Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1785/24 (908/1651/25) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано судом: 20.11.2025. Зареєстровано: 20.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2025.

Номер судового провадження: 14/38/24-21/23/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи 14/38/24-21/23/25
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.11.2025 Справа № 908/1785/24 (908/1651/25)
		м. Запоріжжя Запорізької області 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, розглянувши матеріали
		 
		За позовною заявою - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Симан Микола Миколайович, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
		до відповідача - Фермерського господарства Черниське (вул. Поштова, 27/29, приміщення ХVІІІа, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 34258209, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
		про розірвання договору оренди землі
		 
		в межах провадження у справі № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське (вул. Поштова, 27/29, приміщення ХVІІІа, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 34258209, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
		Розпорядник майна - Кучак Юрій Федорович (а/с 9, м. Київ, 03035, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
		 
		Без участі представників сторін
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		29.05.2025 до підсистеми Електронний суд від ОСОБА_1 надійшла позовна заява (вх. № 1799/08-07/25 від 30.05.2025) до відповідача - Фермерського господарства Черниське просить: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розірвати Договір оренди землі № 255 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:0367, площею 2,7853 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299793; розірвати Договір оренди землі № 256 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1367, площею 1,6097 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299395; розірвати Договір оренди землі № 257 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:0368, площею 2,7491 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27298769; розірвати Договір оренди землі № 258 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1368, площею 1,6210 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299098. Справу розглянути без участі позивача та його представника у підготовчому та судовому засіданні, позовні вимоги підтримуємо та просимо їх задовольнити. Не заперечуємо проти винесення заочного рішення за результатами розгляду справи.
		Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.05.2025 розгляд вищевказаної позовної заяви визначено судді Сушко Л.М., в провадженні якої перебуває справа № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача - Фермерського господарства Черниське про розірвання договорів оренди землі, в межах розгляду справи про банкрутство № 908/1785/24. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		Акціонерне товариство Банк кредит Дніпро звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 10.12.2024 і направити справу № 908/1785/24 до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк кредит Дніпро на постанову Господарського суду Запорізької області від 10.12.2024 у справі № 908/1785/24 задоволено. Постанову Господарського суду Запорізької області від 10.12.2024 у справі № 908/1785/24 скасовано. Справу № 908/1785/22 направлено до Господарського суду Запорізької області для розгляду зі стадії розпорядження майном.
		Відповідно до протоколу Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 справу № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське для подальшого розгляду передано судді Черкаському В.І.
		Ухвалою від 20.08.2025 (суддя Сушко Л.М.) постановлено матеріали справи № 908/1785/24 (908/1651/25) за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Фермерського господарства Черниське про розірвання договорів оренди землі передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське, яка перебуває у провадженні судді Черкаського В.І.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2025 та розпорядження № П-342/25 від 26.08.2025 матеріали справи № 908/1785/24 (908/1651/25) передано на розгляд судді Черкаському В.І.
		Ухвалою від 27.08.2025 матеріали справи № 908/1785/24 (908/1651/25) за позовом від ОСОБА_1 (вх. № 1799/08-07/25 від 30.05.2025) до відповідача - Фермерського господарства Черниське про розірвання договорів оренди землі прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське. Постановлено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Ухвалено що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1785/24 (908/1651/25).
		Відповідач вимог ухвали суду 27.08.2025 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.
		Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
		Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позовну заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
		Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
		Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
		Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
		Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
		21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/1785/24 про банкрутство Фермерського господарства Черниське. У справі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович.
		Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 708979, Позивач є власником земельної ділянки площею 2,7853 га, кадастровий номер 7425589500:04:000:0367, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 17.05.2018 власником земельної ділянки укладено Договір оренди землі № 255 (далі - Договір 1), за умовами якого він передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ Черниське на строк 10 років з правом поновлення. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 30.07.2018 в Державному реєстрі речових прав, номер запису 27299793.
		Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 708977, Позивач є власником земельної ділянки площею 1,6097 га, кадастровий номер 7425589500:03:000:1367, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 17.05.2018 власником земельної ділянки укладено Договір оренди землі № 256 (далі - Договір 2), за умовами якого він передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ Черниське на строк 10 років з правом поновлення. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 30.07.2018 в Державному реєстрі речових прав, номер запису 27299395.
		Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 708980, Позивач є власником земельної ділянки площею 2,7491 га, кадастровий номер 7425589500:04:000:0368, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 17.05.2018 власником земельної ділянки було укладено Договір оренди землі № 257 (далі - Договір 3), за умовами якого він передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ Черниське на строк 10 років з правом поновлення. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 30.07.2018 в Державному реєстрі речових прав, номер запису 27298769.
		Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 708978, Позивач є власником земельної ділянки площею 1,6210 га, кадастровий номер 7425589500:03:000:1368, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. 17.05.2018 власником земельної ділянки укладено Договір оренди землі № 258 (далі - Договір 4), за умовами якого він передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ Черниське на строк 10 років з правом поновлення. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 30.07.2018 в Державному реєстрі речових прав, номер запису 27299098.
		Згідно з умовами Договорів 1, 2, 3, 4 орендна плата на момент їх укладення становить: 7 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 20 січня, наступного за роком, за який вносить орендна плата. В порушення умов Договору ФГ Черниське не сплатило орендодавцю в обумовлені терміни орендну плату за користування земельними ділянками за 2021, 2022 та 2023 роки.
		Відповідач не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, орендну плату не сплачує систематично, у результаті чого істотно порушує умови укладеного Договору. Позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договорів.
		Отже, несплата Фермерським господарством Черниське в обумовлені Договорами строки Орендодавцю орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021 - 2023 роки стала підставою для звернення Сериченко В.І. з відповідним позовом.
		За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Зміст та умови Договору оренди та аналіз наявних договірних правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань, які виникли між Позивачем та Відповідачем на його підставі, свідчить про те, що за своєю юридичною природою між сторонами укладений Договір оренди землі, основними обов`язком відповідача за яким є сплата орендної плати.
		За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
		Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендною землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також самим договором оренди землі.
		Статтею 1 Закону України Про оренду землі, яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
		Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
		Абзацом 5 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
		Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України Про оренду землі, орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
		Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
		Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
		У відповідності до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Згідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Частинами 3 та 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
		Поряд з цим, частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Пунктом 31 Договору оренди передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		Частиною 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д).
		При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
		Згідно ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що: при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив: підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Тлумачення п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).
		Таким чином, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням Відповідачем Договорів оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договорів оренди.
		Тому, виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, Позивач звертає увагу суду, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість добросовісність та розумність.
		Аналіз вказаних норм права дає Позивачу підстави для висновку, що підставою для розірвання договорів оренди землі є саме систематична несплата орендної плати.
		Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
		Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.
		Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі № 387/800/21.
		Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом, відповідачем систематично не сплачується орендна плата за користування земельними ділянками.
		Таким чином, несплата орендної плати є істотним порушення умов договору та діючого законодавства через значну міру позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору з орендарем. Безпосередньо несплата орендної плати має відповідні наслідки, а саме дострокове розірвання договору у випадку систематичної її несплати.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Фермерське господарство Черниське, несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило Позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договорів.
		Крім того, суд зазначає, що в разі відчуженні права оренди, до нового Орендаря переходять всі права і обов`язки покладені на сторони Договором оренди, у тому числі порушені зобов`язання по сплаті орендної плати. Погашення попередньої заборгованості по Орендній платі новим Орендарем не позбавляє Орендодавця права розірвати договір з підстав систематичної несплати орендної плати попереднім Орендарем.
		Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1 - 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
		Таким чином, з досліджених матеріалів справи суд робить висновок, що відповідачем було порушено обов`язок зі сплати орендної плати Сериченко В.І., оскільки орендна плата за користування належними останній земельних ділянок за 2021 - 2023 роки відповідачем не була виплачена, відбувалося систематичне порушення умов договорів з боку відповідача.
		У такому випадку наявні підстави вважати, що з боку відповідача має місце систематичне порушення обов`язку по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово та нормативно обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
		Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
		Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Розірвати Договір оренди землі № 255 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:0367, площею 2,7853 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299793.
		Розірвати Договір оренди землі № 256 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1367, площею 1,6097 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299395.
		Розірвати Договір оренди землі № 257 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:04:000:0368, площею 2,7491 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27298769.
		Розірвати Договір оренди землі № 258 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589500:03:000:1368, площею 1,6210 га, укладений 17.05.2018 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Черниське, право оренди якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 30.07.2018 за номером запису 27299098.
		Стягнути з Фермерського господарства Черниське (вул. Поштова, 27/29, приміщення ХVІІІа, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 34258209) на користь Сериченко Валентини Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп. судового збору.
		Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Копію рішення надіслати сторонам (до електронного кабінету/засобами поштового зв`язку).
		 
		Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2025.
		 
		 
		 
		Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...