Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/4951/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано судом: 11.12.2025. Зареєстровано: 14.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2025.

Номер судового провадження: 6057/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		11 грудня 2025 року м. Рівне№460/4951/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
		 ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:
		До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту  позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту  відповідач), в якій позивач просить суд про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №37201700240523, 37211700240523, 37231700240523, 38421700240523 від 25.02.2025
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач отримавши корпоративні права у ТОВ «Західпостач» взамін її частки у статутному капіталі, в подальшому реалізувавши їх не отримала інвестиційного прибутку, а тому в неї був відсутнім обов`язок декларувати такий прибуток та сплачувати податок на доходи з фізичних осіб з сум отриманого інвестиційного прибутку.
		Також позивач зауважує, що вона не отримувала запит про надання документів. Такий запит повернуто за закінченням терміну зберігання. Тому накладення штрафу за ненадання документів на запит є протиправним.
		Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. 
		Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що відповідно до наявної податкової інформації позивач у 2019 році отримувала доходи, які згідно з Податковим кодексом України належать до включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та підлягають до декларування платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
		Зокрема, ОСОБА_1 у 2019 році отримала доходи від операцій з інвестиційними активами за ознакою доходу « 112» в сумі 225000,00 грн. 
		У зв`язку з неподанням платником податків до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2019 року, встановлено заниження за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. податку на доходи фізичних осіб на суму 40500,00грн. та військового збору на суму 3375,00грн.
		Головним управлінням ДПС у Рівненській області засобами поштового зв`язку на податкову адресу позивача надіслано запит від 10.10.2024 щодо надання інформації та її документальне підтвердження в частині походження грошових коштів з джерел за межами України. Поштове відправлення 27.10.2024 року повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Таким чином, відповіді на запит від 10.10.2024р. до Головного управління ДПС у Рівненській області не надходило.
		За сукупності зазначеного представник відповідача, вважає винесені спірні рішення законними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
		Ухвалою суду від 10.12.2025 поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
		Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Рівненській області № 3062-п від 13.12.2024р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 щодо питань подання до органів ДПС декларації про майновий стан та доходи, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, повноти декларування отриманих доходів та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
		Результати перевірки оформлено Актом від 04 лютого 2025 року № 2462/Ж5/17-00-24-05-18/2138807549, згідно висновків якого, посадовими особами відповідача встановлено порушення:
		1. пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами звітного (податкового) 2019року.
		2. п.22.1 ст. 22, п. 36.1 ст. 36, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1, п 163.1 ст 163, пп. 168.1.3 п 168.1, пп 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.2.1, пп 170.2.6 п. 170.2 ст 170, пп «б» п 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, а саме: заниження за звітний (податковий) 2019 рік оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення операцій з інвестиційними активами, на загальну суму 225000,00грн., в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2019р по 31.12.2019р. на суму 40500,00грн.
		3. пп. 1.2, 1.4, 1.5 пп. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податкового зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами самостійно за результатами річного декларування, за період з 01.01,2019р по 31.12.2019р на суму 3375,00 грн.
		4. п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в наслідок чого, встановлено не збереження та не надання контролюючому органу первинних документів;
		5. пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, а саме: відсутність ведення платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 обліку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, який ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
		6. пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, в наслідок чого, встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.
		11.02.2025 ОСОБА_1 подано письмові заперечення на акт перевірки, відповідно до змісту яких позивач зазначала, що у 2016 понесла витрати у розмірі 225 000 грн., пов`язані із формуванням частки у статутному капіталі ТОВ «ЗАХІДПОСТАЧ», тому протягом 2019 вона не отримала інвестиційного прибутку при відчуженні належної їй частки, оскільки вартість інвестиційного активу є еквівалентною до доходу, отриманого за операцію із продажу відповідних корпоративних прав.
		На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення:
		1) № 37201700240523 від 25 лютого 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 40500,00грн.;
		2) № 37211700240523 від 25 лютого 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3375,00грн.;
		3) № 37231700240523 від 25 лютого 2025 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 8000,00грн. за ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит відповідно до п.п. 73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України;
		4) № 38421700240523 від 25 лютого 2025 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00грн. за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Позивач, вважаючи такі рішення протиправними звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зауважує наступне.
		Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим Кодексом України (далі  ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до пп. 14.1.81-1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що інвестиційний прибуток для цілей розділу IV цього Кодексу - дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з цінними паперами з урахуванням курсової різниці, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, та витратами на придбання таких інвестиційних активів.
		Згідно з п.п.164.2.9. п. 164.2. ст. 164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами. Деривативами та корпоративними правами, випущеними інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється пунктом 170.2 статті 170 Кодексу, відповідно до підпункту 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
		Згідно з підпунком 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об`єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4, 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України (крім операцій з деривативами).
		Підпункт 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачає, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від`ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
		Підпунктом 170.2.6. п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
		Як вбачається з матеріалів справи, у серпня 2008 року позивач вийшла з числа учасників ТОВ «Західтехрегіон». Розрахунок із нею проведено шляхом передачі на розмір її частки у статутному капіталі ТОВ «Західтехрегіон» частки, якою володіє ТОВ в статутному капіталі ТОВ «Західпостач», а саме 75,59%
		Наведене підтверджується протоколом №6 загальних зборів учасників ТОВ «Західтехрегіон».
