Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/29658/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 26.11.2025. Зареєстровано: 27.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2025.
Дата набрання законної сили: 26.11.2025
Номер судового провадження: К/990/28815/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 листопада 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/29658/24
		адміністративне провадження № К/990/28815/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс»
		про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів               Кругового О.О., Баранник Н.П., Малиш Н.І. від 13 червня 2025 року
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до  Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти), Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - ДП  «Інфоресурс»), в якому просив:
		- визнати протиправною відмову Міносвіти від 18 жовтня 2024 року № 3/7646-24 у внесенні змін до відомостей, що містяться щодо нього в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО);
		- зобов`язати Міносвіти та технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс», внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО, щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII), а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, вказати  - «Так, не порушує».
		2.          На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 23 вересня 2024 року його було зараховано на навчання Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури, освітній рівень - фахового молодшого бакалаврату за денною формою навчання, де продовжує навчатися.
		Вказаний фаховий коледж сформував довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 359986 про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.
		На адвокатський запит від 04 жовтня 2024 року Директорат фахової передвищої, вищої освіти Міносвіти відмовив у внесенні змін до даних ЄДЕБО.
		На думку позивача, його навчання за освітнім рівнем бакалавра у Донецькому національному технічному університеті протягом 2013- 2014 років не порушує послідовність здобуття освіти, оскільки стаття 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII) передбачає саме попереднє здобуття освіти, а не навчання протягом одного року.
		Тому поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, а Міносвіти та ДП «Інфоресурс» як технічний адміністратор ЄДЕБО зобов`язані внести відповідні зміни.
		3.          ДП  «Інфоресурс» не визнало позов, зазначало, що державне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, не проводить освітньої діяльності та до його компетенції не належить внесення до ЄДЕБО та підтримка в повному, актуальному та достовірному стані інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти.
		Також вказувало, що до ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно порушення поточним здобуттям освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.
		4.          Міносвіти не скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 .
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		5.          Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28 січня 2025 року задовольнив частково позов:
		- визнав протиправною відмову Міносвіти від 18 жовтня 2024 року № 3/7646-24 у внесенні змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 ;
		- зобов`язав Міносвіти внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону № 2145-VIII, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує";
		- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
		- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міносвіти відшкодування понесених витрати з оплати судового збору в сумі 968,96 грн.
		6.          Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 не завершував навчання за освітньо-професійним ступенем бакалавра, не проходив атестацію та не отримував диплом бакалавра, тому зазначене не може підтверджувати здобуття ним відповідного рівня освіти.
		Відхиляючи роз`яснення, викладені в адресованому керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс» листі Міносвіти від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 про особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО, суд вказав, що такі роз`яснення не є нормативно-правовим актом, мають лише інформаційний та рекомендаційний характер.
		7.          Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13 червня 2025 року скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		8.          Суд апеляційної інстанції виходив з того, що після здобуття освітнього рівня бакалавра наступним освітнім рівнем є рівень магістра, а не фахового молодшого бакалавра.
		Позивач вже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівня освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, а тому довідка від 20 вересня 2024 року № 359986 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО сформована правильно.
		Здобуття освіти в непослідовному порядку ніяким чином не пов`язано з реалізацією позивачем права на здобуття освіти.
		Апеляційний суд відхилив покликання позивача щодо застосування положень пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII лише стосовно завершеного процесу навчання шляхом отримання диплому бакалавра, вказавши, що за умови такого тлумачення норми права здобувач освіти, задля можливості отримання відстрочки від призову, може постійно перебувати в статусі «здобувача освіти» на тому самому рівні освіти з метою нездобуття освіти, а отримання відстрочки від призову, що не відповідатиме справедливому балансу між правом особи на освіту та її конституційним обов`язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		9.          Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року.
		10.          На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 53 Конституції України, статті 10 Закону № 2145-VIII, пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, статті 7 Закону України від 01 липня       2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII), а також про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування вказаних норм права у питанні, чи може вважатися здобутою освіта певного рівня, якщо особа була зарахована на навчання за відповідним освітнім рівнем, однак була відрахована до завершення навчання і не отримала документа про освіту встановленого зразка.
		Умовою застосування положень пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII є отримання особою саме закінченого рівня освіти, яким, на думку скаржника, є отримання диплому.
		Позивач був відрахований 20 лютого 2015 року з навчання у Державному вищому навчальному закладі «Донецький національний технічний університет» та не здобув певного рівня освіти, у зв`язку з чим не отримав відповідний документ про освіту, тому не порушив послідовності здобуття освіти, яка є умовою надання відстрочки від призову за мобілізацією.
		Висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач може використовувати постійно статус «здобувача освіти» задля отримання відстрочки від призову, ґрунтуються на припущеннях.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		11.           07 липня 2025 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
		12.          Верховний Суд ухвалою від 24 липня 2025 року відкрив касаційне провадження.
		13.          Відповідач отримав 24 липня 2025 року в електронний кабінет копію ухвали про відкриття провадження, проте не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
		14.          Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2025 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 листопада 2025 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		15.          Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що Дніпровський фаховий коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури 20 вересня 2024 року сформував довідку № 359986 про здобувача освіти ОСОБА_1 за даними ЄДЕБО, а 23 вересня 2024 року видав наказ № 122с, яким зарахував ОСОБА_1 студентом на освітній рівень фахового молодшого бакалавра за денною формою навчання. На момент подання позову ОСОБА_1 продовжував навчання у цьому закладі.
		16.          Представник позивача направив запит до Міносвіти з проханням надати пояснення щодо зазначення у довідці № 359986, сформованій 20 вересня 2024 року на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі про здобуття ОСОБА_1 освіти у послідовному порядку - «Ні, порушує».
		17.           18 жовтня 2024 року Міносвіти листом № 3/7646-24 «Про розгляд звернення» повідомило про наявну інформацію в ЄДЕБО про те, що 01 вересня 2013 року Донецький національний технічний університет зарахував здобувача освіти ОСОБА_1 на навчання за освітнім рівнем бакалавра, а 20 лютого 2015 року університет його відрахував.
		20 вересня 2024 року Дніпровський фаховий коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури зарахував ОСОБА_1 на навчання за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра.
		Міносвіти вказав про те, що «наступним освітнім рівнем після освітнього рівня бакалавра є освітній рівень магістра, а не фахового молодшого бакалавра. Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним.
		Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.».
		18.           ОСОБА_1 не погодився з діями Міносвіти щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти, яку визначає частина друга статті 10 Закону          № 2145-VIII, та звернувся до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
		19.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
		20.          Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		21.          Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		22.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		23.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		24.          Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
		25.          Стаття 53 Конституції України закріплює право кожного на освіту.
		26.          Абзаци третій та п`ятий частини першої статті 4 Закону № 1556-VII визначають додатково, що кожен має право на вищу освіту.
		Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
		Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.
		27.          Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
		28.          За приписами частини другої статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
		29.          Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
		30. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону № 1556-VII).
		31.          Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти (частина третя статті 5 Закону № 1556-VII).
		32.          Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти  (частина четверта статті 5 Закону № 1556-VII).
		33.          З огляду на частини першу, другу статті 6 Закону № 1556-VII атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
		Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
		34.          Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію (частина перша статті 7 Закону № 1556-VII).
		35.          Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва  (частина друга статті 7 Закону № 1556-VII).
		36.          Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою є підставою для відрахування відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону № 1556-VII.
		37.          Верховний Суд зауважує, що здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти або освітнього рівня фахового молодшого бакалавра розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра або молодшого бакалавра встановленого зразка.
		38.          Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
		39.          Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Постанова КМУ № 560), подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
		40.          У довідці про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560), зокрема зазначається те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII  - так/ні.
		41.          У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 має атестат про повну загальну середню освіту та не отримував жодного документа про вищу (передвищу) освіту (диплома бакалавра, молодшого бакалавра чи магістра).
		42.          Верховний Суд вважає, що продовження навчання за певним рівнем вищої освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу освіту раніше не отримувала, в іншому вищому навчальному закладі або закладі фахової передвищої освіти з того ж самого курсу, з якого вона була відрахована з попереднього навчального закладу, за тією ж або іншою спеціальністю і освітньою програмою того ж рівня освіти - не може вважатись повторним здобуттям вищої освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, і, відповідно, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.
		43.          Аналогічний висновок у схожих правовідносинах Верховний Суд виклав у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24, де здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти після відрахування продовжив навчання в іншому вищому навчальному закладі.
		44.          У такому разі навчання позивача за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра не може розглядатись як повторне здобуття освіти на тому ж рівні або як здобуття освіти на рівні, нижчому за раніше здобутий, оскільки він не отримав відповідного документа про вищу освіту, тобто не здобув жодного рівня вищої або фахової передвищої освіти.
		45.          Висновок суду апеляційної інстанції про те, що після здобуття освітнього рівня бакалавра наступним освітнім рівнем є рівень магістра, не є застосовним до ОСОБА_1 , який не здобув освітнього рівня бакалавра. Тобто, відсутня така ознака, як "повторне здобуттям вищої освіти".
		46.          Апеляційний суд також помилково вважав, що позивач вже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, оскільки стаття 7 Закону № 1556-VII чітко передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти та видається документ про вищу освіту (диплом бакалавра, молодшого бакалавра). З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.
