Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/678/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 18.11.2025. Зареєстровано: 19.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2025.
Дата набрання законної сили: 18.11.2025
Номер судового провадження: К/990/45533/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		18 листопада 2025 року  
		м. Київ
		 
		справа №460/678/25
		адміністративне провадження №К/990/45533/25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Мельник-Томенко Ж.М.,  Загороднюка А.Г., 
		перевірив касаційну скаргу Вараської міської ради Рівненської області
		на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року
		у справі №460/678/25
		за позовом Вараської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Вараської міської ради, Департаменту культури, туризму, молоді та спорту виконавчого комітету Вараської міської ради, Вараського центру соціальних служб та послуг до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент житлово-комунального господарства, майна та будівництва виконавчого комітету Вараської міської ради, Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, Міський голова міста Вараш Мензул Олександр Павлович третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна військова адміністрація 
		про визнання протиправним та скасування наказу, -
		ВСТАНОВИВ:
		Вараська міська рада звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Вараської міської військової адміністрації Вараського району Рівненської області №16 від 13 січня 2025 року «Про здійснення окремих повноважень відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, відмовлено в задоволенні позову.
		До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вараської міської ради Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №460/678/25.
		Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
		Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, які обґрунтовує наступним.
		Так, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду щодо:
		- застосування частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у подібних правовідносинах (викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №620/7714/22), згідно з якими органи місцевого самоврядування (далі - ОМС) продовжують функціонувати після введення воєнного стану в Україні та здійснювати надані їм повноваження, а повноваження військових адміністрацій залежить від підстав їх утворення;
		- застосування статей 19, 64 Конституції України, пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у подібних правовідносинах, зокрема при реалізації в умовах воєнного стану повноважень органами публічної влади, а також стосовно порядку встановлення обмежень, що викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22;
		- застосування частини 2 статті 10 та частини 1, 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у подібних правовідносинах з реалізації повноважень військовими адміністраціями населених пунктів та повноважень, які надаються військовим адміністраціям внаслідок прийняття постанови Верховної Ради України, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/3942/23;
		- застосування норм частини 1 статті 2 та частини 1 статті 5 КАС України, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а, стосовно умов надання правового захисту судом у порядку адміністративного судочинства;
		- застосування норм статей 5, 7, 140 Конституції України, статті 172 Цивільного кодексу України, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 стосовно визначення інтересів громади та права органів місцевого самоврядування захищати економічні інтереси територіальної громади в судовому порядку;
		- застосування частини 1 статті 5 КАС України, викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17;
		- застосування статті 8 Конституції України, викладені у постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 910/5098/18, від 18 березня 2019 року у справі №910/5244/18, від 20 березня 2019 року у справі №910/7715/18, від 18 квітня 2019 року у справі №910/5105/18, від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 при вирішенні судами питання щодо застосування актів, які не відповідають Конституції України.
		В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження визначених пунктом 3 частин 4 статті 328 КАС України. Скаржник вказує про відсутність висновків Верховного суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
		- щодо питання застосування та співвідношення статті 143 Конституції України, частини 2 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частини 1 статті  26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 3 розділу ХІІ та статті 57-1 Закону України «Про освіту», абзацу 3 пункту 1 розділу Х Закону України «Про культуру», статті 1 та пункту 2 розділу ХІІІ Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», частини 1 статті 4 та частини 1 статті 11, пункту 51 частини 5 статті 11 Закону України «Про соціальні послуги», статті 2 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», підпункту  5 пункту 22 розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» БК України, у правовідносинах, які виникли між міською радою та військовою адміністрацією для визначення меж, підстав та способу здійснення повноважень військовими адміністраціями населених пунктів та ОМС в умовах воєнного стану, які визначені у вказаних нормах;
		- щодо застосування статті 7 Конституції України, статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, що ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» (далі - Європейська хартія), статті 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункту 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 щодо обмеження повноважень діючих ОМС в умовах воєнного стану;
		- щодо визначення терміну та ознак «втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення ОМС наданих їм власних повноважень», які застосовуються в статтях 20, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» як окремої підстави для визнання ОМС «потерпілим» від порушення законного інтересу територіальної громади на організаційну та фінансову самостійність у вирішенні питань місцевого значення та підстави для надання правового захисту такого інтересу в суді;
		- щодо співвідношення частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (відповідно до якої повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та ОМС, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом) та частини 6 статті 7 КАС України (якою передбачено, що аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування).
		- щодо співвідношення частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частини 2 статті 35 «Про місцеві державні адміністрації», частини 3 статті 71 «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обов`язковості залучення органів місцевого самоврядування до розгляду військовою адміністрацією населеного пункту питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування та попереднього оприлюднення проєкту наказу.
		Крім того, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
		Отже, обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
		Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
		Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Вараської міської ради Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №460/678/25.
		2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
		3. Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу №460/678/25.
		4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		А.В. Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко 
		А.Г. Загороднюк,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...