Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/7280/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 20.11.2025. Зареєстровано: 21.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2025.
Дата набрання законної сили: 20.11.2025
Номер судового провадження: П/300/8689/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		 
		"20" листопада 2025 р. справа №300/7280/25
		м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі №300/7280/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі  позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі  відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 58021,14 грн.
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.10.2025 відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 04.11.2025 подало до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що у відповідача відсутній податковий борг, заявлений до стягнення. 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.11.2025 заяву Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області задовольнив. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 58021,14 грн, залишив без розгляду.
		Представник ОСОБА_1 10.11.2025 звернувся в суд із заявою про стягнення з Державного бюджету України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. 
		Розглянувши подану суду заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 
		Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
		Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Частиною 10 ст. 139 КАС України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (стаття 134 Кодексу).
		Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
		Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Аналіз цих положень дає підстави для висновку про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати співрозмірність розміру відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи
		Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
		На підтвердження факту залучення адвоката і понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн, суду надано: копію попереднього розрахунку витрат від 27.10.2025; копію акту про прийняття-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 29.10.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001087 від 12.08.2016; ордер серії АТ № 1116488 від 27.10.2025 на надання правничої допомоги адвокатом Саюком Назаром Володимировичем; копію довідки про сплату вартості правничої допомоги. 
		Відповідно до акту приймання-передачі послуг з надання професійної правничої допомоги від 29.10.2025 адвокатом надано Филищук Ліліані Петрівні наступну правничу допомогу: консультація та розробка правової позиції; пошук та вивчення судової практики; ознайомлення з матеріалами справи; підготовка відзиву на позовну заяву.
		Частинами 1 і 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (п.131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
		Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
		Перевіривши обґрунтованість заявлених представником ОСОБА_1 до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, проаналізувавши надані представником Филищук Ліліани Петрівни документи, фактичний об`єм та якість виконаної адвокатом роботи, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, суд вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги не є розумно обґрунтованим за всіма визначеними у акті наданих послуг складовими професійних правничих послуг.
		Суд враховує, що ОСОБА_1 вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
		Суд зазначає, що консультація та розробка правової позиції, пошук та вивчення судової практики, ознайомлення з матеріалами справи, у даному випадку, є невід`ємною частиною роботи щодо складання відзиву на позовну заяву.
		Однак, визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; відзив на позовну заяву є необ`ємний; розгляд справи фактично не відбувався.
		Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними та завищеними, вочевидь, не відповідають складності та змістовності поданого процесуального документа.
		Суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації відповідачу за рахунок Державного бюджету України в сумі 3000 грн.
		З урахуванням викладеного, заява представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.
		Керуючись статтями 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі №300/7280/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу  задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддею.
		 
		Суддя /підпис/ Скільський І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...