Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/20302/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 19.11.2025. Зареєстровано: 20.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2025.
Дата набрання законної сили: 25.11.2025
Номер судового провадження: 1-кс/643/6524/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025221170003148

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 643/20302/25 
		Провадження № 1-кс/643/6524/25 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2025 року слідчий суддяСалтівського районногосуду містаХаркова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні залисуду вм.Харкові клопотанняпрокурора Салтівськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3  про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221170003148 від 11.11.2025р., за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, 
		встановив:
		 
		Слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221170003148 від 11.11.2025р., за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 
		11.11.2025 до Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.11.2025 о 06:20 за адресою: м. Харків, вул. Гвардційців-Широнінців буд. 26, автомобілем «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 стався наїзд на пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом правого плеча, закритий перелом правої гомілки, відкритий перелом лівої гомілки, забій передньої черевної стінки, геморогічний шок 1 ступеню, остання була госпіталізована до лікарні.
		11.11.2025 у період часу з 09 год. 10 хв. до 10 год. 15 хв. було проведено огляд місця дорожньо - транспортної пригоди за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 18, де було виявлено а/м ВАЗ 21063 Д.н.3. НОМЕР_2 з механічними пошкодженнями.
		Під час проведення огляду було вилучено а/м ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
		Власником легкового автомобіля ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 є гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , к.т. НОМЕР_4 , який на момент ДТП був за кермом вказаного авто.
		На теперішній час наявні підстави вважати, що у виявленого та вилученого транспортного засобу наявні сліди вчинення кримінального правопорушення. 
		11.11.2025 вищевказаний транспортний засіб було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні. 
		Таким чином існують достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені під час проведення огляду місця ДТП транспортні засоби є засобом вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, у органу досудового розслідування наявна необхідність у проведенні судової автотехнічної експертизи, з метою встановлення технічного стану вищезазначених транспортних засобів та з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Прокурор разом з клопотанням подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Підстав для визнання явки обов`язковою слідчий суддя не вбачає.
		Власник автомобіля ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Підстав для визнання явки обов`язковою слідчий суддя не вбачає.
		Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Підстав для визнання явки обов`язковою слідчий суддя не вбачає.
		Згідно ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		В зв`язку з розглядом клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.
		Суд, розглянувши клопотання про арешт майна, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Автомобіль, вилучений 11.11.2025 за результатом проведення огляду відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може свідчити про причетність вказаної особи до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
		Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилученого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
		Прокурор у клопотанні зазначає, що 11.11.2025 у період часу з 09 год. 10 хв. до 10 год. 15 хв. було проведено огляд місця дорожньо - транспортної пригоди за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 18, де було виявлено а/м ВАЗ 21063 Д.н.3. НОМЕР_2 з механічними пошкодженнями. Під час проведення огляду було вилучено а/м ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
		До суду клопотання прокурора надійшло поштою 17.11.2025. Відповідно до трекінгу поштового відправлення №6103800269704, який зазначено на поштовому конверті, клопотання було прийнято 12.11.2025.
		Постановою слідчого від 11.11.2025 вилучений в ході проведення огляду місця дорожньо - транспортної пригоди за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 18, а саме: а/м ВАЗ 21063 Д.н.3. АX8677ІО, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
		Згідно ч.2 ст.170 КПК України, метою арешту майна є збереження речових доказів.
		Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
		Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
		Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
		Крім цього, відповідно до п.п. 4, 5 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
		Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
		Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також, згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). 
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
		Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-175, 309, 395 КПК України, - 
		 
		ухвалив:
		Клопотання задовольнити.
		Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_3 який вилучено в ході проведення огляду місця ДТП 11.11.2025 за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 18, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
		Місцем зберігання вилученого прошу визначити майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, 107А.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали  в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...