Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 351/1633/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 29.12.2025. Зареєстровано: 29.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2025.

Номер судового провадження: 2/351/1125/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №351/1633/25 
		Номер провадження №2/351/1125/25 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 грудня 2025 року м. Снятин
		 
		Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого судді Калиновського М.М.,
		за участі секретаря - Равлюк М.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради, Про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
		В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно: земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,83 га, що розташовані на території Княженської сільської ради, Снятинської міської ради, і належали померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ № 030492.
		Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але йому було усно відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Княженської сільської ради Снятинскього району Івано-Франківської області в графі прізвище значиться « ОСОБА_3 », а Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ІФ № 030492 виданий на ім`я ОСОБА_4 , а також у свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_2 у графі батька зазначено прізвище « ОСОБА_5 ».
		Позивач є спадкоємцем першої черги спадкування майна померлого батька ОСОБА_2 , що складається з земельних ділянок № НОМЕР_3 площею 0,547 га та № 1073 площею 0,282 га.
		Просив визнати за ним право власності на земельні ділянки № НОМЕР_3 площею 0,547 га та № НОМЕР_4 площею 0,282 га, які розташовані на території (Княженської сільської ради), Снятинської міської ради в порядку спадкування за законом, після смерті його батька ОСОБА_2 .
		Позивач подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити, справу розглядати за його відсутності.
		Представник Снятинської міської ради подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи провести без участі їхнього представника та на розсуд суду.
		Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
		Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконавчим комітетом Княженської сільської Ради народних депутатів.
		Із довідки № 2 від 02.01.2025 виданої Старостинським округом № 2 Снятинської міської ради вбачається, що за померлим ОСОБА_2 числиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,83 га, яка належала йому на праві особистої власності. Також із довідки вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , в житловому будинку по АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживали : ОСОБА_6 1916 р.н., - дружина (померла); ОСОБА_1 , 1942 р.н.,- син; ОСОБА_7 , 1948 р.н..  невістка (померла); ОСОБА_8 , 1971 р.н., - онук; ОСОБА_2 , 1966 р.н., - онук (помер). Заповіт від імені померлого в Княженській сільській раді не посвідчувався. 
		На підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ІФ № 030492, виданого 12.05.2000 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 767, ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 0,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Княженської сільської ради.
		Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.
		Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
		Відповідно до п. г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
		Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
		За наведених обставин суд вважає, що слід визнати за позивачем право власності на земельні ділянки № НОМЕР_3 площею 0,547га та № НОМЕР_4 площею 0,282 га, загальною площею 0,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Снятинської територіальної громади (Княженської сільської ради) Коломийського району Івано-Франківської області та належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ІФ № 030492, виданого 12.05.2000 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 767, у порядку спадкування за законом.
		На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задоволити.
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса проживання: с. Драгасимів, Коломийського району, Івано-Франківської області ) право власності на земельні ділянки: № НОМЕР_3 площею 0,547 га, та № НОМЕР_4 площею 0,282 га, загальною площею 0,83 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Снятинської територіальної громади (Княженської сільської ради) Коломийського району Івано-Франківської області та належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІІ-ІФ № 030492, виданого 12.05.2000 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 767, у порядку спадкування за законом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...