від 09.02.2000 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 » вирішено погодити здійснене перепланування квартири АДРЕСА_6 і вважати дану квартиру двокімнатною загальною площею 47,2 кв.м., житловою площею 26.7 кв.м.
		У відповідь на запит суду від 28.05.2025, директором ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» повідомлено, що станом на 29.12.2012 згідно обліку технічної інвентаризації, власниками квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого 08.12.1999 згідно розпорядження органу приватизації №30768 від 07.12.1999. 
		В додатках до відповіді №260/07-2 від 23.06.2025 директором ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» додано технічну характеристику квартири АДРЕСА_3 , з якої вбачається, що коридор (5) площею 5,4 кв.м. (який відгороджений дверною перегородкою, з приводу якої виник спір) входить до загальної площі квартири, та із коридором (1) площею 2,4 кв.м., становить загальна площа коридору 7,8 кв.м.
		Представником позивача в судовому засіданні дані обставини належними та допустимими доказами не спростовані.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
		Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
		Відповідно ст. ст. 76, 80, 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 752/23412/18 від 19.05.2021 року, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		Верховний Суд зауважує, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
		В свою чергу, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За змістом ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи ненадання представником позивача доказів встановлення відповідачами перегородки із дверима у загальному коридорі на другому поверсі у першому під`їзді будинку АДРЕСА_1 , без відповідного дозволу, тобто з порушенням встановленої процедури прийняття здійсненої реконструкції до експлуатації в установленому законом порядку, натомість відповідачем надані докази, які свідчать про те, що облаштування вказаної дверної перегородки було погоджено рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №91 від 09.02.2000 «Про розгляд заяви ОСОБА_2 », а тому Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача і доходить висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю представником позивача заявлених позовних вимог.
		Крім того, відповідач просив застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
		Водночас, слід враховувати наступне.
		Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).
		Відтак, оскільки Суд не знаходить підстав для задоволення позову, заява відповідача про застосування строку позовної давності, не підлягає задоволенню.
		Понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд покладає на позивача.
		Керуючись ст.ст.133,141,223,258-259,263-265,268ЦПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Фаворит-2» Приватного підприємства «Дружба Сервіс-житло 1» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії  відмовити.
		Копію рішення направити сторонам у справі.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
		 
		Реквізити учасників справи:
		Позивач: Дочірнє підприємство «Фаворит-2» Приватного підприємства «Дружба Сервіс-житло 1», адреса: вул.Спадиста, 8, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 35642705.
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 . 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...