Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/27449/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 27.11.2025. Зареєстровано: 28.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2025.
Дата набрання законної сили: 27.11.2025
Номер судового провадження: К/990/36651/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 листопада 2025 року 
		м. Київ
		справа №160/27449/24
		адміністративне провадження № К/990/36651/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Жука А.В.,
		суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/27449/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, провадження в якій відкрито 
		за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Суховарова А.В., суддів - Ясенової Т.І., Головко О.В.), 
		УСТАНОВИВ:
		І. Обставини справи
		1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану за періоди з 01 грудня 2023 року по 24 грудня 2023 року, з 09 січня 2024 року по 28 квітня 2024 року, з 14 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року та з 22 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року з розрахунку 30 000 гривень на місяць;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду під час дії воєнного стану за періоди з 01 грудня 2023 року по 24 грудня 2023 року, з 09 січня 2024 року по 28 квітня 2024 року, з 14 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року та з 22 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року з розрахунку 30 000 гривень на місяць у розмірі 267 677 грн 40 коп.
		2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково:
		- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі 30000 грн на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за наступні періоди: 1) з 01 грудня 2023 року по 24 грудня 2023 року; 2) з 09 січня 2024 року по 28 квітня 2024 року; 3) з 14 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року; 4) з 22 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року;
		- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 у розмірі 30000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за наступні періоди: 1) з 01 грудня 2023 року по 24 грудня 2023 року; 2) з 09 січня 2024 року по 28 квітня 2024 року; 3) з 14 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року; 4) з 22 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 року.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, яка зареєстрована в суді апеляційної інстанції 24 січня 2025 року.
		4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1453 грн 44 коп.
		5. Копію зазначеної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 12 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
		6. 18 лютого 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про продовження строку для сплати судового збору у зв`язку з відсутністю фінансування.
		7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
		8. Суд апеляційної інстанції констатував, що з дня прийняття оскаржуваного рішення пройшло більше двох місяців і цього часу було достатньо для вирішення питання сплати судового збору.
		9. Зазначив, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Тобто відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. З урахуванням наведеного вирішив, що посилання суб`єкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.
		10. Також, суд зауважив, що строк для усунення недоліків не може перевищувати 10 днів, а тому клопотання про продовження строку на усунення недоліків не підлягає задоволенню.
		11. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 11 березня 2025 року, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
		12. 11 червня 2025 року відповідач повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, яку зареєстровано у суді апеляційної інстанції 12 червня 2025 року.
		13. Разом з апеляційною скаргою подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначив, що пропуск строку зумовлений неможливістю своєчасної сплати судового збору. Указав, що судовий збір сплачено 05 червня 2025 року, після чого апеляційна скарга невідкладно направлена до суду.
		14. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
		15. Установлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
		16. Суд повторно зазначив, що оскільки відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, сплата судового збору більше ніж через п`ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
		17. Указав, що Військовій частині НОМЕР_1  необхідно зазначити іншу причину подачі апеляційної скарги через більше ніж через п`ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення.
		18. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 18 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		19. На виконання указаної ухвали відповідач 22 червня 2025 року подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		20. Відповідач зауважив, що перша апеляційна скарга подана в установлений законом строк, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду. Зазначив, що відповідач не міг своєчасно сплатити судовий збір через введення воєнного стану, виконання спеціальних завдань на території областей, де ведуться бойові дії, та у зв`язку із неналежним фінансуванням.
		21. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі №160/27449/24.
		22. Суд апеляційної інстанції констатував, що позивач має законні очікування виконання судового рішення, яке вже тривалий час набрало законної сили.
		23. Зазначив, що для подачі апеляційної скарги повинна дотримуватись певна процедура. Якщо особа такої процедури не дотримується, зокрема не сплачує судовий збір та не виконує вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, то при повторному зверненні до суду посилання на те, що перша апеляційна скарга подана в установлений законом строк є безпідставними оскільки при першій подачі апеляційної скарги не була дотримана встановлена КАС України процедура.
		24. Зауважив, що право на апеляційне оскарження не може бути необмеженим у часі. Таке право особа повинна реалізувати в рамках установленого строку для вчинення відповідної процесуальної дії. Невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та в такому випадку не можна вести мову про порушення права на доступ до суду.
