Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 603/3/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 08.12.2025. Зареєстровано: 09.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2025.

Номер судового провадження: 2/603/68/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 603/3/25
		Провадження №2/603/68/2025
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2025 рокум. Монастириська
		 
		 
		Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
		головуючого судді Пасічника А.З.,
		при секретарі судового засідання Лучкович Н.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_3 , про визнання права власності,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Представник  адвокат Андрусенко І.Я., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1094141 від 30.12.2024, в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Монастириської міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_3 , в якому просить визнати за позивачкою право власності на: 
		- 6/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», загальною площею 70,4 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м., з прибудовою «а», літня кухня «Б», з підвалом «пд», сарай «В», сарай «В», сарай «Г», огорожа №1, ворота №2, огорожа №3, замощення №4;
		- 1/2 земельної ділянки площею 1,6421 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0295, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617;
		- 1/2 земельної ділянки площею 0,7671 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0612, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617.
		Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 січня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі. 
		Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2025 року в зазначеній цивільній справі призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження у справі зупинене.
		14 липня 2025 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_3 , про визнання права власності поновлене та призначене підготовче судове засідання.
		Монастириський районний суд Тернопільської області ухвалою 20 серпня 2025 року у клопотанні судового експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання більшої кількості вільних зразків підписів ОСОБА_4 (в кількості не менше 10 шт.  підписи у платіжних відомостях, накладних, заявах тощо), максимально наближених за часом виконання до 2018 року відмовив через відсутність таких у сторони позивача.
		Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року через повідомлення судового експерта повідомлення про неможливість проведення судової експертизи від 18.08.2025 за №СЕ-19/109-25/9121-ПЧ через не надання достатньої кількості вільних зразків підписів ОСОБА_4 та підтверджуючих документів про здійснення оплати за проведення експертизи, провадження у справі поновлене.
		21 жовтня 2025 року Монастириський районний суд Тернопільської області заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задовольнив та прийняв її до розгляду. Відповідно до вказаної заяви представник позивачки просив визнати за позивачкою ОСОБА_5 право власності на: 
		- 5/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», загальною площею 70,4 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м., з прибудовою «а», літня кухня «Б», з підвалом «пд», сарай «В», сарай «В», сарай «Г», огорожа №1, ворота №2, огорожа №3, замощення №4;
		- 1/4 земельної ділянки площею 1,6421 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0295, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617;
		- 1/4 земельної ділянки площею 0,7671 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0612, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617.
		Вобґрунтування заявленихвимог представникпозивачкиз урахуванням заяви про зменшення позовних вимог посилався на те, що позивачка в період з 1991 по 1995 роки разом з чоловіком - ОСОБА_4 (голова двору) та спільними синами - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживали в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи колгоспний двір та який після припинення статусу колгоспного двору зберігся, відповідно усі його учасники мають рівні частки в ньому, а саме по 1/4 або 3/12 частки. Після смерті сина позивачки  ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилось спадкове майно, а саме 1/4 частки вказаного житлового будинку з господарським будівлями та спорудами. Вказане майно успадкували: батьки спадкодавця  ОСОБА_1 (позивачка) та ОСОБА_4 , а також його неповнолітній син ОСОБА_2 . Враховуючи успадковане майно, право на частки у будинку змінились таким чином: 4/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами належать ОСОБА_4 (1/12 успадкованого та 3/12 належна частка як члену колгоспного двору); 4/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами належать ОСОБА_1 (1/12 успадкованого та 3/12 належна частка як члену колгоспного двору); 3/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами належать ОСОБА_3 (3/12 належна частка як члену колгоспного двору); 1/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами належать ОСОБА_2 (успадкована частка). ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно до якого входить: 4/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами за вище вказаною адресою, а також земельні ділянки площею 1,6421 га, кадастровий номер 6124285600:01:001:0295 та площею 0,7671 га, кадастровий номер 6124285600:01:001:0612. Вказане майно останній за життя заповів своєму внукові ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини був неповнолітнім. Разом з тим, представник ОСОБА_1 зазначив про те, що позивачка у справі прийняла обов`язкову частку спадкового майна, яке залишилось після смерті її чоловіка, оскільки є непрацездатною вдовою. Нотаріус відмовив позивачці в оформлені спадкових прав на майно, яке залишило після смерті її чоловіка та рекомендував звернутись до суду, оскільки житловий будинок, відноситься до суспільної групи колгоспний двір, а правовстановлюючі документи на земельні ділянки відсутні внаслідок їх втрати. Враховуючи наведене, позивачка вважає, що ефективним способом захисту її прав буде визнання за нею права власності на спірне майно в судовому порядку, а тому з наведених підстав просить позов задовольнити. 
