Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/7311/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано судом: 05.02.2026. Зареєстровано: 06.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2026.
Дата набрання законної сили: 15.04.2026
Результат оскарження 15.04.2026 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/332/36/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		 
		Справа № 332/7311/23
		Провадження № 2/332/36/26
		 
		Рішення
		Іменем України
		 
		05 лютого 2026 р. м. Запоріжжі
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого судді: Яцуна О.С.,
		при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
		за участю:
		представника позивача: адвоката Морозової В.В.,
		представника відповідача: адвоката Індутного-Шматька С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Плюс» про захист прав споживачів,
		 
		Встановив:
		У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
		В обґрунтування позову зазначено, що 06.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 4273113, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 12 000,00 грн на 30 днів зі стандартною процентною ставкою в розмірі 1,90% на день в межах строку кредиту.
		24.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 24-01/2022, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
		10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 10-03/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.
		Позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та умови кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 39 322,57 грн, судовий збір в розмірі 2 684,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
		Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з позовними вимогами, подала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке. На час складання Договору про надання споживчого кредиту № 4273113 від 06.06.2021 не було дотримано умов чинного законодавства, матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності одноразового ідентифікатора А541585 на цьому договорі саме відповідачу, а також вона не отримувала жодних квитанцій про перерахування коштів на її рахунок (т. 1 а.с. 74-85).
		Від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що за умовами кредитного договору кошти надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами картки, що передаються позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту. Укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечуються позичальнику через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в особистий кабінет. Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, що є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої було перераховано кошти в розмірі 12 000,00 грн. Перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням. Отже, кредитний договір укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог чинного законодавства, а дії відповідача спрямовані на уникнення відповідальності (т. 1 а.с. 181-185). Також в матеріалах справи містяться пояснення представника позивача, що містять більш детальне уточнення з деяких питань щодо позовних вимог (т. 2 а.с. 21-25).
		Від відповідача ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов про захист прав споживачів, що в узагальненні за своїм обґрунтуванням аналогічний відзиву на первісний позов. Додатково зазначено, що відповідач не погоджується з тим, що 24.01.2022 без її згоди між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 24-01/2022. Вважає, що за цим договором не підтверджено викуп заборгованості саме до неї. Відтак, у відповідача також виникають запитання щодо правомочності договору про відступлення права вимоги, укладеного 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр». ОСОБА_1 просить суд: визнати договір про надання споживчого кредиту № 4273113 від 06.06.2021 таким, що не був укладений належним чином; визнати нікчемним договір факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022, що був укладений без наявних на те повноважень сторін; визнати нікчемним договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 як такий, що був укладений на підставі неналежно укладеного договору факторингу № 24-01/2022 від 24.01.2022 (т. 1 а.с. 108-130).
		Від ТОВ «Коллект Центр» надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 , в якому представник ТОВ «Коллект Центр» просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову (т. 2 а.с. 73-92). В обґрунтування зазначено, що відповідачем за первісним позовом був здійснений ряд дій, тобто вчинений певний алгоритм, задля укладення 06.06.2021 кредитного договору № 4273113 та отримання коштів на свій картковий рахунок. Проценти за цим договором були нараховані згідно умов договору, додатками до якого також є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Паспорт споживчого кредиту та Картка обліку Договору. З цих доказів вбачаються умови кредитування, процентні ставки, а також детальний розрахунок нарахованих процентів за користування коштами. Викуп заборгованості до відповідача підтверджений належними доказами, адже сума 43 020 921,51 грн  це сума заборгованості, на яку має права вимоги ТОВ «Авентус Україна», а сума 1 164 954,68 грн  це сума, що є ціною викуплених ТОВ «Вердикт Капітал» у ТОВ «Авентус Україна» прав вимоги. ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» мали усі повноваження на укладення договору факторингу та договору про відступлення права вимоги відповідно.
