Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 135/158/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 30.01.2026. Зареєстровано: 31.01.2026. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2026.
Дата набрання законної сили: 05.02.2026
Номер судового провадження: 1-кс/135/38/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12026020240000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 135/158/26
		Провадження № 1-кс/135/38/26
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		30.01.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Ладижин Вінницької області клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий СВ відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 за погодженням з начальником Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . 
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020240000007, за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
		28.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто в самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
		- доповіддю тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 по факту неприбуття з лікувального закладу військовослужбовця штурмової спеціалізованої роти «Шквал» (умовно-достроково звільненого) ОСОБА_4 від 02.01.2026; - матеріалами службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 ;- матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.01.2026; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.01.2026; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.01.2026; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.01.2026; - протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 12.01.2026; - повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 28.01.2026; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.01.2026; - протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.01.2026.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Так, злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, при цьому, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
		З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
		Також існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, зокрема продовжити ухилятися від проходження військової служби, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відтак, необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, із наведених у ньому підстав. 
		Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи на те, що ОСОБА_4 має намір проходити військову службу в іншій військовій частині, обрання запобіжного заходу не сприятиме обороноздатності держави.
		Підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що достатнім буде застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він допомагає батькам. Вказав, що не хоче повертатись саме в ту військову частину через погане з ним поводження там.
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
		В ході досудового розслідування встановлено, що 15.08.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 115-РС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) управління військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу указаної військової частини та постановлено на усі види забезпечення.
		Солдат ОСОБА_4 , згідно до ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
		Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
		Так, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України. 
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб та який в подальшому було неодноразово продовжено, а востаннє відповідно до Закону України № 4643-ІХ від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 05.11.2025 строком на 90 діб» та який триває по теперішній час.
		Водночас, орган досудового розслідування вказує, що у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2024 року № 266 солдат ОСОБА_4 з 18.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня № 16» м. Кривий Ріг. Відповідно до виписки № 167927 від 22.09.2024 наданої КНП «Міська клінічна лікарня № 16» м. Кривого Рогу, солдат ОСОБА_4 був виписаний з лікувального закладу 22.09.2024 року за порушення режиму лікування, а саме самовільно залишив стаціонарне лікування закладу.
		Солдат ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) управління військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17 , 65 Конституції України , ст. 17 Закону України «Про оборону України» , ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , ст. ст. 11,16,129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 23.09.2024 під час чергової перевірки особового складу, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з утриманням в списках особового складу штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) управління військової частини НОМЕР_1 , був відсутній військовослужбовець ОСОБА_4 за місцем несення служби, на телефонні дзвінки не відповідав, командування військової частини про своє місце перебування не повідомляв, відповідні документи щодо його перебування на лікуванні або ж затримання правоохоронними органами у військовій частині НОМЕР_1 відсутні, на службу не повернувся, чим ухиляється від проходження військової служби по теперішній час.
		Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12026020240000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, 28.01.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
		Виходячи з наявних в матеріалах даних, думки прокурора, пояснень захисника та підозрюваного, даних встановлених протоколом затримання особи від 28.01.2026, протоколом допиту підозрюваного від 28.01.2026, наказами командування військової частини НОМЕР_1 ; актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;доповіддю тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 по факту неприбуття з лікувального закладу військовослужбовця штурмової спеціалізованої роти «Шквал» (умовно-достроково звільненого) ОСОБА_4 від 02.01.2026; рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України. 
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч.5 ст.407 КК України, особу підозрюваного, вік та наявні відомості про стан його здоров`я, сімейний стан, те, що він має судимість, є військовослужбовцем в умовах воєнного стану. 
		Разом з тим, за конкретних умов та встановлених обставин розгляду даної справи, враховуючи, зокрема наявні в матеріалах справи відомості про стан здоров`я підозрюваного, на даний час в суду немає відомостей про неможливість перебування підозрюваного за станом здоров?я під вартою. 
		При цьому, слідчий суддя також враховує наявність можливості підозрюваного продовжити вчинюване ним кримінальне правопорушення.
		При цьому, слідчий суддя також враховує репутацію підозрюваного, те, що він має судимість, був умовно-достроково звільнений від відбування покарання для проходження військової служби. Що додатково підтверджує наявність ризику можливості підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.
		З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, зважаючи на тяжкість злочину в якому підозрюється та усвідомлюючи факт можливості застосування відносно нього покарання, передбаченого санкцією ч.5 ст.407 КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Тобто наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Більше того, суд враховує, що згідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. 
		Таким чином, для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки, по-перше, застосування саме такого запобіжного заходу у таких випадках прямо передбачено положеннями ч.8 ст.176 КПК України, а по-друге, інший менш суворі запобіжні заходи не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не усуне існування зазначених ризиків і не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України. 
		На даному етапі здійснення досудового розслідування обранням такого запобіжного заходу буде співмірним з існуючими ризиками. Відтак, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Враховуючи викладене, доводи сторони захисту про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу слідчий суддя вважає необґрунтованими, і такими, що не відповідають конкретним обставинам справи. Обрання запобіжного заходу не суперечить позиції, висловленій захисником, про намір підозрюваного проходити військову службу в іншій військовій чстині.
		Згідно положень ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
		На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер підозри в нез`явленні на військову службу без поважних причин вчиненому в умовах воєнного стану, що свідчить про істотний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, що його вчинила.
		Керуючись ст. 177, 178, 180, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534, 309 КПК України, слідчий суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
		Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. 
		Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.
		Строк дії ухвали - до 19 год. 50 хв. 29.03.2026 року.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...