Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-9227/10/1270 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.01.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			Категорія № 2.6.1 
			 
			ПОСТАНОВА
			Іменем України
			 
			17 грудня 2010 року Справа № 2а-9227/10/1270   
				 
					 
				
				Луганський окружний адміністративний суд у складі:
			
			головуючого  судді Островської О.П., 
			при секретарі  Кірян О.С.,
			розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 25.10.2010 ВП № 9952215,
			 ВСТАНОВИВ:
			 
			16.11.2010 позивач  УПСЗН Лутугинської РДА Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послався на наступне.
			На виконанні у ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області знаходяться виконавчі документи, в тому числі виконавчий лист № 2а-10955/08 від 07.10.2008 щодо донарахування та виплати на користь ОСОБА_1 суми щорічної разової допомоги за 2008 рік із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком.
			02.11.2010 до УПСЗН Лутугинської РДА надійшли постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Марченко С.О. від 25.10.2010 про накладення штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання судових рішень на користь стягувачів та надання підтверджуючих документів про виконання рішень суду чи обґрунтування причин його невиконання та розяснення про застосування штрафу в подвійному розмірі за невиконання вимоги державного виконавця у триденний термін.
			Позивач вважає дії державного виконавця такими, що не відповідають вимогам закону.
			ППВР був повідомлений листом від 29.04.2009 № 3257 про стан виконання судових рішень, надані пояснення та обґрунтування причин неможливості виконання, тобто виконані всі вимоги державного виконавця.
			Крім того, у відповідь на вимогу державного виконавця позивач листом від 01.03.2010 № 1571 повідомив про часткове виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 суми щорічної грошової допомоги в розмірі 3448 грн. та про направлення додаткової заявки до ГУПСЗН № 4174 від 02.06.2009 щодо виділення додаткових коштів для здійснення виплати.
			Тому позивач просить скасувати постанови від 25.10.2010 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення в розмірі 340 грн. у виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчих листів, у тому числі постанову про накладення штрафу ВП № 9952215 за невиконання виконавчого листа № 2а-10955/08 від 07.10.2008 щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік.
			Ухвалою суду від 26.11.2010 позовні вимоги УПСЗН Лутугинської РДА про скасування постанов було розєднано в самостійні провадження. 29.11.2010 позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 25.10.2010 ВП № 9952215 передано для подальшого провадження судді Островській О.П.
			Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
			Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.
			Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. 
			Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. 
			У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
			Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
			В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження». 
			Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обовязки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні  державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. 
			Як вбачається з матеріалів справи, постановою ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області від 25.10.2010 ВП № 9952215 на УПСЗН Лутугинської РДА Луганської області за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 340,00 грн. 
			Суд вважає постанову ППВР ВДВС ГУЮ у Луганській області від 25.10.2010 ВП № 9952215 про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
			Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника юридичну особу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
			Тобто Законом чітко визначено, що штраф застосовується за невиконання рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, без поважних причин.
			Згідно зі ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
			Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів, регулюються Бюджетним кодексом України. 
			Діяльність позивача у частині виконання функцій розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня за соціальними програмами регулюється Бюджетним кодексом України.
			Згідно зі ст. 21 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
			Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Iнші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.
			Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України визнаються: 
			1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;
			2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;
			3) взяття бюджетних зобовязань;
			4) отримання товарів, робіт та послуг;
			5) здійснення платежів;
			6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
			Відповідно до ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Затвердження змін до кошторисів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності у звязку із зміною обсягів доходів і видатків відповідно до затвердженого бюджетного розпису здійснюється керівниками цих закладів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
			Згідно з ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
			Будь-які зобовязання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, відповідно до ч. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України не вважаються бюджетними зобовязаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобовязань не можуть здійснюватися. 
			Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2008 Луганським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 2а-10955/08 про зобовязання УПСЗН Лутугинської РДА Луганської області донарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму щорічної разової допомоги за 2008 рік із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком.
			12.11.2008 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. Листом від 13.11.2008 відповідач зобовязав позивача негайно повідомити про виконання судового рішення.
			ППВР був повідомлений листом від 29.04.2009 № 3257 про стан виконання судових рішень, надані пояснення та обґрунтування причин неможливості виконання.
			Відповідно до вимог ч. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України позивач листом від 02.06.2009 № 4174 зробив відповідну заявку до Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації про надання додаткових коштів, необхідних для сплати щорічної одноразової грошової допомоги на користь громадян, в тому числі на виплату ОСОБА_1 суми 3448 грн. згідно рішення суду № 2а-10955/08 від 07.10.2008.
			Листом від 01.03.2010 № 1571 позивач повідомив відповідача про часткове виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 суми щорічної грошової допомоги в розмірі 3448 грн. та про направлення додаткової заявки до ГУПСЗН № 4174 від 02.06.2009 щодо виділення додаткових коштів для здійснення виплати.
			Суд вважає, що причини невиконання позивачем рішення Лутугинського районного суду Луганської області є поважними. Позивач вжив усіх можливих заходів до виконання судового рішення.
			Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права за позовними вимогами про скасування постанови про накладення штрафу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
			Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача  субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
			У справах щодо оскарження рішень субєкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
			Таким чином, для забезпечення захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб під час розвязання спору, адміністративний суд передусім повинен зробити висновок про протиправність (недійсність) рішення субєкта владних повноважень, наслідком чого є його скасування. 
			Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
			Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24.01.2006 за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно  правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку субєктів владних повноважень.
			Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області від 25.10.2010 ВП № 9952215 про накладення штрафу. 
			Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 25.10.2010 ВП № 9952215 задовольнити повністю. 
			Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області від 25.10.2010 ВП № 9952215 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області у розмірі 340,00 гривень. 
			Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
			Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
			Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
			Повний текст постанови складено 17 грудня 2010 року.
			 
				 
				СуддяО.П. Островська

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...