Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/1059/25 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 16.01.2026. Зареєстровано: 17.01.2026. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2026.
Дата набрання законної сили: 16.01.2026
Номер судового провадження: П/300/1164/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		 
		"16" січня 2026 р. справа № 300/1059/25
		м. Івано-Франківськ
		 
		Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап`юк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 15.11.2025 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.05.2025 у справі №300/1059/25, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 (далі  заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №300/1059/25.
		Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №300/1059/25, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 22.10.2025 повідомлено позивача про недоцільність проведення перерахунку, оскільки розмір пенсійної виплати зменшується.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано 17.11.2025 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення головуючому судді Остап`юку С.В.
		Розглянувши подану заяви та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
		Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №300/1059/25, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування з 01.01.2025 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження перерахованої пенсії, встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» за № 1 від 03.01.2025, з урахуванням виплачених сум.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №300/1059/25 Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону до 01.10.2017) шляхом розрахунку відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання вчинити дії, скасувати та прийняти постанову, якою позов в цій частині задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не перерахунку і не виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01 жовтня 2017 року) в частині збільшення розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, шляхом розрахунку відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01 квітня 2024 року (дати переведення позивача на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
		На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №300/1059/25, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, судом видано виконавчі листи від 13.10.2025.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема статтею 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
		Відповідно до частини 2 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
		Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
		Положення даних норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
		Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
		Крім того, суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). У разі невиконання судових рішень добровільно, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
		Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
		Суд звертає увагу заявника, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців, а не на суд.
		За загальним правилом, встановленим статтею 373 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
		Як зазначалось судом вище, позивачем отримано виконавчі листи у даній справі.
		У нормі статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України фактично відзначено, що суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
		Отже, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Суд зазначає, що встановлення судового контролю, шляхом зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватися судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Встановлення судового контролю є специфічною формою судового провадження, яка має на меті забезпечення належного та в повному обсязі виконання рішення суду у тому випадку, коли інші встановлені законодавством механізми забезпечення такого виконання вичерпані та/або є неефективними.
		Правовою ж підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
		Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
		У зв`язку із вищезазначеним суд дійшов висновку, що позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, отже, звернення із заявою в порядку статті 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на даний час відсутні об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
		З огляду на викладене, подана заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не підлягає до задоволення.
		 
		Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 381-1, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.11.2025 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.05.2025 у справі №300/1059/25, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії  відмовити.
		 
		Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		 
		 
		Суддя     Остап`юк С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...