		Від ТОВ «Авентус Україна» надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 , в якому представник просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову (т. 2 а.с. 176-192). В обґрунтування зазначено, що договір № 4273113 від 06.06.2021 укладений з дотриманням вимог чинного законодавства в ІКС Товариства, позивач за зустрічним позовом пройшла автентифікацію в системі ТОВ «Авентус Україна» та здійснила певний алгоритм дій задля укладення спірного договору, що з її боку був підписаний одноразовим ідентифікатором (електронним підписом), а з боку товариства  аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства. Примірник кредитного договору був надісланий на електронну пошту позичальника та наявний в її особистому кабінеті. Первісний кредитор мав усі повноваження, визначені чинним законодавством, задля укладення договорів, в тому числі й спірного договору в рамках даної справи. Позивач за зустрічним позовом звернулась до суду з даним позовом лише через 4 роки після укладення договору, тобто, лише тоді, коли за цим договором з неї почали стягувати заборгованість. До цього ж часу в неї не виникало претензій до первісного стягувача.
		Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ТОВ «Авентус Україна». Узагальненими доводами є: ненадання ТОВ «Авентус Україна» доказів належного укладення кредитного договору, відсутність доказів передачі коштів, електронний підпис не відповідає вимогам законодавства, розрахунок відповідальності порушує обмеження ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», ТОВ «Авентус Україна» не виконав вимог щодо інформування та документального оформлення договору, таблиця заборгованості є неналежним доказом (т. 2 а.с. 224-230).
		Від ТОВ «Авентус Україна» надійшли заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 1-19). За своїми доводами заперечення аналогічні тим, що викладені у відзиві на зустрічний позов.
		Від ТОВ «Коллект Центр» надійшли пояснення, з урахуванням відзиву ТОВ «Авентус Україна, доводи за якими аналогічні відповіді на відзив ОСОБА_1 від 27.02.2024 та поясненням, що містять більш детальне уточнення з деяких питань щодо позовних вимог, від 13.11.2024 (т. 3 а.с. 58-66).
		Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, в якому вона просить відмовити у задоволенні цієї вимоги у повному обсязі, вважаючи суму в розмірі 13 000,00 грн необґрунтованою та неспівмірною пред`явленим позовним вимогам.
		В поясненнях ОСОБА_1 від 12.09.2025 та від 22.12.2025 вона зробила узагальнення своїх доводів як таких, що повністю підтверджують її позицію, у зв`язку з чим у задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити та задовольнити її зустрічні вимоги (т. 4 а.с. 1-30, т. 5 а.с. 81-92).
		Ухвалою суду від 25.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 13.02.2025 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кредит Плюс» про захист прав споживачів до спільного розгляду з первісним позовом, здійснений перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 23.12.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
		В судовому засіданні, що було призначено на 27.01.2026, представник позивача за первісним позовом просила суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених в ньому, врахувати письмову позицію, викладену у всіх письмових запереченнях, наданих в рамках справи та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
		Представник відповідача за первісним позовом просив суд задовольнити вимоги зустрічного позову та відмовити у задоволенні первісного позову, врахувавши позицію, викладену письмово.
		Від представника ТОВ «Авентус Україна» у відзиві та заяві від 08.12.2025 про виконання ухвали суду від 16.09.2025 зазначено про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають.
		Представники ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кредит Плюс» належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились, відзиви від них не надходили, про причини неявки суду не повідомили.
		Суд, з`ясувавши позицію сторін, вивчивши матеріали справи, всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для часткового задоволення вимог первісного позову і відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 4273113, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 12 000,00 грн на 30 днів зі стандартною процентною ставкою в розмірі 1,90% на день в межах стоку кредиту, в межах строку нового кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою Позичальника, в межах строку нового кредиту, якщо відбулась автопролонгація (т. 1 а.с. 5-9).
		В п. 1.1 Договору зазначено, що укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет.
		Згідно п. 2.1 Договору, кошти надаються Товариством в безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
		Відповідачем також підписані Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (т. 1 а.с. 9-зворот) та Паспорт споживчого кредиту (т. 1 а.с. 10-12), в яких погоджені умови кредитування, строк та розміри повернення суми кредиту та процентів за користування ним.
		Відповідно до листа ТОВ «Авентус Україна» № 166/23 від 17.03.2023, підтверджено видачу на платіжну картку відповідача он-лайн кредиту (т. 1 а.с. 15).
		Згідно листа ТОВ «Контрактовий Дім» № 2478 від 21.03.2023, здійснено успішні операції, зокрема, відносно відповідача щодо зарахування коштів в сумі 12 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 13-зворот  14).
