Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/13522/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 24.12.2025. Зареєстровано: 24.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2025.
Дата набрання законної сили: 06.01.2026
Номер судового провадження: 2-а/295/234/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/13522/25
		Категорія 139
		2-а/295/234/25
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.12.2025 року м. Житомир
		 
		Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що 15.09.2025 року він був зупинений поліцейським Управління патрульної поліції у Тернопільській області Пальчуком А.В., який після висловлення вимог щодо пред`явлення посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та страхового полісу повідомив про наявність підстав вбачати в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП - порушення правил користування ременями безпеки.
		Позивач зауважує на ухиленні працівника поліції від надання документів на підтвердження його повноважень, акцентує на відсутності даних про конкретну причину зупинки транспортного засобу.
		При цьому, учасник заперечує обставини керування транспортним засобом із непристебнутим ременем, звертає увагу на задіяних системах оповіщення в автомобілі в разі залишення ременів у непристебнутому стані.
		У позові вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено відповідним працівником поліції на 19.09.2025 року о 10-00 год., що, за твердженням позивача, не дозволяло бути присутнім при такому розгляді з огляду на фактичний виїзд за кордон.
		Після повернення на територію України 18.09.2025 року позивачем скеровано до органу патрульної поліції заяву з прохання проводити розгляд справ за його відсутності, надати відео з портативних відеореєстраторів, надати відомості про те, чи був ОСОБА_2 призначений наказом коменданта на право зупинки і перевірки автотранспорту.
		Позивач зазначає, що 19.09.2025 року винесено постанову серії ЕНА № 057545987, яка фактично отримана 25.09.2025 року, з кваліфікацією діянь позивача за ч.5 ст. 121 КУпАП.
		Позивач вказує на невідповідність висновків суб`єкта владних повноважень фактичним обставинам, та, посилаючись на те, що працівником поліції при здійснені провадження за справою фактично не забезпечено долучення та дослідження доказів на підтвердження обставин адміністративного правопорушення, просить скасувати відповідну постанову, провадження у справі закрити.
		 
		Ухвалою суду від 30.09.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику учасників.
		 
		Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому звернуто увагу на завданнях органів Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що полягають, зокрема, у виконанні функцій з провадження у справах про адміністративне правопорушення, прийняття рішень, вказано на приписах п.п. 2.3 Правил дорожнього руху, згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
		Оскільки події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, знайшли своє підтвердження за результатами зібраних доказів, зокрема відеозйомки, працівником поліції в межах повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію», прийняте рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Посилаючись на відповіді обставини, вказуючи на принципи невідворотності відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, сторона просить відмовити у задоволенні позову.
		 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.09.2025 року серії ЕНА № 5754598, водій ОСОБА_1 15.09.2025 року о 21-49 год. на а/д М-30 (191 км) керував транспортним засобом, який обладнаний засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 Правил дорожнього руху.
		Позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
		 
		При вирішенні питання грунтовності заявлених вимог суд виходить з завдань та основних засад адміністративного судочинства, до яких, зокрема, відноситься обов`язок суду при розгляді справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень перевірити, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
		Наведені вище підстави заявлених позивачем вимог за своїм змістовним суб`єктивним характером можна виокремити на ті, що зводяться до інформації щодо порушень за сферою повноважних функцій  тобто як відсутність достатніх повноважень на вирішення питання щодо дотримання водієм встановлених правил у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та, зокрема, в частині зупинки транспортного засобу, а також на інші - процесуальні порушення, що полягають у порушенні порядку розгляду справи, належної підготовки та сповіщення, збирання доказів.
		 
		Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
		Так, згідно з п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
		Згідно з п.3 ч.1 ст. 35 Закону №580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
		Надаючи оцінку доказу  відеофіксації подій, які, у свою чергу, відбувались за нічного часу та відсутності належного освітлення, суд вважає виправданою в розрізі вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинку транспортного засобу.
		За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 18 «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
		Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
		Суд звертає увагу, що заявлена позивачем вимога до поліцейського надати інші документи, що підтверджують обсяг повноважень (окрім посвідчення), не грунтується на відповідних приписах закону, оскільки достатність посадових повноважень, первинно, тобто за обставинами виниклого спору  під часу зупинки транспортного засобу, - визначається безпосередньо правовим статусом поліцейського, що не спростовує можливості додаткової перевірки таких даних у подальшому в разі вирішення спору судом.
		Аналізуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що працівник поліції під час зупинки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		 
		Главою 22 КУпАП визначено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.
		Так, відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Суд приходить до висновку, що повідомлена позивачу дата розгляду справи про адміністративне правопорушення з огляду на початок її провадження був достатнім та відповідним критеріям розумності, зокрема, для можливості реалізації особою будь-яких процесуальних намірів, у тому числі, використання правової допомоги. Судом взято до уваги, що позивач повідомив про можливість розгляду справи у його відсутності.
		 
		Положеннями ч.5 ст. 121 КУпАП передбачено настання відповідальності в разі порушення правил користування ременями безпеки.
		Згідно з пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
		Досліджений судом запис відео реєстратора, що поданий відповідачем як доказ на підтвердження правомірності дій працівника поліції, за своєю сповненістю та якістю зображення не спроможний довести відомості щодо користування водієм автомобіля засобами пасивної безпеки.
		Інші докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП судом не здобуто.
		Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Приймаючи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у фірмі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими.
		Керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 241-256, 271, 286 КАС України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5754598 від 19.09.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити. 
		Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		Суддя: Д.М. Лєдньов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...