Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/6454/24 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 10.12.2025. Зареєстровано: 11.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2025.
Дата набрання законної сили: 10.12.2025
Номер судового провадження: 2-ві/201/22/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/6454/24
		Провадження № 2-ві/201/22/25
		 
		УХВАЛА
		10 грудня 2025 року                                                                 м. Дніпро
		 
		Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С. ознайомившись з матеріалами заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Романенко Ірини Миколаївни про відвід судді Куць О.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтотехкомплект», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Дніпроавтотехкомплект», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О., ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018 року.
		Ухвалою від 01.12.2025 року підготовче провадження у справі закрито.
		Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.
		04.12.2025р. представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Романенко І.М. надала суду заяву про відвід судді. Заява мотивована тим, що 01.07.2025р. ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням та повідомила, що відповідач ОСОБА_4 , починаючи з 08.06.2022 і дотепер перебуває в місцях позбавлення волі у Словацькій Республіці, термін його ув`язнення триває, ймовірно, до 08.06.2036р., що унеможливлює його присутність у судових засіданнях. У зв`язку з цим ОСОБА_3. просила суд вжити всіх необхідних заходів, передбачених ЦПК України, щодо забезпечення процесуальних прав ОСОБА_4 , зокрема, шляхом надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати копії необхідних процесуальних документів для належної участі у справі. У судовому засіданні 28.08.2025р. суддею поставлено питання щодо направлення повістки ОСОБА_4 до відповідної установи покарань у Словаччині, а також щодо перекладу вказаних документів та надання їх суду у завіреній формі. Представник ОСОБА_3 - адвокат Тропіна О.М. підтвердила готовність клієнта виконати цю вимогу суду. У повній відповідності до вимог головуючого судді, 30.09.2025р. представник іншого відповідача - Тропіна О.М. направила до суду переклад прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів у справі на словацьку мову. Крім того, судом було направлено матеріали справи до Установи з виконання покарань у формі позбавлення волі, яка знаходиться за адресою: 97405 Slovensko, Banska Bystrica - Kralova, Sladkovicova 80, де відбуває покарання ОСОБА_4 . Це підтверджується чеком №RA490018290UA АТ «Укрпошта». Проте, незважаючи на всі ці послідовні дії, які були спрямовані на забезпечення прав відповідача та які вимагали певного часу, не маючи жодного підтвердження про те, що відповідач ОСОБА_4 належним чином ознайомлений з матеріалами справи та отримав копії ключових документів: позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження, судового виклику (повідомлення), не отримавши від ОСОБА_4 жодних процесуальних заяв або пояснень, 01.12.2025р. суддя Куць О.О. постановила ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №201/6454/24 та призначила справу до судового розгляду по суті. Ця обставина, на думку заявника, свідчить про ігнорування суддею Куць О.О. принципу рівності сторін та права на захист, оскільки закриття провадження фактично унеможливило реалізацію ОСОБА_4 його фундаментальних процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву на позовну заяву (стаття 178 ЦПК України) та надання доказів. Це грубе порушення процедури стало перешкодою для його повноцінної участі в цій справі та порушило його процесуальний статус як відповідача. Враховуючи вищевказане, просила відвести суддю Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О. від розгляду цивільної справи № 201/6454/24.
		Ухвалою судді Куць О.О. від 08.12.2025р. визнано необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Романенко І.М. відвід головуючому по цій цивільній справі. Передано заяву відповідача про відвід судді по цьому позову для визначення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025р. вказана заява розподілена до розгляду судді Соборного районного суду міста Дніпра Наумовій О.С.
		Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
		Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
		Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
		Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
		Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
		Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
		Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
		Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
		Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
		Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
		У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
		Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
		За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
		У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
		У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
		Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
		Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
		Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені відповідачем, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження.
		Так, представник третьої особи посилається на те, що суддя не може брати участі в розгляді цієї справи в зв`язку з свідомим ігноруванням суддею Куць О.О. принципу рівності сторін та права на захист, оскільки, на його думку, закриття провадження фактично унеможливило реалізацію ОСОБА_4 процесуальних прав. 
		Аналізуючи викладені представником третьої особи підстави для відводу, суд приходить до висновку, що наведені представником третьої особи доводи не є підставою для відводу судді, передбачені ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки не згода з процесуальними рішеннями головуючого не є підставою для задоволення відводу.
		З огляду на вищевказане та враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Романенко Ірини Миколаївни про відвід судді Куць О.О. у цивільній справі № 201/6454/24 є необґрунтованою та безпідставною, оскільки не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 36-40, 261 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Романенко Ірини Миколаївни про відвід судді Куць О.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАВТОТЕХКОМПЛЕКТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна, ОСОБА_1 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом від 19.09.2018 року - відмовити.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
		 
		Ухвала підписана суддею 10 грудня 2025 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                 О.С. Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...