		Позивачка ОСОБА_1  та її представник  адвокат Андрусенко І. Я. у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання. До початку розгляду заяви по суті, представник  адвокат Андрусенко І.Я. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його з позивачкою відсутності 
		Відповідач - Монастириська міська рада не забезпечили явку представника у судове засідання, у відзиві на позовну заяву просять розглянути справу за відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позові, погоджуються.
		Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на сторінці «Судова влада України» 05 грудня 2025 року повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, відзиву на позовну заяву не подав.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  ОСОБА_3 в судове зсідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань до початку розгляду справи про відкладення справи не подавав.
		Відповідно до ч. 3 ст. 211 учасник справи, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
		Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 16 січня 1989 року житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_2 належить до колгоспного двору, що складається з 4 членів, головою якого є ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Монастириської районної Ради №1. 
		Рішенням шостої сесії сьомого скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 09 квітня 2019 року №106 «Про присвоєння назв вулиць та упорядкування будинків в селі Ковалівка Монастириського району Тернопільської області» будівлю ОСОБА_4 за АДРЕСА_3 . 
		Згідно із відповіддю виконкому Монастириської міської ради Монастириського району Тернопільської області №1322 від 27 жовтня 2021 року видно те, що станом на 15.04.1991 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані:
		- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (голова двору);
		- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дружина голови двору);
		- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син);
		- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (син).
		Вказані відомості підтверджуються копіями погосподарської книги за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 про що складений відповідний актовий запис за №4, вказане стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке повторно видане виконавчим комітетом Ковалівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 20 лютого 2024 року.
		На час смерті ОСОБА_6 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 згідно по господарської книги Ковалівської сільської ради разом із померлим були зареєстровані: 
		-батько  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
		-мати  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		-син  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане Монастириським районний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 08 лютого 2021 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 про що складений відповідний актовий запис за №48.
		На час смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 разом з померлим були зареєстровані його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та онук  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , вказане стверджується довідкою виконкому Монастириської міської ради. 
		Окрім частки житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , яким останній володів як член колгоспного двору та частки, яку він успадкував після смерті свого сина ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на час смерті також належали земельні ділянки, що стверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру №29-19-0.2131-88/2/25 від 08.01.2025, згідно з якою за даними Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Ковалівка території Ковалівської сільської ради за рахунок земель колективної власності с.с. «Ковалівська» Монастриського району Тернопільської області, 02.12.2002 ОСОБА_4 виданий державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №649617 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,41 га, з них рілля  1,64 га з кадастровим номером 6124285600:01:001:0295, пасовище  0,77 га із кадастровим номером 6124285600:01:001:0612, відповідно до рішення Ковалівської сільської ради від 18.09.2002 б/н, який зареєстрований за №202. 
		Вказане узгоджується із витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6115406992021 від 29.11.2021 та НВ-6115406982021 від 29.11.2021. 
		15 липня 2024 року на замовлення позивачки ОСОБА_1 виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_4 .
		Факт родинних відносин ОСОБА_4 з позивачкою ОСОБА_1 та синами ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 підтверджується таким доказами:
		- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане Ковалівською сільською радою Монастириського району від 27.04.1976 р., згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєне прізвище  ОСОБА_8 ;
		- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серії НОМЕР_4 , яке видане Ковалівською сільською радою Монастириського району 28.06.1980 р., згідно з яким батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;
		- свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серії НОМЕР_5 , яке видане Ковалівською сільською радою Монастириського району 04.11.1976 р., згідно з яким батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . 
		Суд не вважає різницю в імені «Йосиф» та « ОСОБА_10 » в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 та вищезазначених свідоцтвах про шлюб серії НОМЕР_3 та народження, як і в імені « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 » позивачки, оскільки відповідно до словника-довідника «Власні імена людей» за редакцією ОСОБА_13 , авторів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , 2005 року третього виправленого видання вказані імена є варіантами одного і того ж імені. 
		За життя ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчений секретарем Ковалівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №7, з якого видно, що все майно, яке належатиме йому на день його смерті останній заповідає ОСОБА_2 .
		Приватний нотаріус Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області №63/02-14 від 19.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки площами 1,6421 га та 0,7671 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617, через відсутність правовстановлюючих документів. 
		Згідно відповіді приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №1/01-16 від 14.01.2025 видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 не заводились. 
		Вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 за законом та після смерті ОСОБА_4 за заповітом, інші спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку на майно відсутні.
		В підтвердження доцільності залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 , представник позивача надав: 
		-фотокопією виписки із погосподарської книги за 1986-1995 роки суспільної групи господарства типу колгоспний двір ОСОБА_4 (особовий рахунок № НОМЕР_6 ) членами господарства вказаний, в тому числі ОСОБА_3 .
		Вказане свідчить про те, що власником 1/4 житлового будинку за АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
		Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі  ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
		Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
		При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).
		Пунктом 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, було визначено, що підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, у тому числі, на підставі записів у погосподарських книгах.
		Тобто записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.
		Окрім того, при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
		До набраннячинностіЗаконом України «Про власність», тобто до 15.04.1991 року, існували суспільні групи господарств робітничий та колгоспний двір, і відносини щодо них були врегульовані різними нормативно-правовими актами.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року) передбачалось, що майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
		Відповідно до вимог ст. 13 Закону Української PCP «Про сільську раду депутатів трудящих Української PCP» 1968 року на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР № 69 від 25.05.1990 року, відповідно до п. 20 яких, суспільна група господарства встановлюється в залежності від роду занять голови господарства/сім`ї. Якщо будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, то положення статей 120, 123 Цивільного кодексу Української PCP, застосуванню не підлягають. У таких випадках слід керуватись вимогами Кодексу про шлюб та сім`ю Української PCP (1969 року), за яким суб`єктами права спільної сумісної власності вважалось тільки подружжя. 
		Щодо порядку спадкування прав на земельні ділянки суд зазначає таке. 
		Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини п. г ч. 1 ст.81Земельного кодексуУкраїни № 2768-III від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.
		Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України.
		Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.
		Відповідно до статті 125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
		Судом установлено, що об`єктами спадкування у цій справі, є частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав до суспільної групи колгоспний двір, членами якого були чоловік та сини позивачки, а також земельні ділянки площами 1,6421 га та 0,7671 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №649617 .
		Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
		Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено те, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка)..
		Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
		Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. 
		Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		Встановлено, що позивачці разом з її чоловіком ОСОБА_4 та синами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 належав на праві власності житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи колгоспний двір, оскільки останні станом на 15.04.1991 проживали в ньому, що стверджується матеріалами справи. 
		Після смерті члена колгоспного двору ОСОБА_6 (сина позивачки), 1/4 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась після його смерті успадкували його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , оскільки були зареєстровані та проживали разом з ним на час смерті, а також його син ОСОБА_2 оскільки на час відкриття спадщини був неповнолітнім. Після сприйняття спадщини спадкових прав на майно вказані особи не оформили. 
		Отже, враховуючи успадковане майно право на частки у будинку змінились таким чином: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належали по 4/12 частки житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, ОСОБА_3  3/12 частки житлового будинку та ОСОБА_2  1/12 частки житлового будинку.
		В свою чергу ОСОБА_4 за життя склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 , який після його смерті є таким, що прийняв спадщину, оскільки на дату відкриття спадщини був неповнолітнім, проте спадкових прав на майно не оформив. Разом з тим, ОСОБА_1 , яка на дату відкриття спадщини проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем, та була непрацездатною дружиною має право на обов`язкову частку на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 . 
		Отже, позивачка є спадкоємцем ОСОБА_4 за законом, спадщину прийняла, подавши у встановлений законодавством термін нотаріусу заяву про її прийняття, проте отримати свідоцтво про право власності не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та наявності складеного заповіту ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які прийняли спадщину,  відсутні. 
		Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, доходжу висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право власності на 5/12 частки вищевказаного житлового будинку, а також 1/4 на земельні ділянки, які належали її чоловіку ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст.. 1241 ЦК України як право на обов`язкову частку.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1296 ЦК України, суд,
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Монастириської міськоїради,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_3 ,про визнанняправа власності задовольнити. 
		Визнати за  ОСОБА_1 право власності на:
		- 5/12 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», загальною площею 70,4 кв.м, житловою площею 41,7 кв.м., з прибудовою «а», літня кухня «Б», з підвалом «пд», сарай «В», сарай «В», сарай «Г», огорожа №1, ворота №2, огорожа №3, замощення №4;
		- 1/4 земельної ділянки площею 1,6421 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0295, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617;
		- 1/4 земельної ділянки площею 0,7671 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124285600:01:001:0612, що розташована на території Ковалівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №649617.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
		Відповідач: Монастириська міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків дані відсутні.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків дані відсутні.
		 
		Головуючий суддя                  А.З. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...