		11.08.2025, відповідно до пролтоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ«Західпостач», позивача прийнято до складу учасників товариства та виділено частку 75,59% статного капіталу, сума оцінку внеску 2 222 170 грн.
		Як вбачається з Протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ «ЗАХІДПОСТАЧ» від 23.02.2009 зборами вирішено зменшити розмір статутного капіталу до 300 000 грн., відповідно розмір частки ОСОБА_1  75,59%, що еквівалентно 226 770 грн. 
		12.01.2012 позивач відчужила на користь громадянина ОСОБА_2 0,59 % від частки, яка їй належала в ТОВ «Західпостач» загальною вартістю 1770,00 грн, що підтверджено договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Західпостач» від 12.01.2012, копією Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Західпостач» № 01/12 від 12.01.2012 яким до складу часників прийнято гр. ОСОБА_2 за рахунок придбаної ним частки 0,59 % у ОСОБА_1 та за рахунок його майнового внеску на суму 40 000,00 грн.
		05.11.2019 відповідно до акту приймання передачі частки у статному капіталі ТОВ «ЗАХІДПОСТАЧ», посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сохацькою О.В., ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 у власність частку у статному капіталі ТОВ «Західпостач», що становить 66% статутного капіталу, вартість якої складає 225 000 грн.
		Водночас, надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність доказів фактичного понесення витрат на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав) суд зауважує наступне.
		Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, пункт 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, пункт 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» стверджує, що документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою - платником податку, крім договорів купівлі-продажу цінних паперів, актів прийому-передачі цінних паперів, є в обов`язковому порядку касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
		В пункті 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зазначено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна
		Згідно із пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
		Відповідно до пункту 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
		Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до частини першої статті 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.
		Враховуючи, що станом на час проведення перевірки позивач в повному обсязі не підтвердив належними первинними документами наявність витрат на придбання інвестиційного активу  частки у статному капіталі ТОВ «Західтехрегіон», то такі витрати (непідтверджені) не підлягають врахуванню при визначенні інвестиційного прибутку платника. 
		Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загально річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
		Відповідно до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 % - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 1167.5.2 цього пункту).
		Відповідно до п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПК України у цьому розділі термін «пасивні доходи» означає доходи, зокрема, інвестиційний прибуток.
		Податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від отриманого інвестиційного прибутку становить 40 500 грн (225 000 * 18%).
		Отже, на думку суду, перевіркою правомірно встановлено, що отримання позивачем у 2019 році інвестиційного доходу, та враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом позивачу було правомірно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 40 500 грн, а тому податкове повідомлення рішення №37201700240523 є правомірним та відсутні підстави для його скасування.
		Щодо податкового повідомлення-рішення № 37211700240523 від 25 лютого 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3375,00грн.
		З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів», яким, зокрема, встановлено військовий збір.
		Відповідно до пп. 1.1 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платниками військового збору є особи визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України.
		Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
		Згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а саме загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
		Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
		Враховуючи, що податковим органом встановлено, що у 2019 році позивачем завищено витрати на придбання інвестиційного доходу у сумі завищення позивачем інвестиційних витрат на суму 225 000 грн., які не підтверджені документально, позивач повинен був нарахувати та перерахувати військовий збір в сумі 3375,0 грн. (1,5% від суми доходу).
		Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковим органом було правомірно встановлено збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 3375,0 грн. за основним платежем, а тому податкове повідомлення рішення №37211700240523 є правомірним та відсутні підстави для його скасування.
		Щодо решти позовних вимог.
		Так, відповідно до п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		В свою чергу, відповідно до приписів п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
		1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;
		2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
		3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
		4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
		податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
		акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
		5) у разі проведення зустрічної звірки;
		6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
		7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
		8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
		9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
		За правилами п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Згідно п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
		У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України)
		Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
		Більше того, положення пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачають, що документи вважаються належним чином врученими не тільки якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а у разі коли такі документи особисто вручені платнику податків (його представнику).
		Головним управлінням ДПС у Рівненській області засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надіслано запит від 10.10.2024р. № 10311/6/17-00-24-07-06 щодо надання інформації та її документальне підтвердження в частині походження грошових коштів з джерел за межами України.
		З наданих суду документів вбачається, що поштове відправлення 27.10.2024 року повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.
		За змістом позовної заяви, позивачем не заперечується факт ненадання відповіді на такий запит. 
		Згідно з пунктом 121.2 статті 121 Податкового кодексу України ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
		Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
		Згідно Закону Україну "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2025 року становить 8000 грн.
		В контексті встановлених обставин справи, які позивачем не спростовані, суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів довів неподання позивачем інформації та документів на запит про надання інформації, який в силу п.42.5 ст.42, пп.73.3.2 п.73.3 ст.73 ПК України вважається належним чином врученими, що свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 8000 грн.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
		Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення складений 11 грудня 2025 року.
		 
		Учасники справи:
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
		Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)
		 
		Суддя В.В. Щербаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...