		Належність карткового рахунку № НОМЕР_1 (повний номер картки № НОМЕР_2 ) відповідачеві ОСОБА_1 та зарахування 06.06.2021 коштів в сумі 12 000,00 грн на вищевказаний картковий рахунок підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251014/50669 від 16.10.2025 (т. 4 а.с. 211).
		24.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 24-01/2022, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача (т. 1 а.с. 25-27).
		Згідно п. 6.1.4 Договору факторингу, право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників, що є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
		Відповідно до п. 7.1 Договору факторингу, сторони домовились, що розмір фінансування за Реєстром боржників, становить 1 164 954,68 грн. Сплата цієї суми підтверджується копією платіжного доручення № 323110003 від 24.01.2022 (а.с. 29-зворот).
		Перехід права вимоги, зокрема, до відповідача також підтверджується копією реєстру боржників та витягом з реєстру боржників (а.с. 27-зворот  28, 30).
		10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення права вимоги № 10-03/2023, за яким ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача (т. 1 а.с. 31-33).
		Згідно п. 5.2 Договору про відступлення права вимоги, права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників.
		Відповідно до п. 7.1 Договору про відступлення права вимоги, сторони домовились, що за відступлення права вимоги … Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 312 491,59 грн протягом 1 065 календарних днів з дати підписання цього договору сторонами (п. 7.2 Договору). Станом на дату звернення до суду з цим позовом визначений термін не минув.
		Перехід права вимоги, зокрема, до відповідача також підтверджується копією акта прийому-передачі Реєстру боржників, копією реєстру боржників та витягом з реєстру боржників (а.с. 33-зворот, 34-35, 36).
		ТОВ «Авентус Україна» зі свого боку виконав зобов`язання, надавши відповідачеві кредитні кошти, а відповідач, в порушення норм закону та умов договору, зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 09.11.2023 має заборгованість в розмірі 39 322,57, що складається з наступного: 12 000,00 грн  заборгованість за тілом кредиту; 27 100,00 грн  заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 грн  заборгованість по пені та штрафам; 30,57 грн  нараховані 3% річних; 192,00 грн  інфляційні втрати, та що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 23-24).
		Загальні норми.
		Приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України). 
		Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
		Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Щодо електронної форми договору та одноразового ідентифікатору.
		Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі  Закон), електронний договір  домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний підпис одноразовим ідентифікатором  дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).
		У відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону).
		Наведене знаходить своє підтвердження у постановах Верховного Суду по справах № 732/670/ від 19.09.09.2020, № 524/5556/19 від 12.01.2021.
		На виконання вищенаведених вимог законодавства відповідачеві було надано одноразовий ідентифікатор А541585.
		З договору, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту вбачається, що вони підписані одноразовим ідентифікатором А541585, разом з яким є відмітка « ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 9, 9-зворот, 12).
		За наведених обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами Закону України «Про електронну комерцію».
		Підписавши спірний договір шляхом використання електронно-цифрового підпису, відповідач фактично погодилась із запропонованими кредитодавцем умовами договору, що свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, які вони повинні виконувати.
		З наведених доказів слідує, що відповідач здійснила відповідний алгоритм дій, спрямованих на укладення договору, адже жодні персональні дані відповідача не могли б бути відомі позивачу без укладення спірного договору.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
		Матеріали справи не містять та відповідачем не надано обґрунтованих доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсними не визнано.
		Щодо відступлення права вимоги.
		Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
		Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
		При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
		Судом в ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кредит Плюс» мали цивільну правоздатність та дієздатність на укладення договорів, відповідно, виходячи з вищенаведеного, судом встановлені факти укладення як договору факторингу так і договору про відступлення прав вимоги на законних підставах, визначених чинним цивільним законодавством.
		Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до відповідача є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
		Щодо нарахування процентів.
		Розділом 4 Договору визначені умови пролонгації строку кредиту.
		Строк кредиту може бути продовжено: 1) за ініціативою Споживача; 2) в порядку автопролонгації.
		В рамках даної справи вбачається автопролонгація договору на 90 днів, тобто до 04.10.2021 включно, згідно пп. 4.3.1 Договору, яким визначено, … якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше, ніж на 90 календарних днів поспіль…. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
		За таких умов застосовується стандартна процентна ставка в розмірі 1,90% в день, згідно умов пп. 1.5.1 Договору.
