Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/3507/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.
Надіслано судом: 08.01.2026. Зареєстровано: 09.01.2026. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2026.
Дата набрання законної сили: 20.01.2026
Номер судового провадження: 3/534/676/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №534/3507/25
		Провадження №3/534/676/25
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 січня 2026 року        м. Горішні Плавні 
		 
		Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,  
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП,
		 
		встановив :
		 
		Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №282997 від 15.11.2025, 14.11.2025 близько 23 год 20 хв ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків, щодо виховання та створення належних умов для проживання малолітнього сина ОСОБА_2 , який не повернувся до дому, перебував у розшуку, таким чином наражав себе на небезпеку і проявляв неповагу до своєї родини.
		Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 184 КУпАП.
		Будучи повідомленою у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 08.01.2026 не з`явилася, судова повістка повернулися із відміткою поштового відділення про їх невручення, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
		Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не є обов`язковою.
		ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Остання не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
		Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи щодо неї, проте ОСОБА_1 будучи обізнаною про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення не виконала свого процесуального обов`язку своєчасно з`явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Оцінка суду.
		Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
		Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
		Отже об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Ця норма є бланкетною. Для визначення батьківських обов`язків відсилає до законодавства у відповідній сфері.
		Суб`єктивна сторона полягає в формі умислу.
		Так у відповідності до частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Частиною 1 статті 12 Закону України про охорону дитинства, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Відповідно до пункту 6 статті 12 Закону України про охорону дитинства, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
		Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
		У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
		У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, в її діях убачається порушення передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Вина ОСОБА_2 підтверджується такими доказами:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №282997 від 15.11.2025, з якого вбачається, що особі, яка притягається, роз`яснені права, передбачені Конституцією України та КУпАП;
		- рапортом про прийняття зави від ОСОБА_1 ;
		- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
		- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
		Мотиви накладення адміністративного стягнення.
		Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень статті 23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		У даному випадку, визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
		Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність порушника, судом не встановлено. 
		З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ним нових правопорушень. 
		Питання про судовий збір вирішено судом у порядку статті 40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено. 
		На підставі викладеного та керуючись стст.40-1, 184 (частина 1), 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя, - 
		 
		постановив: 
		 
		Визнати  ОСОБА_1  винною у вчиненні адміністративного правопорушень, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
		Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
		У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
		Стягнути з  ОСОБА_1  на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
		Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		 
		 
		Суддя        Марина МАЛЮК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...