		25. Повторно наголосив, що неналежне фінансування державою своїх органів не є особливою і непереборною обставиною, яка б виправдовувала подання апеляційної скарги більше ніж через п`ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення.
		26. З огляду на викладене суд констатував наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		27. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року та направити справу №160/27449/24 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		28. У тексті касаційної скарги відповідач зазначає, що вперше звернувся до суду апеляційної інстанції у строк, установлений КАС України.
		29. Указує, що кошти для сплати судового збору надійшли на рахунок відповідача у червні 2025 року, після чого невідкладно апеляційну скаргу було подано вдруге.
		30. Переконує, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. 
		31. З огляду на викладене вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року.
		32. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу відповідача не надійшло, що, відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
		ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		33. Касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла до Верховного Суду 04 вересня 2025 року.
		34. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2025 року для розгляду справи №160/27449/24 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
		35. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
		36. Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_2 , продовжено відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		37. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №160/27449/24.
		38. Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 року справу №160/27449/24 призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		IV. Позиція Верховного Суду
		39. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		40. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		41. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		42. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		43. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
		44. Водночас, право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
		45. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
		46. Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		47. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		48. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		49. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		50. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
		51. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		52. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		53. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		54. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
		55. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
		56. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.
		57. Як свідчать матеріали справи, рішення суду першої інстанції постановлено у порядку письмового провадження 25 грудня 2024 року, а його копію доставлено до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 27 грудня 2024 року о 14:21 год, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.
		58. 23 січня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, яку було зареєстровано в суді 24 січня 2025 року. 
		59. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1453 грн 44 коп.
		60. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала.
		61. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 11 березня 2025 року, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
		62. 11 червня 2025 року відповідач повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, яку зареєстровано у суді апеляційної інстанції 12 червня 2025 року.
		63. Разом з апеляційною скаргою подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначив, що пропуск строку зумовлений неможливістю своєчасної сплати судового збору. Указав, що судовий збір сплачено 05 червня 2025 року, після чого апеляційна скарга невідкладно направлена до суду.
		64. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Установлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
		65. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 18 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		66. На виконання указаної ухвали відповідач 22 червня 2025 року подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідач зауважив, що перша апеляційна скарга подана в установлений законом строк, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду. Зазначив, що відповідач не міг своєчасно сплатити судовий збір через введення воєнного стану, виконання спеціальних завдань на території областей, де ведуться бойові дії, та у зв`язку із неналежним фінансуванням.
		67. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі №160/27449/24.
		68. Суд апеляційної інстанції зазначив, що для подачі апеляційної скарги повинна дотримуватись певна процедура, а право на апеляційне оскарження не може бути необмеженим у часі.
		69. Зауважив про наявність у позивачки законних очікувань виконання судового рішення, яке вже тривалий час набрало законної сили.
		70. Повторно наголосив, що неналежне фінансування державою своїх органів не є особливою і непереборною обставиною, яка б виправдовувала подання апеляційної скарги більше ніж через п`ять місяців після прийняття оскаржуваного рішення.
		71. Надаючи оцінку висновкам апеляційного суду та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
		72. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
		73. Як зазначалось вище, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		74. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		75. При вирішенні питання про поновлення строку у межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
		76. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення установленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
		77. Колегія суддів ураховує, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		78. У контексті наведеного слід зазначити, що своєчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки у такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
		79. На переконання колегії суддів, апеляційний суд правильно зауважив, що «друга» апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 подана 11 червня 2025 року, тобто зі значним пропуском установленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду та через три місяці після отримання копії ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги [доставлена до Електронного кабінету відповідача 11 березня 2025 року].
		80. «Перша» апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року була повернута Військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою відповідачем судового збору. При цьому, у ситуації з пропуском строків державною установою поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		81. Колегія суддів ураховує доводи скаржника про труднощі його функціонування, пов`язані із введенням в Україні воєнного стану. 
		82. Разом з тим, сама по собі ця обставина без урахування тривалості пропущеного строку, без належного обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними та допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
		83. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.
		84. Державні установи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання процесуальних обов`язків.
		85. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі №160/27449/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		86. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		87. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		88. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		V. Висновок щодо розподілу судових витрат
		89. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №160/27449/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		..................................
		 
		..................................
		 
		..................................
		А.В. Жук
		Л.О. Єресько
		Ж.М. Мельник-Томенко 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...