		Отже, проценти за 120 днів користування кредитними коштами становлять суму 27 360,00 грн.
		Відповідачем було здійснено сплату процентів в розмірі 260,00 грн 15.07.2021, у зв`язку з чим залишок заборгованості по процентам становить 27 100,00 грн.
		Отже, суд дійшов до висновку про законне нарахування процентів в розмірі 27 100,00 грн та про їх стягнення у повному обсязі.
		Щодо 3% річних та інфляційних втрат.
		Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У даній справі 3% річних та інфляційні втрати нараховувались не первісним стягувачем, яким є ТОВ «Авентус Україна», а новим  ТОВ «Вердикт Капітал», тобто, таке право виникло у останнього лише з 24.01.2022, з моменту набуття права вимоги до відповідача.
		Законом України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
		Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05-30 год. 24.02.2022, що діє і станом на день ухвалення рішення.
		Відтак, кінцевим терміном нарахування є 23.02.2022 включно.
		Сума 3% річних розраховується за такою формулою: сума заборгованості * процентна ставка / 100% / 365 днів (рік) / кількість днів.
		Отже, в рамках даної справи розрахунок 3% річних виглядатиме так: 12 000,00 грн * 3% річних / 100% / 365 днів у році / 31 день = 30,57 грн.
		Сума інфляційних втрат розраховується за такою формулою: сума заборгованості * індекс інфляції / 100% - сума заборгованості.
		Отже, в рамках даної справи розрахунок інфляційних втрат виглядатиме так: 12 000,00 грн * 101,600% / 100% - 12 000,00 грн = 192,00 грн.
		Відтак, суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» і в даній частині позову, адже розрахунок здійснено вірно, відповідачем він не спростований, конттрозрахунку нею не подано.
		Щодо зустрічних позовних вимог, то суд зазначає наступне.
		Узагальнюючи доводи сторін за первісним позовом та за зустрічним позовом, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що «поза розумним сумнівом» встановлені: факт укладення договору про споживче кредитування між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 ; факт зарахування коштів на рахунок відповідача, користування ними та виникнення заборгованості через невиконання відповідачем свої зобов`язань за цим договором; факт переходу прав вимоги до ОСОБА_1 від попереднього кредитора до ТОВ «Коллект Центр»; а відтак, через призму ст. 215 ЦК України, що визначає поняття недійсності та нікчемності правочину, а також доводів позивача за первісним позовом, що повністю спростовують позицію відповідача, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом.
		Щодо правничої допомоги, то суд зазначає наступне.
		Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
		Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
		Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія договору № 02-01/2023 про надання юридичних послуг, укладеного 02.01.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; копія прайс-листа; копія платіжної інструкції № 0396740000 від 09.11.2023 на суму 52 000,00 грн; заявка на надання юридичної допомоги № 70 від 04.11.2023 на суму 13 000,00 грн; витяг з Акта № 2 про надання юридичної допомоги від 08.11.2023 на суму 13 000,00 грн (т. 1 а.с. 47-зворот  52).
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
		Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду у справі № 910/4881/18 від 18.12.2018, у справі № 920/653/19 від 03.04.2020.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.
		Суд, в даній частині позовних вимог керується тим, що дана категорія справ не є складною, вона є типовою, однак в той же час, дана конкретна справа була розглянута в порядку загального позовного провадження з наданням ряду клопотань та змістовних письмових позицій сторін протягом двох років, з прийняттям до спільного розгляду зустрічного позову, в режимі відеоконференції з безпосередньою участю представника ТОВ «Коллект Центр» в судових засіданнях. Суд приймає до уваги час, витрачений стороною позивача, враховує принципи розумності та справедливості і доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог представника позивача за первісним позовом щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
		Щодо судового збору.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що в частині стягнення заборгованості позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України,
		 
		Вирішив:
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцерозташування: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 4273113 від 06.06.2021 в розмірі 39 322,57 грн, судовий збір в розмірі 2 684,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
		Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Плюс» про захист прав споживачів  залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
		Рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Під час проголошення повного рішення суду суд може оголосити лише його вступну та резолютивну частини та негайно вручити копії такого рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні (ч. 1 ст. 268 ЦПК України).
		Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено  повне чи скорочене (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).
		Повний текст рішення складений 05.02.2026.
		 
		Суддя          О.С. Яцун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...