Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 378/1775/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку проведення розрахунків.
Надіслано судом: 30.12.2025. Зареєстровано: 31.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2026.

Номер судового провадження: 3/378/585/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер: 378/1775/25 
		Провадження № 3/378/585/25 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.12.2025 року селище Ставище 
		Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП не притягувалась, за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3579/10-36-07-08 від 08.12.2025 ОСОБА_1 , будучи фізичною особою підприємцем, в магазині, розташованому по АДРЕСА_2 допустив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме неведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів і здійснення продажу цього товару. що не був відображений в такому обліку (не надано документи що підтверджують облік та походження товару, що знаходився у місці продажу, чим порушив п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. 
		На розгляд справи  ОСОБА_1  не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
		Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		В силу вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
		Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
		Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Відповідно до п. 1.3. цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3579/10-36-07-08 від 08.12.2025 ОСОБА_1 , будучи фізичною особою підприємцем, в магазині, розташованому по АДРЕСА_2 допустив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме неведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів і здійснення продажу цього товару. що не був відображений в такому обліку (не надано документи, що підтверджують облік та походження товару, що знаходився у місці продажу).
		Частина 1 ст. 155-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
		З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
		Водночас, як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, то в ньому наведено загальний перелік порушень, тоді як не розкрита суть адміністративного правопорушення. Зокрема, фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не містить конкретних обставин, в чому воно полягає, які саме товари та коли ОСОБА_1 реалізував з порушенням правила торгівлі і розрахунків. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці порушення не дають суду можливості перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки, який додано до протоколу.
		Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких документів, дослідивши які, можна було би перевірити інформацію внесену до акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.
		Вважаю, що вказаний факт підтверджує неконкретність та суперечливість обвинувачення.
		Також матеріали справи не містять жодних даних щодо посадових повноважень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які б були надані органом обвинувачення.
		Відповідно до правової позиції ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). «Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, вважаю, що не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
		Таким чином, сукупність доказів, що наявні в матеріалах справи не доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не містить конкретних обставин, в чому воно полягає, які саме товари та коли ОСОБА_1 реалізував з порушенням правила торгівлі і розрахунків. Тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП адміністративне провадження відносно останнього підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 155-1, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Ставищенський районний суд Київської області.
		 
		Суддя Н. М. Марущак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...