Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/21402/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надіслано судом: 17.11.2025. Зареєстровано: 18.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/607/6624/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.11.2025  Справа №607/21402/25 Провадження №1-кс/607/6624/2025
		 
		 
		Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб ГУНП в Тернопільській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР і зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою звернувся ОСОБА_3 , просить визнати бездіяльність уповноваженої особи ГУНП в Тернопільській області щодо невнесення відомосте до ЄРДР за заявою від 11.10.2025 року такою, що є незаконною і протиправною; зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування; визнати потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . 
		В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначив, що він звернувся з відповідною заявою до ГУНП в Тернопільській області, проте, станом на день звернення до слідчого судді зі скаргою, відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, не внесено.
		Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задовольнити.
		Представник ГУНП в Тернопільській області, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, тому з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.
		Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
		Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ГУНП в Тернопільській області із заявою від 11.10.2025 року в якій зазначив, що 26 вересня 2025 року, орієнтовно між 09:00 та 10:00 годинами, біля квартири АДРЕСА_1 двоє працівників поліції, серед яких одна патрульна поліцейська ОСОБА_5 , в черговий раз (було і раніше подібне та за участю також поліцейських, а ще напади ОСОБА_6 (яка не працює орієнтовно 15 років підряд ніде загальновідомо веде пияцький спосіб життя із співмешканцем СЗЧшником також неблагополучний) на ОСОБА_7 на робочому місці чи випадково перестрівши) поліцейські привели загальновідомо неблагополучну особу (на обліках тощо) яка відома на ім`я ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені особи копали двері до квартири АДРЕСА_2 ногами, били кулаками, смикали за клямку, намагалися силоміць відчинити вхідні двері, погрожували їх вибити, чим створили реальну загрозу незаконного проникнення до житла. Під час цього, 26.09.2025 p., поліцейська ОСОБА_5 телефонувала ОСОБА_9 , яка в той час перебувала на роботі і виконувала роботу (працює у ЖЕКу ДП «Фаворит-3», ДП «Фаворит-2» та ін.) і поліцейська погрожувала розправами, серед яких та вибиттям дверей, якщо їх не буде відчинено добровільно. Також висловлювалася, по її словах, що вона «знайде» ОСОБА_7 і ще що викличе додатковий наряд поліції, який допоможе вибивати двері. До поліцейської ОСОБА_5 від ОСОБА_9 не надходили жодні заяви чи звернення тому її поява разом із неблагополучною особою ОСОБА_6 та агресивна поведінка є безпідставними і неправомірними. Поліцейська не пояснила причин свого прибуття, не представила законних підстав, не вчинила жодних дій, спрямованих на припинення конфлікту, а навпаки  заохочувала та підбурювала Миронівною до протиправних дій. Ніяких адміністративних матеріалів на місці скоріш за все не було складено, хоча ситуація мала очевидні ознаки хуліганства (копання дверей і т.д,) та ще замаху на порушення недоторканності житла, учиненого групою осіб, у тому числі за участю працівника поліції. На переконання заявника, у викладених подіях наявні ознаки замаху на порушення недоторканності житла (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 162 КК України), перевищення службових повноважень (ст. 365 КК України) та хуліганства (ст. 296 КК України).
		Заявник просив за даним фактом внести відомості до ЄРДР; видати від правоохоронних органів та поліцїі 2 відеореєстратори та 2 тривожні кнопки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за державний рахунок; витребувати, дослідити та зберегти відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які були присутні під час інциденту, записати копію на диск і зберігати безстроково за правилами архівного зберігання. 
		Поряд з цим, на момент звернення до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесенні до ЄРДР не були.
		Перевіряючи доводи заявника про наявність в діях службових осіб ГУНП в Тернопільській області бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчий суддя зазначає таке.
		Положеннями частини першої ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
		Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 року, норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
		Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Згідно норм ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
		Отже, вирішальним чинником для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
		Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 року у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «… положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування  це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин....».
		Відтак ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
		Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
		Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
		При цьому, слідчий суддя керується змістом права на доступ до правосуддя та ефективний судовий захист, бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України», де «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення… Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
		Надаючи оцінку твердженням ОСОБА_3 , слідчий суддя встановив, що він звернувся до ГУНП в Тернопільській області із заявою від 11.10.2025, в якій, на його думку, міститься інформація про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 162, ст. 365, ст. 296 КК України, про що просив внести відомості до ЄРДР.
		Поряд з цим, зі змісту вказаної заяви ОСОБА_3 вбачається, що у ній міститься хаотичний опис обставин, які на його думку, вказують на наявність зазначених складів кримінальних правопорушень, без викладу будь-яких обставин, які утворюють об`єктивну сторону цих кримінальних правопорушень та могли б свідчити про їх вчинення.
		На переконання слідчого судді, викладені ОСОБА_3 у заяві від 11.10.2025 відомості не містять вагомих та об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 162, ст. 365, ст. 296 КК України, і є недостатніми для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Відтак, відсутність у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомостей, які б давали підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, не зумовлює обов`язок слідчого, дізнавача чи прокурора внести відомості до ЄРДР.
		Враховуючи зазначене, слідчий суддя не вбачає з боку службових осіб ГУНП в Тернопільській області бездіяльності, яка б суперечила вимогам законодавства, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
		Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 р. положення ч.3 ст.307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв`язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.
		Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб ГУНП в Тернопільській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР і зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		  Слідчий суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...