		47.          Системний аналіз положень статті 7 Закону № 1556-VII та пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII дає змогу дійти висновку, що критерієм "здобутої освіти" є саме наявність відповідного документа про освіту, а не факт зарахування та навчання протягом певного періоду.
		48.          Суд першої інстанції також правильно вказав, що роз`яснення, викладені у листі Міносвіти від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», не є нормативно-правовим актом та мають лише інформаційний та рекомендаційний характер.
		49.          Висновок суду апеляційної інстанції про необхідність дотримання «справедливого балансу між правом особи на освіту та її конституційним обов`язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України» не можуть бути підставою для обмеження права особи на освіту, зокрема вищу, гарантованому статтею 53 Конституції України та статтею 4 Закону            № 1556-VII, враховуючи, що способами запобігання можливим зловживанням правом на відстрочку від призову, передбаченим пунктом першим частини третьої статті 23 Закону              № 3543-XII, залишається відрахування за академічну неуспішність (невиконання навчального плану), порушення умов договору (контракту), тощо.
		50.          Верховний Суд звертає увагу на те, що позивач заявив вимоги як до Міносвіти, так і до ДП «Інфоресурс» як технічного адміністратора ЄДЕБО.
		51.          Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).
		52.          Уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством (абзац четвертий пункту 2      розділу I).
		53.          ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти (підпункт 5 пункту 2 розділу ІІ Положення про ЄДЕБО).
		54.          Відповідно до пункту 12 розділу III Положення про ЄДЕБО уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
		55.          У підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО вказано, що розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
		56.          Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО, уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
		57.          ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти.
		58.          Формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.
		59.          Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24.
		60.          Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює лише технічне і технологічне забезпечення функціонування системи (пункт 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО) відповідно до вимог, встановлених розпорядником ЄДЕБО - Міносвіти, яке визначає вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО, визначає алгоритми формування інформації (пункт 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО) та є володільцем усієї інформації, яка міститься в системі.
		61.          Суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
		62.          Тобто Дніпровський фаховий коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури позбавлений технічної можливості сформувати і видати позивачу іншу довідку з відмінним від наявного в ЄДЕБО змістом інформації про поточне здобуття освіти та недотримання ОСОБА_1 послідовності, встановленої частиною другою статті 10 Закону   № 1556-VII, адже зазначений документ генерується в автоматизованому режимі за допомогою програмного забезпечення, параметри якого встановлюються Міносвіти.
		63.          Міносвіти, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі - Постанова КМУ № 630), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
		64.          У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Постанови КМУ № 630).
		65.          Міносвіти, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти», забезпечує функціонування ЄДЕБО, розробку та затвердження порядку формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.
		66.          За таких обставин належним відповідачем у справі є Міносвіти, а позовні вимоги до ДП «Інфоресурс» не підлягають задоволенню.
		67.          Формування та видача за даними ЄДЕБО позивачу довідки від 20 вересня 2024 року           № 359986 порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.
		68.          Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов таких висновків:
		1) здобуття освітнього рівня фахового молодшого бакалавра (фахова передвища освіта) або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про освіту встановленого зразка;
		2) особа, яка була зарахована на навчання за певним освітнім рівнем, але була відрахована до завершення навчання і не отримала документа про освіту встановленого зразка, не може вважатися такою, що здобула відповідний рівень освіти;
		3) продовження навчання за певним рівнем освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу або фахову передвищу освіту раніше не отримувала, в іншому навчальному закладі за тим же або іншим рівнем освіти (за умови, що цей рівень є вищим за повну загальну середню освіту) - не може вважатись повторним здобуттям освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII;
		4) Міносвіти має забезпечувати формування нових довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із зазначенням «Так, не порушує» у полі про дотримання послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» у разі неправильного формування довідок про здобувачів освіти, зокрема у випадках, якщо особа здобула лише повну загальну середню освіту і розпочала навчання у вищому навчальному закладі, але не завершила його (не отримала диплом), та потім вступила до цього ж або іншого навчального закладу, на той самий або інший рівень освіти.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		69.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		70.          За правилами частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		71.          Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Міносвіти, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		72.          У такому разі Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року скасувати із залишенням в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		73.          Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		74.          Частиною шостою вказаної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		75.          Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції у цій частині, слід залишити без змін.
		76.          Водночас ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 937,92 грн за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги, зазначені судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міносвіти.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі           № 160/29658/24 скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року - залишити в силі.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185; місце розташування: місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10) відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 1 937 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень) 92 копійок.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                               Я.О. Берназюк
		Судді:                                                                                                                             С.М. Чиркін
		                                                                                                    В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...