Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/11259/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2025.
Дата набрання законної сили: 22.12.2025
Номер судового провадження: 61-15578ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		22 грудня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 487/11259/24
		провадження № 61-15578ск25
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлюк Максим Олександрович, на рішення Заводського районного суду 
		м. Миколаєва від 01 серпня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про визнання права власності в порядку спадкування,
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2024 року ОСОБА_2 . Звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , в якому просила визнати за нею право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 5,86 га, кадастровий номер 4824581900:02:000:0433, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 
		на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на квартиру 
		АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 5,86 га, кадастровий номер 4824581900:02:000:0433, яка розташована в межах Новомихайлівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2025 року залишено без змін. 
		11 грудня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва 
		від 01 серпня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду 
		від 10 листопада 2025 року у справі № 487/11259/24.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
		Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
		Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. 
		У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
		Як на підставу касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлюк М. О., посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що судами не було застосовано висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду) можуть бути взаємовиключними, особа, яка подає касаційну скаргу, у разі одночасного посилання на вказані підстави, має конкретизувати у касаційній скарзі яку саме норму (норми) права застосовано без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
		Підстави касаційного оскарження передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України можуть бути зазначені у касаційній скарзі одночасно лише у випадку, якщо норми права застосовані у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду та норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду - є різними.
		Натомість заявник не конкретизує, щодо застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
		Верховний Суд роз`яснює заявнику, що посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
		Тобто, вищевказана підстава касаційного оскарження не обґрунтована належним чином, а виключно посилання на підставу касаційного оскарження не є належним виконанням вимог статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
		Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених у цій ухвалі. У разі посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник має чітко зазначити норму/норми права щодо застосування якої/яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
		У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
		У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі, до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого кабінету в системі Електронний Суд.
		Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
		Касаційна скарга подана в електронній формі, проте доказів надсилання листом з описом вкладення касаційної скарги  ОСОБА_2 заявником не надано, як не надано і відомостей про доставку їй документів до електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд чи вручення особисто під підпис.
		Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення  ОСОБА_2 копії касаційної скарги з додатками або доказів доставки їй касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд.
		Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
		Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайлюк Максим Олександрович, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 487/11259/24 залишити без руху.
		Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику та/або його представнику копії цієї ухвали.
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		Суддя О. М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...