Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/9183/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Надіслано судом: 08.12.2025. Зареєстровано: 09.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2025.
Дата набрання законної сили: 19.12.2025
Номер судового провадження: 3/946/2599/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 946/9183/25 
		Провадження № 3/946/2599/25
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_______________________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 грудня 2025 року                                 м. Ізмаїл
		Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно
		ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
		за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП),
		 
		встановив:
		10.11.2025 о 10:45 год. ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «ІЖ Юпітер» державний номерний знак НОМЕР_2 на перехресті вул. Шевченка та вул. М. Грушевського в м. Ізмаїлі Одеської області, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, в порушення підп. «а» п. 2.10 ПДР залишив її місце, не повідомивши про неї уповноважений орган чи підрозділ Національної поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене 122-4 КУпАП. 
		Притягуваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що 10.11.2025 він керував мотоциклом марки «ІЖ Юпітер» державний номерний знак НОМЕР_2 . Рухаючись на перехресті вул. Шевченка та вул. М. Грушевського в м. Ізмаїлі Одеської області він став учасником дорожньо-транспортної пригоди, оскільки інший транспортний засіб не надав йому перевагу в русі. Однак, через нагальну потребу, оскільки він поспішав купити ліки для хворої матері, він дійсно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не повідомивши про неї працівників поліції.
		Крім повного визнання своєї вини притягуваним ОСОБА_1 , його вина у тому, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
		Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
		Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 11.11.2025, 10.11.2025 о 10:45 год. ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом марки «ІЖ Юпітер» державний номерний знак НОМЕР_2 на перехресті вул. Шевченка та вул. М. Грушевського в м. Ізмаїлі Одеської області, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, в порушення підп. «а» п. 2.10 ПДР залишив її місце, не повідомивши про неї уповноважений орган чи підрозділ Національної поліції. При складанні вказаного протоколу притягуваний ОСОБА_1 надав власноручно написанні пояснення про те, що він поїхав з місця ТДП, оскільки їхав в аптеку за ліками для матері.
		Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
		Згідно підп. «а» п. 2.10. ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водійзобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції.
		Відповідно ж до п. 1.10 ПДР, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
		З досліджених доказів випливає, що ОСОБА_1 у порушення вимог підп. «а» п. 2.10 ПДР, будучи причетним до ДТП, залишив її місце, не повідомивши про неї уповноважений орган чи підрозділ Національної поліції, внаслідок чого поліцейськими проводилися заходи щодо встановлення (розшуку) притягуваного як учасника ДТП та транспортного засобу, яким він керував. 
		Крім того, судом були вжиті заходи для перевірки посилань притягуваного ОСОБА_1 на те, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди вимушено, в стані крайньої необхідності, для чого йому був наданий час для підтвердження обставин, на які він послався, а саме для надання квитанцій на підтвердження того, що він придбав ліки для матері в той самий день та приблизно в той самий час, коли сталася ДТП, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено.
		Але притягуваний ОСОБА_1 в наступному судовому засіданні надав лише довідку КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр ПМСД» від 02.12.2025, згідно якій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на обліку у сімейного лікаря із діагнозом: «Гіпертонічна хвороба ІІ ст. ІХС». Але доказів того, що притягуваний у той самий день та приблизно в той самий час, коли сталася ДТП, придбавав ліки для матері, не надав, чим не підтвердив висунуту ним версію про його перебування в стані крайньої необхідності. Одна лише медична довідка про те, що мати притягуваного хворіє, не може свідчити про існування небезпеки для її життя та здоров`я саме в день та в орієнтовний час, коли сталася ДТП, що змушувало би притягуваного вживати невідкладних заходів для відвернення загрози здоров`ю матері та терміново залишити місце ДТП. Тобто ОСОБА_1 не доведено про те, що в день та орієнтовний час ДТП він перебував у стані крайньої необхідності.
		Інших доказів на спростування своєї вини притягуваним ОСОБА_1 не надано.
		Натомість, пояснення притягуваного ОСОБА_1 , надані під час судового розгляду, не знайшли свого підтвердження, оскільки ним не було надано доказів на підтвердження того, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди через нагальну потребу. Разом з цим, його показання, надані як під час складання протоколу, так і під час судового засідання, свідчать про те, що він дійсно залишив місце ДТП з порушенням встановленого ПДР порядку.
		Отже, аналіз сукупності усіх даних, що містяться в досліджених у суді доказах, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
		Характер вчиненого  ОСОБА_1  правопорушення вказує на те, що він вчинив грубе порушення порядку користуванням правом керування транспортного засобу, що відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП є однією з підстав для накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
		Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, з числа передбачених санкцією ст.122-4 КУпАП.
		В силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025, що складає 605,60 грн.
		Керуючись ст. ст. 283  285 КУпАП, суд 
		 
		постановив:
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.).
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
		Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                                І.І. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...