Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/21942/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 26.01.2026. Зареєстровано: 26.01.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2026.
Дата набрання законної сили: 26.01.2026
Номер судового провадження: 22-ц/802/205/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/21942/25 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/205/26    Доповідач: Здрилюк  О. І.
		 
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 січня 2026 року        місто Луцьк
		 
		Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - судді Здрилюк О. І.,
		суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
		секретар судового засідання Русинчук М. М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення належної спадкоємцеві суми пенсії, за апеляційною скаргою відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року,
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 140/5381/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області було визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про державний бюджет на відповідний рік).
		На виконання цього судового рішення відповідачем було проведено нарахування ОСОБА_2 пенсійних виплат у розмірі 34 093,08 грн.
		ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 вона, як спадкоємець за законом, успадкувала майно, що складається із невиплаченої заборгованості по недоотриманій пенсії у розмірі 34 093,08 грн, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.
		На її звернення до відповідача щодо виплати цих коштів отримала відповідь про відмову.
		Ураховуючи наведене, просила стягнути з ГУ ПФУ у Волинській області на свою користь належні на день смерті спадкодавцеві ОСОБА_2 , але не одержані нею за життя 34 093,08 грн пенсійних виплат.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року позов задоволено.
		Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 34 093,08 грн пенсії, що нарахована та належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була їй виплачена за життя.
		Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в дохід держави 1 211,20 грн судового збору.
		В апеляційній скарзі відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове  про відмову в позові.
		Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.
		Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у призначене на 16 год 00 хв 21.01.2026 судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		У цій справі  це 26 січня 2026 року.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
		Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. 
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
		Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. 
		Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
		Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22, невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. 
		Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і це свідоцтво видано на майно, яке складається з заборгованості по недоотриманій пенсії, що перебуває в ГУПФУ у Волинській області відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/5381/21 від 22.06.2021, заборгованість становить 34 093,08 грн (а.с.9).
		Листом від 01.10.2025 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати їй недоотриманої пенсії спадкодавця.
		Виходячи з наведеного, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 140/5381/21 замінено сторону виконавчого провадження позивача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1  відхиляються апеляційним судом з таких підстав.
		Зі змісту цієї ухвали суду від 07.12.2022, оприлюдненої у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що у заміні сторони виконавчого провадження відмовлено. Цією ухвалою постановлено замінити у справі позивача.
		Ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 не має преюдиційного значення при розгляді цієї цивільної справи.
		Правовідносини, пов`язані з отриманням сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові за його життя, за спливом 6 місяців після його смерті стають спадковими.
		Верховний Суд у своїх постановах від 21.01.2025 у справі № 280/4477/21, від 22.07.2025 у справі № 420/24177/21 та інших виснував, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачами у справах щодо виплати не донарахованих сум пенсії, нерозривно пов`язані з особами тих позивачів, які є спадкодавцями і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявників-спадкоємців.
		Водночас відмова пенсійного органу у виплаті спадкоємцю таких сум може бути підставою для звернення останнього до суду із позовом за захистом своїх прав.
		З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також приймаючи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
		Посилання в апеляційній скарзі на велику кількість судових рішень про стягнення коштів, які виконуються в порядку черговості  відхиляються апеляційним судом, оскільки стосуються порядку виконання рішень, а не права особи на належні їй кошти.
		Верховний Суд у постановах від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 зробив висновки, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій пенсійного фонду, який не виконував у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. 
		У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
		 
		Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд 
		У Х В А Л И В : 
		Апеляційну скаргу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2025 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. 
		 
		Головуючий  суддя 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...