Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/1578/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: 20.11.2025. Зареєстровано: 21.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2025.

Номер судового провадження: 2/448/768/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальнийномер 448/1578/25  
		Провадження № 2/448/768/25
		 
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		(повний текст)
		 
		14.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді Кічака Ю.В.,
		при секретарі судового засідання Романченко І.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І.Стислий зміст позовних вимог.
		Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , покликаючись на те, що 22 грудня 2011 року між нею (позивачкою) та відповідачем укладено шлюб, зареєстрований Судововишнянською міськоюрадою Мостиськогорайону Львівськоїобласті,про щозроблено актовийзапис №59. Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
		Зазначає, що спочатку у неї з відповідачем сімейні відносини склалися добре, в сім`ї панували любов та взаєморозуміння. Однак, згодом почали виникати сварки, у результаті чого між ними зникло почуття любові. З`ясувалося, що у неї відповідачем різні погляди на сімейне життя, на роль та обов`язки у ньому кожного з подружжя. Водночас спроби примиритися не дали результатів.
		Вказує, що сімейні відносини між ними (сторонами) припинилися понад два роки тому. З того часу вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Стверджує, що за період окремого проживання, по суті, стали чужими людьми. 
		Вважає, що подальше підтримування сімейних відносин між ними є неможливим, а формальне перебування у шлюбі недоцільним та не бажаним. Залишатись надалі у такому шлюбі вона немає наміру.
		З огляду на наведене, з врахуванням відсутності між ними почуттів любові і поваги, просить суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу, укладеного між нею (позивачкою) та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 22 грудня 2011 року Судововишнянською міською радою Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №59.
		ІІ. Позиція учасників справи.
		У судовезасідання позивачка ОСОБА_1  не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності. При цьому у вказаній заяві зазначає, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
		Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, що зазначена у матеріалах справи, зокрема за адресою: ( АДРЕСА_1 ), та яку суд розцінює як останнє відоме зареєстрованемісце проживання відповідача. Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
		Крім того, як вбачається із матеріалів справи, виклики відповідача здійснювалися у відповідності до вимог ч.11ст.128 ЦПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та останній вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи з часу опублікування оголошення про виклик.
		Тому, на підставі статей128,131 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
		ІІІ. Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою судді від 11.09.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін.
		Ухвалою судді від 14.11.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи у даній цивільній справі. 
		Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а також враховуючи те, що позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		ІV. Обставини справи, встановлені судом. 
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивачки  ОСОБА_1 , судом встановлені наступні обставини.
		Сторони з 22 грудня 2011 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Судововишнянською міською радою Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №59.
		Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
		Встановлено, що сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються, їх шлюб існує формально, позивачка ОСОБА_1 на розірванні шлюбу наполягає. 
		Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.12.2011 року; копією сторінок паспорта позивачки; копією сторінок паспорта відповідача; іншими матеріалами справи.
		V. Застосовані судом норми права.
		Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
		Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
		Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
		Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
		Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. 
		Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
		Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
		Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
		Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
		Статтею 109 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
		Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
		Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
		Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
		Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
		У відповідності до положень ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
		VI. Висновки суду. 
		Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
		Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.
		Підсумовуючи, суд вважає, що позов обґрунтований, шлюб між сторонами існує формально, докази про можливість збереження сім`ї сторін відсутні, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, примирення між сторонами неможливе, їхня сім`я розпалася остаточно, позивачка  ОСОБА_1 не виявила бажання примиритись та наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, що має істотне значення, відтак шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
		Вимоги про відновлення свого дошлюбного прізвища позивачка ОСОБА_1 не заявляла.
		VII. Розподіл судових витрат між сторонами
		Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №73921682 від 18 серпня 2025 року.
		З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволено, то у відповідності до вимогст.141 ЦПК України, як вважає суд, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути сплачений нею судовий збір у зазначеному вище розмірі.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу  задовольнити.
		Розірвати шлюбміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.12.2011 року Судововишнянською міською радою Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №59.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесений нею судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
		Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
		Повний текст рішення складено 19.11.2025 року.
		Відомості про учасників справи:
		Позивачка:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
		Відповідач:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджень м.Судова Вишня, Мостиського району Львівської області, останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою:  АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
		 
		 
		 
		Суддя                                             Ю.В. Кічак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...